Справа № 22-ц - 2923                              Головуючий у 1 інстанції Муранова І.В.

Категорія 29                                                                    Доповідач Лащенко В.Д.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня  2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі: головуючого - Лащенка В.Д. суддів - Корзаченко І.Ф., Червінко К.С. при секретарі - Левочко І.Я.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 червня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про вселення та усунення перешкод в користуванні квартирою,

встановила:

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 3 липня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені. Постановлено вселити ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_1. Зобов"язано ОСОБА_1 передати ОСОБА_2 ключі від квартири та не чинити перешкоди в користуванні квартирою.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи.

Судом встановлено, що сторони перебували з 23 серпня 1997 року в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 17 вересня 2004 року.

Під час шлюбу, а саме 21 березня 2001 року, вони придбали трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка є їх спільною сумісною власністю. На протязі 2004 року між сторонами склалися неприязні стосунки. У вересні 2004 року ОСОБА_1 замінив замки на вхідних дверях спірної квартири, чим позбавив позивачку користуватися квартирою.

З урахуванням положень Закону України „Про власність", Цивільного та Житлового кодексів, суд першої інстанції зобов'язав відповідача не чинити перешкоди позивачці в користуванні квартирою.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

З матеріалів справи вбачається, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 1997 року, який розірвано 22 лютого 2005 року.

Згідно договору купівлі-продажу від 21 березня 2001 року ОСОБА_2 купила квартиру АДРЕСА_1. Вказана квартира є спільною сумісною власністю сторін.

Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном.

Оскільки відповідач перешкоджає позивачці користуватися квартирою, суд правомірно зобов'язав останнього не чинити перешкоди і передати ключ від вхідних дверей.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачка пред'явила позов з метою проживати разом з дитиною, не можуть бути враховані як підстава для відмови власнику у користуванні квартирою.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 червня 2006 року - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.