У Х В А Л А
Іменем України
30.08.2012 м. Ужгород
Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого : Власова С.О.,
суддів: Дроботі В.В., Ігнатюка Б.Ю.,
при секретарі: Козаковій М.В.,
з участю: відповідача ОСОБА_1,
представника ДП радгосп-завод «Ужгородський»- Малик Ю.Л.,
представника 3-ї особи Оноківської сільської ради- Шин Л.М.,
представника органу опіки та піклування Ужгородської РДА- Джуган В.В.
представника прокуратури Закарпатської області- Романа М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 14 червня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, державного підприємства радгосп-завод «Ужгородський », треті особи -Оноківська сільська рада, орган опіки та піклування Ужгородської районної державної адміністрації, прокуратура Закарпатської області про визнання основним квартиронаймачем, зобов»язання переукладення договору найму житлового приміщення, визнання реєстрацію особи неправомірною, усунення перешкод в користуванні житлом шляхом виселення, визнання договору найму та оренду на вселення недійсним; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа- державне підприємство радгосп - завод «Ужгородський», Оноківська сільська рада, Управління громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб України в Закарпатській області, орган опіки та піклування Ужгородської районної державної адміністрації, прокуратура Закарпатської області, про визнання особи такою що втратила право на користування жилим приміщенням, зняття особи з реєстрації та зобов»язання зареєструвати особу; за позовом Оноківської сільської ради до ОСОБА_4, третя особа на стороні позивача ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, -
в с т а н о в и л а :
У червні 2004 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ДП радгосп - завод «Ужгородський» про зміну договору найму житлового приміщення та виселення відповідачки з квартири. Зазначав, що спірна двокімнатна квартира АДРЕСА_1, в якій він проживає, була отримана згідно рішення Ужгородського райвиконкому № 221 від 10 серпня 1984 року на сім»ю з трьох осіб-на позивача та його батьків. Після смерті батька в спірній квартирі згідно довідки Ф-3 були прописані та проживали 2 особи - він та його мати.
В кінці 2002 року на прохання його племінниці ОСОБА_1 він дозволив її тимчасове проживання у спірній квартирі.
ІНФОРМАЦІЯ_1 його мати, ОСОБА_5, померла.
Звернувшись у 2004 році до ДП радгоспу-заводу «Ужгородський» з заявою про оформлення на нього договору найму спірної квартири, він дізнався, що 16 березня 2004 року в квартирі усупереч вимогам закону зареєстрована відповідачка ОСОБА_1, письмової згоди на вселення та реєстрацію якої він не давав.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив виселити ОСОБА_1 зі спірної квартири, зняти її з реєстраційного обліку та укласти з ним договір найму спірної квартири.
Заперечуючи проти позову, ОСОБА_1 пред'явила зустрічний позов до ОСОБА_4 про визнання його таким, що втратив право користування спірним жилим приміщенням з підстав ст. 107 ЖК України, посилаючись на те, що з 1999 року він зі своєю дружиною та донькою постійно мешкає в АДРЕСА_2.
У липні 2008 року Оноківська сільська рада Ужгородського району звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4 про визнання його таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, посилаючись на те, що сільрада є власником житлового багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 13.07.2007 року серії САВ № 247811, а ОСОБА_1 на підставі ордера на жиле приміщення №1\2004 виданого попереднім власником будинку разом із членами своєї сімї»ї- донькою та чоловіком законно вселилася у службову квартиру № 5.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 15 вересня 2008 року цивільні справи об'єднано в одне провадження.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 27 липня 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, позов ОСОБА_4 задоволено: визнано реєстрацію ОСОБА_1 неправомірною, знято її реєстраційного обліку та виселено зі спірного приміщення без надання іншого житла, зобов'язано ДП радгосп-завод «Ужгородський » переукласти з ОСОБА_4 договір найму жилого приміщення. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду України від 9 квітня 2008 року рішення Ужгородського міськрайонного суду від 27 липня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 23 листопада 2004 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Останнім рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 14 червня 2012 року, яке є предметом даного апеляційного розгляду, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано ОСОБА_4 таким, що втратив право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_4 просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його вимоги, а в зустрічному позові ОСОБА_1, та позові Оноківської сільської ради відмовити. Вказує на те, що суд неправильно застосував матеріальних закон, та що зустрічний позов ОСОБА_1 є недоведеним.
