Справа № 22-ц - 2562                         Головуючий у 1 інстанції Усатов Д.Д.

Категорія 19                                                          Доповідач Лащенко В.Д.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня  2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі: головуючого - Лащенка В.Д. суддів - Корзаченко І.Ф., Червінко К.С. при секретарі - Левочко І.Я.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду від 31 березня 2006 року у справі за позовом Державного готелю „Спорт" до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,

встановила:

У грудні 2005 року Державний готель „Спорт" звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди. Свої вимоги мотивував тим, що відповідачка працювала в готелі і наказом НОМЕР_1 була звільнена за прогул на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України. 2 листопада 2005 року в 16 годин 45 хвилин відповідачка прийшла до готелю та намагалася пройти в приміщення з метою агітації співробітників проти незаконних дій керівництва.

Співробітники приватного підприємства „Аміда", які на підставі договору здійснюють охорону готелю, не пропускали відповідачку до приміщення готелю. На правомірні дії охоронців відповідачка почала на них кричати та ображати. Через деякий час до центрального входу приміщення позивача підійшло до 20 осіб, співробітників позивача, які відштовхували охоронців, хватали їх за одяг, що сприяло проникненню відповідачки до приміщення готелю.

Свідком цього був представник туристичної фірми, який свою заявку на поселення клієнтів анулював. Загальна сума зазначеної заявки складала 17 040 грн., які готель не отримав як прибуток через неправомірні дії ОСОБА_1.

Просили стягнути з ОСОБА_1 на відшкодування шкоди 17 000 грн.

Крім того посилалися на те, що протиправними діями відповідачки завдана моральна шкода позивачу, оскільки ОСОБА_1 створила конфліктну ситуацію, дестабілізувала нормальну роботу готелю, свідками подій стали відвідувачі та клієнти готелю, що вплинуло на ділову репутацію та прибутки. На відшкодування моральної шкоди просили стягнути 5000 грн.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду від 31 березня 2006 року позов задоволено частково. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь державного готелю „Спорт" 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду в частині відшкодування моральної шкоди скасувати, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди суд виходив з того, що позивачем не доведено заподіяння матеріальної шкоди відповідачкою в розмірі 17 000 грн. В судовому засіданні не були представлені докази того, що готельні номери, від яких відмовився один з клієнтів готелю, туристична фірма „Дабл. Арієс", позивач не міг використати для поселення інших осіб.

Рішення в цій частині сторони не оскаржили.

З рішенням суду в частині відшкодування моральної шкоди колегія суддів погодитися не може з таких міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка, знаючи про звільнення з роботи, протиправно пройшла до службових приміщень готелю з допомогою інших працівників. При цьому близько 15 хвилин  в холі готелю „Спорт" конфліктувала з охоронцями, сварилася з ними. Внаслідок неправомірних дій відповідачки була принижена ділова репутація юридичної особи.

З такими висновками не може погодися колегія суддів, оскільки вони не відповідають фактичним обставина справи.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" передбачено, що під немайновою шкодою, завданою юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв"язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

В судовому засіданні було встановлено, що відповідачка 2 листопада 2005 року намагалася пройти до приміщення готелю. Оскільки працівникам охорони було повідомлено, що відповідачку звільнено з роботи, вони відмовилися пропустити ОСОБА_1 до готелю. За допомогою інших працівників готелю, які відтіснили охорону, відповідачці вдалося пройти до готелю, де проводилися профспілкові збори. Відповідачка є головою профспілкового комітету, що підтверджується протоколом від 17 жовтня 2005 року.

Вважаючи своє звільнення незаконним, відповідачка намагалася пройти до готелю, а оскільки її перешкодили це зробити співробітники охорони, вона це зробила за допомогою інших працівників готелю. Матеріали справи свідчать про те, що її дії 2 листопада 2005 року в приміщенні готелю були спрямовані не на зниження престижу чи підрив довіри до юридичної особи, а для проходу в приміщення, де проводилися збори профспілкової організації.

За таких обставин рішення суду в частині відшкодування моральної шкоди необхідно скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в позові.

На підставі ст. 23 ЦК України та керуючись ст.ст. 307, 308, 309 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити..

Рішення Києво-Святошинського районного від 31 березня 2006 року в частині відшкодування моральної шкоди та судових витрат скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення.

Державному готелю „Спорт" в позові до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди відмовити.

В іншій частині рішення залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.