УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
1
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 серпня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді - Корнієнко Т.Ю.,
суддів - Новова С.О., Гриненко О.І.,
за участю прокурора - Юрка Т.Г.,
засудженого - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та засудженого ОСОБА_1 на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 7 червня 2012 року,
встановила:
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Біла Церква Київської обл., громадянин України, який одружений, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3, працює водієм в ПП «Імек», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, згідно ст. 89 КК України раніше не судимий,
засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки. На нього покладено обов'язки, передбачені п.п. 2,3,4 ст. 76 КК України.
Задоволено цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування причиненої матеріальної та моральної шкоди на загальну суму - 41 081 грн. 56 коп., та цивільний позов прокуратури Солом'янського району м. Києва в інтересах Київської міської клінічної лікарні № 17 на суму - 6 380 грн. 55 коп. По справі вирішено питання щодо судових витрат та речових доказів.
Згідно з вироком, ОСОБА_1 04.09.2011 року приблизно о 16 год. 41 хв., керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, рухався в правій крайній смузі проїзної частини проспекту Повітрофлотському зі сторони вул. П. Ніщинського, в напрямку Солом'янської площі в м. Києві зі швидкістю 40-45 км/год.
Рухаючись у вказаному напрямку, він наближався до нерегульованого пішохідного переходу, розташованого навпроти будинку №24/2 по пр. Повітрофлотському, перед яким в зустрічному та попутному напрямку зупинились та пропускали пішохода інші автомобілі.
В цей час по зазначеному нерегульованому пішохідному переході, зліва направо відносно руху вищевказаного автомобіля НОМЕР_1, рухалась пішохід ОСОБА_2 Використовуваний нею нерегульований пішохідний перехід - це ділянка проїзної частини, призначена для забезпечення безпечного руху пішоходів через дорогу.
Під час руху ОСОБА_1 допустив порушення вимог п.п. 1.5, 2.3 підпункт «б», 18.1 та 18.4 ПДР України.
Порушення вищевказаних вимог ПДР України з боку ОСОБА_1 виявились в тім, що він, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, рухався по проїзній частині пр. Повітрофлотському зі сторони вул. П. Ніщинського, в напрямку Солом'янської площі в м. Києві, проявив неуважність до дорожньої обстановки та змін, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, перед яким зупинились автомобілі, що пропускали пішохода ОСОБА_2, яка пересікала проїзну частину пр. Повітрофлотського по нерегульованованому пішохідному переході зліва направо відносно руху вищевказаного автомобіля. Під час руху ОСОБА_1 не переконався у відсутності пішоходів на пішохідному переході, не зменшив швидкість свого автомобіля і не зупинився перед пішохідним переходом та не дав дорогу ОСОБА_2, внаслідок чого навпроти будинку №24/2 по пр. Повітрофлотському в м. Києві скоїв наїзд на останню.
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 спричинено тілесні ушкодження.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію дій засудженого, просить вирок суду скасувати у зв'язку з тим, що призначене покарання не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості (п.5 ст.367, 372 КПК України).
Вважає, що суд при призначенні покарання не врахував, що скоєний злочин відноситься до категорії тяжких, що ОСОБА_1, працюючи водієм, грубо порушив ПДР України, не переконався у відсутності пішоходів на пішохідному переході, не надав дорогу пішоходу, внаслідок чого потерпілій заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, що свідчить про суспільну небезпеку ОСОБА_1 для оточуючих при керуванні ним транспортним засобом. Прокурор в апеляції просить вирок суду в частині призначеного покарання скасувати та постановити новий, яким призначити ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст. 286 КК України у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки.
В апеляції засуджений ОСОБА_1, не погоджуючись з вироком суду першої інстанції, просить його змінити і пом'якшити покарання в частині призначеного додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Вказує на те, що він працює водієм, є єдиним годувальником в сім'ї, а позбавлення права керування транспортними засобами позбавить його родину доходу та можливості відшкодовувати матеріальні зобов'язання.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію державного обвинувача в частині призначення основного покарання, пояснення засудженого, який підтримав свою апеляцію та заперечував проти апеляції прокурора, провівши судові дебати і заслухавши останнє слово засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає, а апеляція засудженого підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду першої інстанції щодо зазначених у вироку обставин вчинення злочину та кваліфікації дій засудженого не перевіряються, оскільки, як убачається з протоколу судового засідання, вони не оспорювалися самим засудженим, тому докази за згодою учасників судового розгляду відповідно до вимог ст. 299 та ст. 301-1 КПК України не досліджувались.
У відповідності до вимог ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, з урахуванням тяжкості злочину, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При призначенні основного покарання ОСОБА_1 суд керувався положеннями ст.ст.50-52,65-67 КК України і в повній мірі врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу засудженого, думку потерпілої щодо міри покарання, часткове відшкодування потерпілій причиненої шкоди, як обставину, що пом'якшує покарання врахував його щире каяття у вчиненому злочині, а тому огрунтовано обрав йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.ч.2 ст.286 КК України, та звільнив його від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст.ст.75,76 КК України.
Призначене засудженому ОСОБА_1 основне покарання в повній мірі відповідає вимогам ст. 65 КК України, за своїм видом та розміром є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та перевиховання, а також для попередження нових злочинів, судом враховані всі обставини, на які прокурор посилається в апеляції, а тому підстав для задоволення апеляції прокурора немає.
Разом з тим, призначаючи засудженому додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом, яке є альтернативним, суд не в повній мірі врахував дані про особу засудженого, які мають значення при його призначенні.
Так, за матеріалами справи, ОСОБА_1 має постійну роботу, працює водієм в ТОВ «Імекс», має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3, його дружина на даний час не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною, інших засобів до існування сім'я не має. Про щире каяття засудженого свідчить його поведінка безпосередньо після скоєння злочину, а саме, що він викликав швидку медичну допомогу і міліцію, та надавав потерпілій допомогу до її госпіталізації. Також ОСОБА_1 частково відшкодував причинену потерпілій шкоду, і має за вироком суду зобов'язання про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за заявленими до нього позовами. Наведені обставини в їх сукупності дають підстави для задоволення його апеляції, пом'якшення йому покарання та не застосування до нього додаткового покарання.
З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - залишити без задоволення.
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити.
Вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 07 червня 2012 року відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.286 КК України змінити: виключити із вироку посилання на застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на 1 рік.
В решті цей вирок залишити без змін.
Судді:
Корнієнко Т.Ю. Новов С.О. Гриненко О.І.