Справа №22Ц-2453/2006 Головуючий в 1 інстанції Пироженко О.В.
Категорія 44 Доповідач в 2 інстанції Заріцька А.О.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого Назарчука Р.А.,
суддів: Заріцької А.О., Поліщука М.А.,
при секретарі Шешко О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційними скаргами представника позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - ОСОБА_5 та позивачки ОСОБА_6 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 травня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 до колективного підприємства „Будівельно-монтажне управління №40", Васильківського міжрайонного бюро технічної інвентаризації, треті особи без самостійних вимог: Васильківська міська рада, організація орендарів підприємства „Будівельно-монтажне управління №40", Васильківська державна нотаріальна контора, ОСОБА_7, про визнання недійсними витягів з реєстру прав власності на нерухоме майно для відчуження всіх п'яти поверхів та підвального приміщення гуртожитку, визнання неправомірними дій Васильківського бюро технічної інвентаризації по видачі комунальному підприємству „Васильківське будівельно-монтажне управління НОМЕР_10" витягів з реєстру права власності для відчуження жилих приміщень, визнання недійсними договорів купівлі-продажу приміщень та кімнат гуртожитку, зобов'язання комунального підприємства „Васильківське будівельно-монтажне управління №40" та Київську обласну раду передати до комунальної власності Васильківської міської ради гуртожиток.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду ,пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Васильківського міськрайонного суду від ЗО травня 2006 року у задоволенні заявленого позову відмовлено.
В апеляційних скаргах представник позивачів ОСОБА_8 та позивачка ОСОБА_6 просять рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким заявлені позови задовольнити.
При цьому ОСОБА_8 посилається на необґрунтованість оскаржуваного рішення, вважає, що суд помилково не залучив до участі у розгляді справи Київську обласну раду, тоді як відмовою у задоволенні позову фактично вирішив питання про припинення права власності на спірне нерухоме майно.
Керувався листом Київської обласної ради від 24 червня 2005 року, за змістом якого оскаржуваним рішенням права та обов'язки голови ради не порушуються. У зв'язку з цим помилково дійшов до висновку про відсутність підстав для участі Київської обласної ради у судовому процесі.
Крім того, суд не звернув увагу на ухвалу Господарського суду Київської області від 13 липня 2005 року, відповідно до якої спірний гуртожиток належить територіальній громаді Київської області, дії арбітражного керуючого - ліквідатора КП „Васильківський БМУ №40" ОСОБА_9 з включення гуртожитку до ліквідаційної маси визнані незаконними.
Допустивши неповноту дослідження доказів суд залишив поза увагою те, що оспорювані договори купівлі-продажу жилих кімнат суперечать публічному порядку і з підстав ст. 228 ЦК України повинні бути визнані недійсними.
В обґрунтування доводів заявленої апеляційної скарги ОСОБА_6 посилається на те, що вирішуючи спір суд її вимог не розглядав, не встановив, що кімната НОМЕР_1 гуртожитку, в якій вона проживає, було неправомірно відчужена сторонній особі ОСОБА_7.
Як і ОСОБА_8, такий договір вважає нікчемним з підстав, передбачених ст.228 ЦК України. Посилається на ухвалу Господарського суду Київської області від 13 липня 2005 року, якою дії арбітражного керуючого-ліквідатора КП „Васильківський БМУ №40" ОСОБА_9 з продажу жилих приміщень спірного гуртожитку визнані незаконними.
На апеляційну скаргу представника позивачів ОСОБА_5 КП „Васильків-ське будівельно-монтажне управління №40" подало заперечення, в яких ухвалене судом рішення просить залишити без змін, вважаючи законним та обґрунтованим.
Посилання апелянта на ухвалу Господарського суду Київської області від 13 липня 2005 року вважає безпідставним, таким, що спростовується рішенням Васильківського міськрайонного суду від 16 грудня 2004 року, у відповідності до якого власником спірного гуртожитку визнане КП „Васильківське будівельно-монтажне управління №40".
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
За правилами п.4 ст.311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
З мотивувальної частини оскаржуваного рішення вбачається, що власником гуртожитку АДРЕСА_1 суд визнав територіальну громаду Київської області.
При цьому до участі у справі її не залучив, керувався тим, що оскаржуваним рішенням не порушуються права голови ради. Не звернув увагу на те, що така обставина за правилами ст.ЗЗ ЦПК України не може вважатись підставою для незалучення до участі у справі Київської обласної ради, права та обов'язки якої вирішуються оскаржуваним судовим рішенням.
З огляду на це, рішення суду не може бути залишеним без змін, з підстав, передбачених п.4 ст.311 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
Крім того, компетенція судів щодо розгляду цивільних справ не поширюється на вимоги про оспорювання законності дій Васильківського БТІ з видачі КП „Васильківське будівельно-монтажне управління №40" витягів з реєстру права власності на жилі приміщення спірного гуртожитку. Тому при повторному розгляді справи суду слід уточнити позовні вимоги і при необхідності вирішити питання про закриття провадження в частині окремих з них.
Необхідно встановити, які саме договори позивачі просять визнати недійсними і яким чином вони порушують права позивачів, слід визначити, чи мають позивачі право і з яких юридичних підстав звертатись до суду з такими вимогами.
Керуючись ст.ст, п.5 ч.1 ст.307, п.4 ст. 311 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційні скарги представника позивачів ОСОБА_5 та позивачки ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 травня 2006 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд іншим складом суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і протягом двох місяців може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.