Справа №1-16/2012 Головуючий у суді у 1 інстанції - Кондратенко

Номер провадження 11/1890/374/12 Суддя-доповідач - Філонова

Категорія - 63

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2012 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Філонової Ю. О.,

суддів - Моїсеєнко Т. М., Сахнюка В. Г.,

з участю прокурора - Кравцової Л.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та адвоката ОСОБА_2 на вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 19 квітня 2012 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1., в силу ст.89 КК України раніше не судимий,

засуджений за ст.ст. 15 ч.3, 27 ч.4, 369 ч.4 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі без конфіскації майна;

за ст.185 ч.2 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі;

за ст.190 ч.2 КК України до покарання у виді 1 року позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.1 КК України остаточно призначено покарання у виді 4-х років позбавлення волі без конфіскації майна.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області витрати пов'язані з проведенням експертизи в сумі 557 грн. 28 коп.

Долю речових доказів вирішено відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до вироку суду ОСОБА_3 визнаний винним і засуджений за скоєння злочинів за наступних обставин.

09.06.2011 року ОСОБА_3, вступивши у змову особою, матеріали слідства відносно якої виділені в окреме провадження, таємно викрав з домоволодіння ОСОБА_4 по АДРЕСА_2, металобрухт, загальною масою 135 кг на суму 270 грн.

21.06.2011 р. близько 23 год. 30 хв. ОСОБА_3 повторно за попередньою змовою з особою, матеріали слідства відносно якої виділенні в окреме провадження, таємно викрали з домогосподарства ОСОБА_5 по АДРЕСА_3, металобрухт, загальною вагою 240 кг на суму 504 грн.

22.06.2011 близько 23 год. 30 хв ОСОБА_3 та особа, матеріали слідства відносно якої виділенні окреме провадження, повторно за попередньою змовою групою осіб таємно викрали металобрухт належний ОСОБА_6 по АДРЕСА_3, загальною вагою 300 кг на суму 630 грн.

23.06.2011 близько 23 год. 30 хв. ОСОБА_3 повторно за попередньою змовою з особою, матеріали слідства відносно якої виділенні в окреме провадження, таємно викрав з не жилого домогосподарства ОСОБА_7 по АДРЕСА_4, металобрухт, загальною вагою 150 кг на суму 322,5 грн.

Крім того, 25.07.2011 року, ОСОБА_3 та особа, матеріали слідства відносно якої виділенні окреме провадження, діючи повторно після вчинення крадіжок, з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_8 в сумі 3000 грн., використовуючи його необізнаність з правових питань, ввели в оману ОСОБА_8, і викликали у нього переконаність про необхідність передачі працівникам Роменської міжрайонної прокуратури у якості хабара грошових коштів у сумі 3000 грн., тобто підбурили останнього до давання хабара працівникам прокуратури.

В поданій апеляції прокурор просить скасувати вирок стосовно ОСОБА_3 у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону при кваліфікації дій засудженого і порушенням вимог кримінально-процесуального закону при винесенні вироку, та розглянувши справу по суті постановити свій вирок, яким визнати ОСОБА_3 винним у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.2, 190 ч.2, 27 ч.4, 369 ч.4 КК України та призначити покарання: за ст.185 ч.2 КК України - 2 роки позбавлення волі, за ст.190 ч.2 КК України - 1 рік позбавлення волі, за ст.ст.27 ч.4, 369 ч.4 КК України - 4 роки позбавлення волі з конфіскацією всього належного майна. На підставі ст.70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити до відбуття 4 роки позбавлення волі з конфіскацією всього належного майна.

Свої вимоги мотивує тим, що судом було необґрунтовано перекваліфіковано дії засудженого з ст.ст. 27 ч.4, 369 ч.4 КК України на ст.ст.15 ч.3, 27 ч.4, 369 ч.4 КК України. Також вважає, що вирок підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи.

У поданій апеляції адвокат ОСОБА_2, не оспорюючи кваліфікацію дій ОСОБА_3 за ст.185 ч.2 КК України, просить вирок суду скасувати в частині засудження останнього за ст.190 ч.2 та ст.ст. 15 ч.3, 27 ч.4, 369 ч.4 КК України з підстав ст.6 п.2 КПК України. Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_3 до давання хабара ОСОБА_8 не підбурював, а просив гроші на адвоката, і останній погодився дати 3000 грн., щоб не бути причетним до справи. Вказує, що суд при обґрунтуванні дій підсудного безпідставно послався на показання ОСОБА_8, оскільки останній змінив їх в судовому засіданні та безпідставно послався на покази свідка ОСОБА_9, який заявив в судовому засіданні, що давав свідчення під тиском працівників міліції.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав свою апеляцію, адвоката ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_3 які повністю підтримали апеляцію адвоката, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляцій, провівши судові дебати і вислухавши останнє слово засудженого, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора та адвоката підлягають частковому задоволенню.

