АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
1
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 серпня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого судді Корнієнко Т.Ю.,
суддів Гриненка О.І., Новова С.О.,
прокурора Плиски К.В.,
захисника ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляцію захисника ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 23 липня 2012 року,
встановив:
Цією постановою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_2 на постанову старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів щодо прав і свобод та інтересів держави Головного управління військової прокуратури Генеральної прокуратури України від 26.05.2010 року про порушення кримінальної справи за фактом перевищення військовими службовими особами Збройних Сил України службових повноважень під час відчуження військового майна, що спричинило тяжкі наслідки за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 424 КК України.
В обґрунтування зазначеного рішення суд першої інстанції вказав на наявність у прокурора приводів та підстав для винесення постанови про порушення кримінальної справи, при цьому порушень вимог закону при отриманні цих даних, судом не встановлено.
Не погодившись з таким рішенням суду, захисник ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, подав апеляцію, в якій просить скасувати постанову суду та постанову про порушення кримінальної справи. Вказує на те, що суд в постанові необґрунтовано зазначив про те, що приводом до порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину, а підставою став Акт ревізії від 20.11.2009 року № 234/43/176, який не має ознак злочину. Висновки зроблені судом першої інстанції, не відповідають матеріалам справи і є необґрунтованими, постанова суду прийнята з порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства, з неправильним тлумаченням закону, крім того при розгляді постанови про порушення кримінальної справи суд вдався до оцінки доказів, що є недопустимим..
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_1 на підтримку апеляційної скарги, прокурора, який вказав на законність прийнятого судом першої інстанції рішення та просив залишити оскаржувану постанову без змін, вивчивши матеріали справи та матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення справи, обговоривши і перевіривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з постановою 26.05.2010 року старший прокурор відділу нагляду за додержанням законів щодо прав і свобод та інтересів держави Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України, розглянувши матеріали перевірки додержання вимог законодавства під час списання військового майна (стрілецької зброї) у військовій частині А-4558, проведеною в свою чергу в рамках перевірки в порядку прокурорського нагляду за додержанням службовими особами Збройних Сил України законодавства під час здійснення заходів щодо забезпечення живучості баз, складів, арсеналів, а також утилізації зброї та боєприпасів, порушив кримінальну справу за фактом перевищення військовими службовими особами Збройних Сил України службових повноважень під час відчуження військового майна, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 424 КК України.
На цю постанову до суду надійшла скарга командира військової частини А-4558 ОСОБА_2, яку він обґрунтував тим, що старший прокурор відділу вийшов за межі своїх прав, передбачених ч.1 ст.20 Закону України «Про прокуратуру», як привід для порушення справи ним взято до уваги висновок ревізії, який не набув чинності, в розпорядженні прокурора були відсутні дані про завдання державі шкоди проведенням військовою частиною А-4558 господарської діяльності. Посилаючись на ці обставини, заявник просив оскаржувану постанову скасувати.
Розглядаючи скаргу, суддя вивчив подані скаржником матеріали, дослідив матеріали, які сталі підставою для прийняття рішення про порушення кримінальної справи, вислухав захисника скаржника, прокурора і дійшов висновку, що при винесенні постанови, прокурором були дотримані вимоги діючого законодавства України, а тому постановив рішення про залишення скарги без задоволення.
Таке рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає обґрунтованим і з ним погоджується.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КПК України справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину, а саме на наявність приводів і підстав до порушення кримінальної справи.
Відповідно до вимог ст. 2368 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
З постанови про порушення кримінальної справи, вбачається, що приводом для порушення кримінальної справи стало повідомлення Служби безпеки України, органів військового управління, матеріали ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності військової частини А 4558 безпосереднє виявлення прокурором, ознак злочину відповідно до ст.94 КПК України.
Підставою до порушення кримінальної справи стали матеріали дослідчої перевірки, а саме: акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності військової частини А 4558 за період з 01.01.2007 року по 01.11.2009 року від 20.11.2009 року №234/43/176, 17 нарядів, щодо здійснення розбирання на запчастини та списання стрілецької зброї у військовій частині А 4558, пояснення, акти зміни якісного стану (демілітаризації) стрілецької зброї, довідка №1007 від 09.11.2009 року підписана ОСОБА_2, документи, на підставі яких було відчужено військове майно вартістю понад 5 млн. грн.
Також судом встановлено, що відповідно до п. 6.11 Регламенту Генеральної прокуратури України, затвердженого наказом Генерального прокурора України №53 від 30.09.2005 року, прокурор при порушенні даної кримінальної справи діяв в межах своїх повноважень, передбачених законом України «Про прокуратуру».
Таким чином, суд вважає, що на час порушення кримінальної справи за фактом перевищення військовими службовими особами Збройних Сил України службових повноважень під час відчуження військового майна, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 424 КК України були наявними відповідні підстави, передбачені ч.1 ст. 94 КПК України, і старший прокурор відділу нагляду за додержанням законів щодо прав і свобод та інтересів держави Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України мав достатньо даних, необхідних для порушення кримінальної справи відповідно до ч.2 ст. 94 КПК України і мав на це повноваження.
В постанові про порушення кримінальної справи описані наявні обставини та ознаки вчиненого злочину, які є достатніми для висновку про існування події злочину, указана стаття кримінального закону, за ознаками якої порушена кримінальна справа, зазначено подальше спрямування справи, тобто постанова про порушення кримінальної справи відповідає вимогам ст. ст. 94-98 КПК України, а тому є підстави вважати, що прокурором при порушенні кримінальної справи були виконані всі дії, необхідні і достатні для прийняття такого рішення.
Тому, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що оскаржувана постанова винесена з додержанням вимог кримінально-процесуального закону та відмовив в задоволенні скарги.
Доводи скаржника про те, що дані, які послужили підставами для порушення кримінальної справи здобуті з порушенням вимог закону, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи як судом першої інстанції так і апеляційним судом. При розгляді даної справи суд не вдавався до оцінки доказів, як про це зазначено в апеляції, а дослідив лише наявність приводів і підстав до її порушення та достатність даних, які вказують на наявність ознак злочину.
Посилання апелянта на порушення судом першої інстанції вимог кримінально-процесуального закону та допущення істотної неповноти і однобічності судового розгляду також є необґрунтованими та не можуть бути задоволені, оскільки перевіривши матеріали справи колегія суддів встановила, що під час розгляду скарги судом було дотримано вимог ст. 236-8 КПК України.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, дослідивши матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, обґрунтовано встановив, що у особи, яка виносила постанову, було достатньо даних для прийняття такого рішення, а тому постанову суду слід залишити без змін, а апеляцію скаржника - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 23 липня 2012 року, якою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_2 на постанову старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів щодо прав і свобод та інтересів держави Головного управління військової прокуратури Генеральної прокуратури України від 26.05.2010 року про порушення кримінальної справи за фактом перевищення військовими службовими особами Збройних Сил України службових повноважень під час відчуження військового майна, що спричинило тяжкі наслідки за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 424 КК України, - залишити без змін, а апеляцію захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - без задоволення.
Судді:
Корнієнко Т.Ю. Гриненко О.І. Новов С.О.