Справа № 10-139 2006 p.                         Головуючий І інстанції Машарова З.А.

Доповідач Миколюк О.В.

Ухвала Іменеми України

23 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі: Головуючого - Левчука О.Д. суддів - Миколюка О.В., Шевченка О.В. з участю прокурора - Єні О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора м. Біла Церква Усенко Л.М.

на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 жовтня 2006 року про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту ОСОБА_1,

встанови в:

Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він 30 липня 2005 року близько 00 годин 30 хв., біля будинку АДРЕСА_1 наніс умисне тілесне ушкодження у вигляді ножових поранень, що є небезпечним для життя в момент заподіяння. Його дії кваліфіковані за ч. 1 ст. 121 КК України.

Постановою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 жовтня 2006 р. відмовлено в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1.

В апеляції прокурор, який приймав участь в суді першої інстанції, просить постанову скасувати як необгрунтовану, а справу повернути на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що судом не взято до уваги тяжкість вчиненого ОСОБА_1 та дані про його особу.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію, перевіривши матеріали кримінальної і судової справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Згідно ст. 148 КПК України запобіжні заходи, в тім числі і взяття під варту застосовується за наявності достатніх підстав вважати, що обвинувачений буде намагатися ухилятися від слідства і суду, перешкоджати встановленню істини по справі, продовжувати злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 працевлаштувався, за місцем роботи і проживання характеризується позитивно, одружений, на

його утриманні перебуває малолітня дитина, будь-яких даних про те, що він буде ухилятися від слідства і суду, перешкоджати встановленню істини по справі, продовжувати злочинну діяльність в матеріалах справи немає.

Тому висновок суду першої інстанції про недоцільність застосування такого виняткового запобіжного заходу як взяття під варту є обґрунтованим.

Керуючись ст.ст. 365-366, 382 КПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляцію помічника прокурора м. Білої Церкви Усенко Л.М. залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 від 12 жовтня 2006 року без зміни.