В відповідності до вимог ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіє обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Разом з тим, суд першої інстанції розглядаючи кримінальну справу відносно ОСОБА_3 зазначених вимог закону не дотримався і постановив вирок на неповно досліджених доказах та неправильно застосувавши кримінальний закон.

Згідно ст. 367 КПК України підставами для скасування або зміни вироку, при розгляді справи в апеляційному суду є, зокрема, однобічність або неповнота судового слідства, а також неправильне застосування кримінального закону .

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, органами досудового слідства дії ОСОБА_3 були кваліфіковані за ст.ст.27, ч.4, 369 ч.4 КК України, як скоєння за попередньою змовою групою осіб, підбурювання на давання хабара службовій особі, яка займає відповідальне становище.

Разом з тим, суд першої інстанції перекваліфікував дії ОСОБА_3 із ст.ст.27, ч.4, 369 ч.4 КК України на ст.ст.15 ч.3, 27, ч.4, 369 ч.4 КК України, як скоєння за попередньою змовою групою осіб підбурювання до незакінченого замаху на давання хабара службовій особі, яка займає відповідальне становище.

Відповідно до ч.3 ст. 15 КК України замах на вчинення злочину є незакінченим, якщо особа з причин, що не залежали від її волі , не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.

Як вбачається з матеріалів справи засуджений ОСОБА_3 та особа, матеріали справи якої виділені в окреме провадження, зробили всі дії направлені на виникнення у ОСОБА_8 бажання передати їм кошти в якості хабара працівнику прокуратури, і в подальшому отримали такі кошти, а тому цей злочин є закінченим з моменту передачі грошей, тому їх дії досудовим слідством вірно були кваліфіковані за ст.ст.27, ч.4, 369 ч.4 КК України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, допустив помилку і неправильно застосував кримінальний закон, та безпідставно додатково кваліфікував дії ОСОБА_3 за ч.3 ст. 15 КК України.

Крім того, суд не в повній мірі дослідив обставини справи щодо розподілу ролей засудженого ОСОБА_3 та особи, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження, стосовно злочину передбаченого ст.ст.27, ч.4, 369 ч.4 КК України.

Як вбачається з протоколів судового засідання ОСОБА_3 свою вину в скоєнні зазначених злочинів не визнавав, пояснюючи, що він не підбурював ОСОБА_8 до дачі хабара працівникам прокуратури. Взяти гроші у ОСОБА_8 запропонував ОСОБА_9, який першим і їздив до ОСОБА_8 та домовлявся, щоб той дав гроші. Слідуючого дня вони поїхали вдвох до ОСОБА_8, де ОСОБА_9 з ним розмовляв, а ОСОБА_3, стояв поруч.

В судовому засіданні ОСОБА_8 також вказував, що ОСОБА_3 ніяких активних дій до нього не застосовував, гроші не вимагав, і не погрожував, а лише знаходився поряд з ОСОБА_9, який і просив гроші.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не встановив належним чином, які ж саме дії виконував засуджений ОСОБА_3, підбурюючи ОСОБА_8 до дачі хабара, не надав відповідну оцінку вищезазначеним доказам, показам, які дав ОСОБА_9 в судовому засіданні, не вмотивував зміну показів ОСОБА_9 щодо причетності його та ОСОБА_3 до підбурювання на давання хабара, та не допитав інших свідків в присутності яких ОСОБА_9 підбурював ОСОБА_8 до давання хабара.

Вказана неповнота судового слідства є суттєвою для прийняття рішення про винуватість чи невинуватість ОСОБА_3 у скоєнні злочину передбаченого ст.ст.27, ч.4, 369 ч.4 КК України, а тому даний вирок не можна вважати законним та обґрунтованим і він підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

При новому розгляді даної кримінальної справи суду першої інстанції слід з'ясувати на якій стадії перебуває кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_9 і при можливості вирішити питання про їх об'єднання, крім того з'ясувати та конкретизувати роль ОСОБА_3 в підбурюванні ОСОБА_8 до дачі хабара, а також дослідити і інші доводи апеляцій прокурора і захисника та прийняти по справі законне і обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.362, 366, 367, 377 КПК України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та захисника ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 19 квітня 2012 року відносно ОСОБА_3, скасувати, з мотивів неповноти проведеного по справі судового слідства та у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, а справу повернути на новий судовий розгляд в цей же суд іншим складом суду.

Запобіжний захід ОСОБА_3 залишити тримання під вартою.

СУДДІ:

Філонова Ю. О. Моїсеєнко Т. М. Сахнюк В. Г.