Справа №22Ц-2464/2006 Головуючий в 1 інстанції Кафтанов В.В.
Категорія 10,42 Доповідач в 2 інстанції Заріцька А.О.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
З жовтня 2006 року колегія судців судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого Сліпченка О.І.,
суддів: Заріцької А.О., Голуб С.А.,
при секретарі Шешко О.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 14 червня 2006 року про забезпечення позову шляхом накладення арешту на жилий будинок,
встановила:
Ухвалою Ірпінського міського суду від 14 червня 2006 року задоволена заява ОСОБА_2 про забезпечення цивільного позову, подана до звернення до суду з відповідним позовом.
Накладено арешт на жилий будинок АДРЕСА_1, який на праві приватної власності належить ОСОБА_1.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу судді скасувати, заяву про забезпечення позову направити до суду першої інстанції для повторного її розгляду.
Посилається на те, що при накладенні арешту на його жилий будинок суд порушив передбачений ст. 153 ЦПК України порядок розгляду заяв про забезпечення позову. Зокрема, в оскаржуваній ухвалі суд не навів доводів, з яких виходив при накладені арешту на нерухоме майно апелянта, допустив забезпечення позову до подачі позову ОСОБА_2.
Крім того, суд не встановив змісту вимог ОСОБА_2, не перевірив відповідність обраного ним способу забезпечення позову вимогам заявника.
Свої заперечення на наведені доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 суду не надав.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали заяви та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
За правилами ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.
При цьому забезпечення допускається на будь-якій стадії розгляду справи, крім випадків, коли забезпечення позову пов'язано з запобіганням порушення права інтелектуальної власності і допускається до подачі позовної заяви.
З матеріалів справи вбачається, що при вирішенні питання про накладення арешту на будинок ОСОБА_1 суд на наведені вимоги процесуального законодавства уваги не звернув.
Питання про вжиття заходів забезпечення позову вирішив за відсутності позову ОСОБА_2. Накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_1 не пов'язано з запобіганням порушення права інтелектуальної власності ОСОБА_2, тому не може бути вжите до подачі заявником позову.
З огляду на це, є підстави вважати, що при вирішенні питання про вжиття заходу забезпечення позову суд порушив порядок, передбачений ст.151 ЦПК України. Постановлена ним ухвала не може бути залишеною без змін, піддягає скасуванню з передачею матеріалів заяви до суду першої інстанції для повторного вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову.
При цьому суду необхідно перевірити відповідність обраного заходу забезпечення позову вимогам ОСОБА_2 Слід встановити підстави, за наявності яких ст.151 ЦПК України передбачає можливість застосування до ОСОБА_1 та належного йому майна таких заходів.
Керуючись ст.ст, п.4 ч.2 ст.307, п.З ст.312, ЦПК України, колегія суддів
ухвалила: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 14 червня 2006 року скасувати, матеріали заяви ОСОБА_2 направити до суду першої інстанції для належного вирішення питання про забезпечення позову.
Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною.