Судове рішення #24884773

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2012 р.справа № 2а-6124/11


Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

при секретарі судового засідання: Горшкові В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 квітня 2012 року у справі №2а-6124/11 за позовом ОСОБА_1 до Павлоградської міської ради, Виконавчого комітету Павлоградської міської ради про визнання рішень не законними та зобов'язання вчинити певні дії,-


ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернулася до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до Павлоградської міської ради, Виконавчого комітету Павлоградської міської ради в якому просила суд, з урахуванням змінених позовних вимог: визнати неправомірними рішення Павлоградської міської ради від 06.07.2010 року № 1245-66/5 та від 14.09.2010 року № 1316-70/5 в частині дозволу на розміщення малих архітектурних форм по вул. Горького в м. Павлоград зобовязати Павлоградський міськвиконком прибрати незаконну торгівлю на вулицях Горького, Ленінградська, Полтавська, Добролюбова, Сташкова, К. Маркса, Дніпровська м. Павлограда, зобовязати Павлоградський міськвиконком через його державний орган-міліцію, прибрати незаконну торгівлю з вулиць міста і таким чином навести порядок.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на те, що хоча на час розгляду справи оскаржені рішення скасовані, однак позивач вважає, що вони повинні бути визнані незаконними в частині дозволу на незаконну торгівлю по вул. Горького в м. Павлоград, що буде в подальшому сприяти винесенню Павлоградською міською радою рішень з дотриманням Конституції та чинного законодавства, а також не спокушатиме депутатів міської ради приймати незаконні рішення. Крім того, на даний час незаконна торгівля у невстановлених місцях відбувається на вул. Горького, К. Маркса, Ленінградська, Сташкова, Полтавська, Добролюбова, Дніпровська, тому вважає необхідним зобовязати Павлоградський міськвиконком через його державний орган-міліцію, прибрати незаконну торгівлю з вулиць міста і таким чином навести порядок, оскільки за неодноразовими її зверненнями до різних установ, у тому числі прокуратуру і міліцію, незаконна торгівля у зазначених місцях досі відбувається.

Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 квітня 2012р. у задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що на час звернення позивачем з відповідним позовом оскаржені рішення відповідача скасовані, а позовна вимоги про зобов'язання виконком Павлоградської міської ради прибрати незаконну торгівля з вулиць м. Павлограда, суперечить повноваженням останнього, встанорвлених Законом України «Про місцеве самоврядування».

Позивач не погодившись з рішенням суду подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення та прйняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Скаргу обгрунтовує порушенням судом першої інстанції при прийняті рішення норм матеріального та процесуального права.


У судовому засіданні позивач апеляційну скаргу підтримав, з підстав в ній викладених, просив суд апеляційної інстанції її задовольнити.

Представник Відповідача до суду не з'явився. Про день, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи є належний доказ, що дає судові підстави для застосування положень частини 4 статті 196 КАС України.

Заслухавши позивача, доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно матеріалам справи позивач просить суд визнати частково незаконними рішення від 06 липня 2010 Павлоградської міської ради № 1245-66/V «Про попереднє погодження місця розташування малих архітектурних форм», від 14 вересня 2010 Павлоградської міської ради № 1316-70/ V «Про розміщення малих архітектурних форм на вул. Горького».

Вказані рішення відповідача є правовими актами індивідуальної дії, є актами одноразового застосування норм права та стосуються конкретної ситуації.

Відповідно матеріалам справи 21 грудня 2010 року рішеннями Павлоградської міської ради № 49-3/VI та № 51-3/VI скасовані рішення Павлоградської міської ради від 06 липня 2010 року № 1245-66/V «Про попереднє погодження місця розташування малих архітектурних форм»та від 14 вересня 2010 року Павлоградською міською радою прийнято рішення № 1316-70/ V «Про розміщення малих архітектурних форм на вул. Горького»відповідно, за результатами розгляду протесту прокурора.

Таким чином, на час прийняття рішення у вказаній справі оскаржені рішення відповідача були скасовані як прийняті з порушенням норм чинного законодавтсва, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо визнання вказаних рішеннь частково незаконними.

Повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад визначені Главою 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Стаття 30 вказаного Закону, визначає повноваження виконавчих органів в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку.

Згідно матеріалам справи, відповідачем -виконкомом Павлоградської міської ради створена робоча група з питань ліквідації стихійної торгівлі в місті, про свою діяльність яка звітує на нарадах керівництва (а.с. 183-187 Т1).

Наявність стихійної торгівлі виявляється під час таких рейдів та не може встанолюватись судом оскільки така торгівля має характер вирогідності, а зобовязання відповідача вчинити певні дії з приводу усунення стихійної торгівлі безпідставна, оскільки з цього питання прийнято рішення, а доказів його невиконання не надано.

Таким чином, доводи, які викладені в апеляційній скарзі, спростовуються дослідженими по справі доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

У відповідності до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,


УХВАЛИЛА:


Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.



Постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 квітня 2012 року у справі №2а-6124/11 за позовом ОСОБА_1 до Павлоградської міської ради, Виконавчого комітету Павлоградської міської ради про визнання рішень не законними та зобов'язання вчинити певні дії, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 КАС України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.


Повний текст рішщення виготовлено 01 жовтня 2012року.




Головуючий: Н.І. Малиш


Суддя: І.Ю. Богданенко


Суддя: Ю.М. Дадим



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація