АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
м. Київ - 03680 вул. Солом'янська 2-а
Справа №22-ц/2690/10727/2012 Головуючий 1 інстанції - Скрипник О.Г.
м. Київ Доповідач - Борисова О.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 вересня 2012 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Ратнікової В.М., Гаращенка Д.Р.
при секретарі: Трончук М.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою заступника прокурора Оболонського району м. Києва в інтересах ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 18 травня 2012 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, -
в с т а н о в и л а:
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 18 травня 2012 року позов ПАТ «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» суму заборгованості в сумі 2816,90 грн., судовий збір у розмірі 214,60 грн.
В частині позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» трьох процентів річних в сумі 230,43 грн. та інфляційних витрат в сумі 602,86 грн. - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції заступник прокурора Оболонського району м. Києва в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати рішення Оболонського районного суду м. Києва від 18 травня 2012 року та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Посилається на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права. Так, суд не прийняв до уваги інформацію ГІОЦ про оплату, що підтверджує факт розрахунку відповідача з позивачем за спожиту електричну енергію.
Крім того, апелянт зазначає, що позивачем пропущено строк позовної давності звернення до суду з позовом.
Представник позивача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила її відхилити.
Представник прокуратури Оболонського району м. Києва та відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явились, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст.303 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено, що 22.11.2005 року між АЕК «Київенерго», правонаступником якої є ПАТ «Київенерго» та ОСОБА_2 укладено договір користування електричною енергією.
Відповідно до п.1 вищевказаного договору, енергопостачальник бере на себе зобов'язання надійно постачати електричну енергію у необхідних йому обсягах, відповідно до потужності 5 кВт електроустановок споживача, а споживач зобов'язується оплачувати електричну енергію за обумовленими тарифами у терміни, передбачені цим договором.
Як вбачається з матеріалів справи станом на квітень 2012 року у відповідача утворилась заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 2891,29 грн. з урахування проведених до цього часу оплат.
Задовольняючи позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за електричну енергію суд першої інстанції виходив з того, що позивач належним чином виконує договірні зобов'язання, вчасно і в повній мірі постачає електричну енергію відповідачу, а відповідач не сплачує в повному обсязі за спожиту електроенергію.
Пунктом 42 Правил користування електричною енергією для населення (далі ПКЕЕН) передбачено, що споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі. Вартість електроенергії визначається як добуток обсягу споживання електроенергії на тариф, що діяв у період, за який здійснюється оплата.
Відповідно до п.28 ПКЕЕН, у разі відсутності у споживача коштів на оплату заборгованості він повинен звернутись до енергопостачальника із заявою про складання графіку погашення заборгованості або відстрочення терміну оплати та надати довідки, що підтверджують його неплатоспроможність. Відповідних звернень від відповідача на адресу позивача не надходило.
Згідно ч.1 ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Таким чином, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» заборгованості в сумі 2816,90 грн. є обґрунтованим.
Висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних складових боргу та трьох процентів річних колегія суддів вважає правильним, оскільки договором про користування електричною енергією стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору не передбачено.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не враховано квитанції про сплату відповідачем за спожиту електричну енергію колегія суддів відхиляє, оскільки з розрахунку заборгованості вбачається, що оплата відповідачем проводилась періодично та не в повному обсязі проте, всі суми сплачені по квитанціям за спожиту електричну енергію враховано.
Колегія суддів вважає необгрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що позивачем пропущено строк позовної давності для пред'явлення позову, оскільки відповідач періодично здійснював плату за електричну енергію за відповідний період в більшому розмірі, ніж повинен був здійснювати, і такими своїми діями відповідач визнав наявність заборгованості перед позивачем, а тому перебіг позовної давності було перервано.
Крім того, відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач не звертався до суду першої інстанції із заявою про застосування строку позовної давності.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції і на законність оскаржуваного рішення не впливають.
Колегія суддів вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування з мотивів викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 308, 313, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х ВА Л И Л А:
Апеляційну скаргу заступника прокурора Оболонського району м. Києва в інтересах ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 18 травня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя:
Судді: