АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2006 року. м.Київ.
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Орла А.І.
суддів Ігнатюка О.В., Шевченко О.В.
з участю: прокурора Хомич С.П.
засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2
потерпілої ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Вишгородського районного суду Київської області від 15 червня 2006 року, яким
ОСОБА_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, із базовою загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, який мешкає АДРЕСА_1, раніше судимого:
· 15.04.1988 року Вишгородським районним судом Київської області за ч.2 ст. 206 КК України 1960 року до 2-х років позбавлення волі із відстрочкою виконання вироку відповідно вимог ст. 46-1 КК України 1960 року на 2 роки;
· 27.03.1989 року Вишгородським районним судом Київської області за ч.2 ст. 206 КК України до 3-х років позбавлення волі;
- 22.01.1990 року Подільським районним судом м. Києва
за ч.2 ст.215-3, ч.1 ст. 215, 42, 43 КК України 1960 року
до 4-х років позбавлення волі;
· 30.011995 року Вишгородським районним судом Київської області за ч.1 ст. 141, ч.2 ст. 106 КК України 1960 року до 1-го року позбавлення волі;
· 17.04.1996 року Вишгородським районним судом Київської області за ч.2 ст. 140, ч.1 ст. 145, 17, ч.2 ст. 215-3 КК України 1960 року до 4-х років позбавлення волі;
04.05.1998 року Сквирським районним судом Київської області за ч.2 ст. 142 КК України I960 року до 5-ти років позбавлення волі
засуджено за ч.З ст. 185 КК України до 3-х років позбавлення волі;
на підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання із випробуванням, встановленням іспитового строку тривалістю в 3 роки та покладенням на нього обов"язків у вигляді заборони виїзду за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомлення органів
Справа № 11-923 / 2006 Головуючий в 1-й інстанції Божок СК.
Категорія: ч.З ст. 185 КК України Доповідач Ігнатюк О.В.
кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та навчання, періодичної явки до даних органів на реєстрацію;
ОСОБА_2, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2, українку, громадянку України, із середньою-спеціальною освітою, не одружену, не працюючу, інваліда 2-ї групи, яка мешкає АДРЕСА_2, раніше не судиму
засуджено за ч.З ст. 185 КК України до 3-х років позбавлення волі;
на підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання із випробуванням, встановленням іспитового строку тривалістю в 1 рік та покладенням на неї обов'язків у вигляді заборони виїзду за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомлення органів кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та навчання, періодичної явки до даних органів на реєстрацію;
вирішене питання про речові докази,
встановила:
Зазначеним вироком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винними та засуджені за те, що вони 23 березня 2006 року близько 14-ї години, перебуваючи у стані алкогольного сп"яніння, за попередньою змовою між собою, шляхом вибиття вхідних дверей, проникли в квартиру АДРЕСА_3, звідки таємно, ОСОБА_1 - повторно, викрали належні потерпілій ОСОБА_3 кольоровий телевізор „JVC" вартістю 1070 грн. та шерстяну ковдру, вартістю 25 грн., а всього таємно викрали майна потерпілої ОСОБА_3 на загальну суму 1095 грн.
В апеляції прокурора вказано на незаконність вироку та необхідність його скасування. В обгрунтування апеляції прокурор посилався на те, що із урахуванням даних про особу засудженого ОСОБА_1, ступеню тяжкості вчиненого злочину та обставин, які обтяжують покарання засудженого ОСОБА_1, призначене йому покарання є м"яким. Згідно із текстом резолютивної частини апеляції, прокурор просив вирок в частині призначеного ОСОБА_1 покарання скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Вирок щодо ОСОБА_2 не оскаржується.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора, який апеляцію підтримав і просив її задовольнити, вирок щодо ОСОБА_1 скасувати в зв"язку із м"якістю призначеного йому покарання, а справу направити на новий судовий розгляд, пояснення засудженого ОСОБА_1, який заперечував проти задоволення апеляції і просив вирок залишити без змін; пояснення засудженої ОСОБА_2, яка просила вирок залишити без змін, пояснення потерпілої, яка просила вирок залишити без змін, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція прокурора підлягає до задоволення.
У відповідності до вимог ст. 367 КПК України однією із підстав для скасування вироків, постановлених судами першої інстанції, при розгляді справи в апеляційному суді є наявність істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону. Колегією суддів встановлена наявність таких порушень допущених судом першої інстанції під час розгляду справи.
Як вбачається із протоколу судового засідання, суд, при розгляді справи обмежив дослідження доказів допитом підсудних, потерпілої та дослідив дані, які характеризують особи підсудних. У відповідності до вимог ч.З ст. 299 КПК України суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються. Дійшовши до висновку про те, що обидва засуджені повністю визнали свою вину у вчиненні злочину, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що фактично, і це вбачається із пояснень обох засуджених, вони не визнали свою вину у вчиненні злочину в повному обсязі пред'явленого їм обвинувачення, зокрема вони не визнали наявність попередньої змови на вчинення таємного викрадення чужого майна, а ОСОБА_2, окрім того, не визнала тієї обставини, що вона, разом із ОСОБА_1 проникала у квартиру потерпілої та разом із ним вчиняла фактичні дії, направлені на вилучення майна потерпілої. Таким чином, із показань обох засуджених вбачається, що під час судового слідства вони не визнавали у повному обсязі фактичні обставини вчинення злочину, а тому у суду не було підстав обмежувати дослідження доказів щодо цих фактичних обставин. Зазначене порушення вимог кримінально-процесуального закону, на думку колегії суддів, є істотним, і є підставою для скасування вироку.
У відповідності до вимог ст. 319 КПК України, після закінчення судових дебатів, суд надає підсудним останнє слово. Із протоколу судового засідання вбачається, що після закінчення судових дебатів обом підсудним останнє слово не було надане. У відповідності до п.13 ч.2 ст. 370 КПК України ненадання підсудному права виступити із останнім словом є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону і є безумовною підставою для скасування вироку.
За наявності зазначених вище порушень вимог кримінально-процесуального закону, які є істотними, вирок Вишгородського районного суду Київської області від 15 червня 2006 року не може визнаватись законним, а тому він підлягає скасуванню. В зв"язку із тим, що зазначені вище істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону стосувались обох засуджених, то вирок підлягає скасуванню в повному обсязі. Зважаючи на те, що згадані порушення вимог кримінально-процесуального закону були допущені судом під час розгляду справи, зазначена справа підлягає направленню на новий судовий розгляд в процесі якого, із урахуванням наведеного, необхідно дослідити зібрані по справі докази, встановленим обставинам дати належну юридичну оцінку, прийняти щодо обох підсудних законне та обгрунтоване рішення.
При новому розгляді справи, у випадку доведеності вини засудженого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, призначене йому вироком Вишгородського районного суду Київської області від 15 червня 2006 року покарання необхідно вважати таким, яке не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок його м"якості.
Керуючись ст. 365, 366 КПК України колегія суддів,
ухвалила:
Апеляцію прокурора задовольнити.
Вирок Вишгородського районного суду Київської області від 15 червня 2006 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати.
Справу про обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.З ст. 185 КК України направити на новий судовий розгляд до Вишгородського районного суду Київської області іншим суддею.
Запобіжні заходи щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без змін.