Справа № 22-ц - 2896                             Головуючий у 1 інстанції Буй мова Л.П.

Категорія 26                                                                    Доповідач Лащенко В.Д.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня  2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі: головуючого - Лащенка В.Д. суддів - Корзаченко І.Ф., Червінко К.С. при секретарі - Левочко І.Я.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27 червня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи Фастівська державна нотаріальна контора та орган опіки та піклування Фастівського міськвиконкому про визнання свідоцтва про право на спадщину частково недійсним, визнання права власності на 1\4 частину спадкового майна,

встановила:

У квітні 2005 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про визнання свідоцтва про право на спадщину частково недійсним, визнання права власності на 1\4 частину спадкового майна. Свої вимоги мотивувала тим, що ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на праві приватної власності належала 1\2 частина житлового будинку АДРЕСА_1. Спадкоємцями після померлої ОСОБА_3 є її діти, ОСОБА_1, відповідачка по справі та ОСОБА_4. Оскільки ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, його неповнолітній син ОСОБА_5, онук померлої ОСОБА_3, є спадкоємцем і має право на 1\4 частину спадкового будинку.

Відповідачка прийняла спадщину і отримала свідоцтво про право на спадщину. Вважає, що її неповнолітній син ОСОБА_5 також прийняв спадщину відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України.

Просила поновити строк для прийняття спадщини, визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину на ім'я відповідачки та визнати за ОСОБА_5 право власності на 1\4 частину спадкового будинку після померлої ОСОБА_3.

Рішенням Фастівського міськрайонного суду від 27 червня 2006 року позов задоволено. Постановлено визнати свідоцтво про право на спадщину на ім'я ОСОБА_1 видане Фастівською державною нотаріальною конторою частково недійсним.

Поновлено строк на прийняття спадщини.

Визнано за ОСОБА_5 право власності на 1\4 частину будинку АДРЕСА_1, як спадщину після смерті померлої бабусі ОСОБА_3.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, посилаючись на те, що судом неправильно застосовані норми матеріального права.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Судом встановлено і сторони не заперечують, що ОСОБА_3 на праві власності мала 1\2 частину житлового будинку АДРЕСА_1. Вона померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідачці ОСОБА_1, дочці померлої, 16 грудня 2003 року на 1\2 частину спадкового будинку нотаріальною конторою було видано свідоцтво про право на спадщину за законом. З матеріалів справи вбачається, що син ОСОБА_3, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто до відкриття спадщини. Разом з тим ОСОБА_4 має сина, ЧОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 529 ЦК України (1963р.) онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Суд першої інстанції продовжуючи строк на прийняття спадщини на підставі ст. 550 ЦК України (1963р) виходив з того, що ОСОБА_5 на момент відкриття спадщини і на час розгляду справи є неповнолітнім, а його мати пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин. Такий висновок відповідає обставинам, які встановив суд.

За таких обставин суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про необхідність продовження строку на прийняття спадщини та визнав частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане відповідачці і визнав за ОСОБА_5 право власності на 1\4 частину спадкового будинку.

Разом з тим визнаючи частково недійсним свідоцтво про право на спадщину, видане відповідачці, суд в рішенні не зазначив розмір частки, яку успадковує ОСОБА_1 як спадщину після смерті ОСОБА_3. З урахуванням зазначеного рішення суду необхідно змінити, визнавши за ОСОБА_1 право власності на 1\4 частину будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3. В іншій частині рішення залишити без зміни.

Доводи апеляційної скарги про те, що строк для прийняття спадщини пропущено без поважної причини, не можуть бути враховані, оскільки судом взято до уваги обставини, за яких було пропущено цей строк і обґрунтовано визнано їх поважними.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 309 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Фастівського міськрайонного суду від 27 червня 2006 року змінити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\4 частину будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3.

В іншій частині рішення залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.