АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2012 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва Юденко Т.М. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 05 червня 2012 року про закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП ОСОБА_3, -
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 05 червня 2012 року провадження в справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, ОСОБА_3 17 лютого 2012 року приблизно о 20 годині, керуючи автомобілем «Опель» д.н.з. НОМЕР_1 на 128 км автодороги «Київ-Харків», перед початком перестроювання напрямку руху на ділянці дороги з одностороннім рухом з правої смуги руху на ліву, не переконався в безпечності здійснення маневру та допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, чим порушив п.10.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність згідно ст. 124 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на незаконність постанови суду, так як судом неповно та не об'єктивно розглядались обставини справи, які мають значення для вирішення справи, порушені норми матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати, та прийняти нову, якою визнати ОСОБА_3 винним в порушенні п.10.1 ПДР України, і таким чином у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
____________________
Справа № 33/2690/1035/2012
Суддя у І-й інстанції: Заруба П.І.
Суддя у ІІ-й інстанції: Юденко Т.М.
Перевіривши матеріали адміністративної справи, вислухавши доводи ОСОБА_4 на обґрунтування апеляційної скарги, пояснення ОСОБА_3, який заперечував проти апеляційної скарги, вважаю за необхідне апеляційну скаргу задовольнити виходячи з наступного.
За змістом ст.ст. 245, 252 КУпАП, завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного
вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків та ін.
Як вбачається з матеріалів справи, судом цих вимог дотримано не було, натомість суд закрив справу за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, обґрунтовуючи свій висновок тим, що відповідно до п.1.4 ПДР України, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці правила.
З таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 26.10.2010 року о 09 год. керував автомобілем «Опель» в стані алкогольного сп'яніння, перед початком перестроювання напрямку руху на ділянці дороги з одностороннім рухом з правої смуги руху на ліву, не переконався в безпечності, здійснив маневр та допустив зіткнення з автомобілем «Тайота», і тим самим порушив п. 10.1 ПДР України.
Сам ОСОБА_3 пояснював, що причиною зміни ним напрямку руху була собака, яка вискочила на дорогу, але в апеляційному суді змінив свої пояснення і став стверджувати, що шукав розворот, так як потрібний йому наліво він проїхав, а тому призупинявся, роздивлявся у темряві, а потім переїхав з правого ряду на лівий. Ці обставини в суді першої інстанції не досліджувались.
Як пояснив потерпілий ОСОБА_2, він рухався по правій смузі дороги і бачив, як його обігнав «Опель», водій якого вів себе дивно - став у праву смугу, а потім зупинився. Інтервал для його автомобіля був безпечний, а тому він почав здійснювати маневр у ліву смугу, заздалегідь ввімкнувши сигнал повороту, щоб об'їхати «Опель», але коли майже під'їхав до нього, той різко змінив напрямок руху вліво і відбулося зіткнення.
В апеляційному суді ОСОБА_3 ці обставини не заперечував, але просив врахувати висновок спеціаліста ОСОБА_5 від 24.07.2012 року та долучити його до матеріалів справи, за яким в його діях невідповідностей вимогам ПДР України не вбачається і його дії не знаходяться в причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.
Втім, у вказаному висновку спеціаліста про порушення п.10.1 ПДР України, яке вбачається в діях ОСОБА_3 та про що складено протокол про адміністративне правопорушення Серії ВІ1 № 168435 від 17.02.2012, не йдеться.
Разом з тим, відповідно до п.10.1 ПДР України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
За обставинами справи, у тій ситуації, що склалася на дорозі, ОСОБА_3 почав перестроювання вже після того, як це зробив ОСОБА_2, і автомобіль ОСОБА_3 знаходився попереду руху автомобіля ОСОБА_2, а тому саме він повинен був пропустити ОСОБА_2, перш ніж змінити свій напрямок руху в ліву смугу.
Крім того, у висновку спеціаліста зазначено, що ОСОБА_3 в даній дорожній ситуації при перестроюванні необхідно було діяти згідно вимог п.10.3 ПДР України, відповідно до якого: у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися, тобто, висновок спеціаліста не суперечить вимогам п.10.1 ПДР України.
Те, що перед зіткненням транспортних засобів дорожня ситуація була саме такою, як про те розповідає апелянт, свідчить запис відеореєстратора, продемонстрований в апеляційному суді та долучений в якості доказу до справи, який оцінюється судом як допустимий, враховуючи Рішення Конституційного Суду України №12-рп/2011 від 20.10.2011 року, відповідно до п.3.4 якого, доказом у справі можуть бути фактичні дані, що випадково зафіксовані фізичними особами, які здійснювали власні (приватні) фото-, кіно-, відео-, звукозаписи, без мети та цілеспрямованості на створення відповідної ситуації, під час одержання яких не було порушено або обмежено конституційних прав і свобод людини і громадянина.
Так, ОСОБА_2 за власною ініціативою встановив в салоні свого автомобіля «Тойота» відеореєстратор, але цілеспрямованості в його діях на створення ситуації дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася, та порушень або обмежень конституційних прав і свобод ОСОБА_3 при цьому, не встановлено.
Пояснення і докази, надані ОСОБА_2, об'єктивно узгоджуються з висновками працівників ДАІ, вказаними у протоколі та схемою ДТП, які з урахуванням того, що водій ОСОБА_3 перебував в стані алкогольного сп'яніння (1,77%), встановленого постановою Дарницького районного суду м. Києва від 14 червня 2012 року, підтверджують те, що ОСОБА_3 не контролював дорожню ситуацію.
Цим та іншим обставинам справи суд першої інстанції не дав належної оцінки, а тому, на думку апеляційного суду, зробив поспішний висновок щодо відсутності в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення і безпідставно закрив провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у зв'язку з чим постанова суду підлягає зміні із зазначенням того, що ОСОБА_3 винен в порушенні п.10.1 ПДР України, а відтак у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Враховуючи вимоги ст. 247 п.7 та ст. 38 ч. 4 КУпАП про те, що провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, постанова суду першої інстанції у цій частині, як законна та обґрунтована, має бути залишена без зміни.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя Апеляційного суду міста Києва,
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 05 червня 2012 року щодо ОСОБА_3 змінити.
Скасувати постанову суду в частині закриття справи за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення та визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого 124 КУпАП.
В решті постанову суду залишити без зміни.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду м. Києва Т.М. Юденко