Позивач ОСОБА_4, його представник по ордеру адвокат ОСОБА_6 \а.с.89\, який судову повістку отримав, однак в судове засідання не з»явився, клопотань про відкладення справи на інший термін вони не подавали, тому їх неявку в судове засідання колегія визнає неповажною причиною та вважає за можливе на підставі ч.2 ст. 305 ЦПК України розглянути справу в їх відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення інших сторін по справі та їх представників, які з»явилися, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_4 не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Судом установлено, що у 1984 році спірне жиле приміщення у новозбудованому будинку АДРЕСА_1, який належав ДП радгосп - заводу «Ужгородський» було виділено працівнику цього підприємства ОСОБА_5 і вона була основним квартиронаймачем \том 1 а.с.20-27\.
16.03.2004 року на підставі заяви ОСОБА_5 в її квартирі було зареєстровано ОСОБА_1 \ том 1 а.с. 57,58\.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, що стверджується свідоцтвом про смерть
НОМЕР_1 виданого Оноківською сільською радою 03.05.2004 року і її помешкання звільнилося, що стало підставою для видачі наказу по ДП радгосп - заводу «Ужгородський» № 14 від 11.05.2004 р. про надання дозволу на проживання у відомчій квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_1 \ том 1 а.с. 39\.
На підставі вказаного наказу, 11.05.2004 р. на вказану квартиру був виданий ордер № 1\2004 на службове жиле приміщення, в який вписано ОСОБА_1 та її чоловіка ОСОБА_7, та який за змістом ст. 58 ЖК України є єдиною підставою для вселення в жиле приміщення. Того ж дня, на підставі вказаного ордеру між ДП радгосп-завод «Ужгородський» та ОСОБА_8 було укладено договір найму жилого приміщення.
У подальшому рішенням Оноківської сільської ради від 25.10.2006 року 20-ти квартирний будинок, в якому знаходиться спірна квартира переданий від ДП радгосп-заводу «Ужгородський» в комунальну власність Оноківської сільської ради, право власності якої на вказаний будинок посвідчується свідоцтвом про право власності від 13.07.2007 р. серії САВ № 247811.
Підстави та порядок набуття права користування жилим приміщенням громадянами залежить від категорії житлових приміщень.
ОСОБА_4 в первісному позові просив визнати його основним квартиронаймачем спірного жилого приміщення у зв'язку з смертю попереднього наймача та зобов'язати ДП радгосп -завод «Ужгородський» переукласти з ним раніше укладений договір найму жилого приміщення від 17.12.2001 року так як він, як член сім»ї наймача проживав та був прописаний в жилому приміщенні, та визнати реєстрацію ОСОБА_1 за вищевказаною адресою неправомірною та виселити без надання іншого житлового приміщення.
Водночас матеріалами справи стверджується, що ОСОБА_4 фактично вибув з вищевказаного житлового приміщення та проживав за іншою адресою, що стверджується актами огляду помешкання складеними комісією ДП радгосп-завод «Ужгородський» від 19.01.2004 р. та 07.05.2004 р., довідкою від 20.08.2004 року, а також показами допитаними судом першої інстанції свідків : ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 які являються мешканцями будинку АДРЕСА_1.
Колегія також погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність пропуску позивачем загального строку позовної давності для визнання ордера № 1\2004 від 11.05.2004 р. недійсним та виселення ОСОБА_1 та членів її сім»ї без надання іншого житла про застосування якого заявлено у суді відповідачем за первісним позовом, оскільки такий ґрунтується на матеріалах справи та законі.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що 11 травня 2004 року ОСОБА_1 було законно видано ордер № 1-2004 на зайняття службового житлового приміщення та укладено з нею договір найму житлового приміщення, та що ОСОБА_4 втратив право на користування спірним житловим приміщенням.
Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або морги призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст.304,307 ч.1 п.1, 308,313,314,315,317,319 ЦПК України, судова колегія судової палати, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 14 червня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді :