Справа № 22А-2461                Головуючий в 1 інстанції Рудніченко О.М.

Категорія                             Доповідач в 2 інстанції Юровська Г.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Юровської Г.В

суддів Суханової Є.М., Яворського М.А.

при секретарі Якимець Ю.В. розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 1 червня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів

встановила:

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 1 червня 2006 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 додаткові витрати на утримання дитини - дочки ОСОБА_3, у сумі 150 грн щомісяця до повноліття дитини.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з рішенням суду, просить скасувати і повернути справу на новий розгляд, вважаючи, що його дитина не потребує додаткових витрат.

Заперечень на апеляційну скаргу не надійшло.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено

стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду,   з   урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Додаткові витрати   на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

При розгляді позовних вимог суд першої інстанції встановив, що у сторін є дочка ОСОБА_3, яка проживає з позивачкою. Рішенням Ірпінського міського суду від 13 квітня 2005 року на її утримання стягуються аліменти в розмірі 500 грн. З 2000 року дитина стоїть на диспансерном обліку, на її лікування, посилене харчування, оздоровлення потрібні щомісяця додаткові витрати. Відповідач добровільно ці витрати нести не бажає.

Враховуючи конкретні обставини справи, стан здоров'я та матеріальне становище неповнолітньої дитини та платника аліментів, необхідність постійних додаткових витрат, суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про стягнення додаткових витрат щомісячно в розмірі 150 грн.

Доводи апеляційної скарги про відсутність потреби у додаткових витратах спростовуються матеріалами справи, в тому числі довідками медичних установ.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 1 червня 2006 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.