Справа № 0308/9795/2012 Провадження №11/0390/607/2012 Головуючий у 1 інстанції:Сівчук А.Є.

Категорія:: ч. 2 ст. 190 КК України. Доповідач: Матвієнко Н. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2012 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Матвієнко Н В

суддів - Філюка П.Т., Лозовського А.О.,

при секретарі - Янко А.Я.,

з участю прокурора - Кухтей-Хилюк Л.В.,

засудженого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 за апеляцією прокурора прокурати міста Луцька, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Луцького міськрайонного суду від 12 липня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Зазначеним вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Кровинка Теребовлянського району Тернопільської області, житель АДРЕСА_1 громадянин України, з середньо-спеціальною освітою, одружений, має на утриманні малолітню дитину, працюючий укладальником проводів на ВАТ «Кромберг енд Шуберт», раніше судимий: вироком Тернопільського районного суду Тернопільської області від 04.03.2003 року за ч.1 ст.186 КК України на 1 рік виправних робіт з відрахуванням 10% заробітку в дохід держави; вироком Голопристанського районного суду Херсонської області від 10.03.2005 року за ч.1 ст.185 КК України із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України на 1 рік позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік; вироком Тернопільського міського суду Тернопільської області від 21.04.2006 року за ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ст. 71 КК України на 4 роки обмеження. 19.02.2011 року звільнений по відбуттю покарання; вироком Тернопільського районного суду від 16.12.2010 року за ч. 2 ст. 185 КК України на 4 місяці арешту, звільнений 06.01.2011 року по відбуттю покарання,

- засуджений за ч. 2 ст. 190 КК України на 3 роки обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 3 років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього на підставі ст.76 КК

України обов'язки: не виїжджати без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції за межі України на постійне місце проживання; повідомляти ці органи пор зміну місця поживання і навчання, а також періодично з'являтися у ці органи для реєстрації.

Вироком вирішено долю речових доказів.

Даним вироком ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що 12.05.2012 року, біля 08 год., в подвір'ї будинку по АДРЕСА_2, шляхом зловживання довірою ОСОБА_2, попросив у нього мобільний телефон «Нокіа-101», вартістю 250 грн. з двома сімкаратками «МТС», вартістю 15 грн. на рахунку якої було 30 грн. та «Лайф» на рахунку якої знаходилось 12 грн., щоб послухати музику, яким заволодів, чим завдав потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 322 грн.

В апеляції прокурор, не оспорюючи доведеності винуватості та правильності кваліфікації дій засудженого, просить вирок в частині призначеного покарання скасувати та постановити новий, яким призначити ОСОБА_1 покарання 2 роки позбавлення волі. Посилається на те, що суд не врахував усіх обставин, зокрема, що ОСОБА_1, будучи раніше неодноразово судимим і судимість з нього у встановленому законом порядку не знята і не погашена, знову вчинив злочин середньої тяжкості, тому призначив останньому занадто м'яке покарання і безпідставно застосував ст. 75 КК України. Вважає, що таке покарання не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі винного.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку та доводи апеляції, прокурора, який свою апеляцію підтримав та в судових дебатах просив її задовольнити, засудженого, який заперечив апеляцію і в судових дебатах та в останньому слові просив залишити вирок суду без змін, перевіривши матеріали справи та провівши частково судове слідство, колегія суддів встановила, що апеляція до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Висновок суду про вчинення ОСОБА_1 злочину при обставинах, викладених у вироку, підтверджується сукупністю зібраних у справі, правильно оцінених та обґрунтовано покладених судом в основу вироку доказів, що не заперечується в апеляції. Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 190 КК України є правильною.

Що стосується покарання, то при його призначенні суд дотримався вимог ст.65 КК України, яка вимагає при призначенні покарання враховувати ступень тяжкості вчинених злочинів, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Як вбачається з вироку суду першої інстанції, при призначенні ОСОБА_1. покарання, судом у повній мірі враховано характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відносяться до категорії середньої тяжкості, дані, що характеризують його особу, в тому числі те, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, злочин вчинив у стані алкогольного сп'яніння, та всі обставини, що пом'якшують покарання, та правильно обрав ОСОБА_1 покарання у виді 3 років обмеження волі в межах санкції статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності.

З урахуванням з'явлення ОСОБА_1 із зізнанням, щирого каяття та активного сприяння розкриттю злочину, повного відшкодування завданих збитків, позиції потерпілого, який будь-яких претензій до засудженого немає, враховуючи крім того, що на утриманні у засудженого знаходиться малолітня дитина 2012 року народження та дружина, яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, він займається суспільно-корисною працею - працює на ВАТ «Кромберг енд Шуберт» та утримає свою сім'ю, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано звільнив його від відбуванням покарання з випробуванням, встановивши йому максимальний іспитовий строк 3 роки та поклавши на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України.

Призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, тому колегія суддів підстав для скасування вироку за обставин, вказаних в апеляції, не знаходить.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію прокурора прокурати міста Луцька, який приймав участь в розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду від 12 липня 2012 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.

Головуючий

Судді