АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2006 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючої: Копаничук С.Г.
Суддів: Матківської М.В., Оніщук В.В.
при секретарі :Шевчук Л.В.
за участю позивачів-відповідачів: ОСОБА_1,ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 02.06.2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно та усунення перешкод в користуванні ним та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання заповіту частково недійсним і визнання права на обов'язкову частку в спадщині ,-
Встановила:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно ,що складається з квартири АДРЕСА_1 та усунення перешкод в користуванні нею ,посилаючись на те ,що спірна квартира була заповідана їй ОСОБА_3. Останній помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідачка була його дружиною ,вона вселилась в квартиру і поселила своїх родичів. В зв'язку з відмовою звільнити її добровільно ,просила позов задоволити.
В процесі розгляду справи позивачка змінила позовні вимоги ,просила зменшити розмір обов'язкової частки ОСОБА_2 в спадщині до 1\20 частки спадкового майна ,в зв'язку з тим ,що остання з спадкодавцем тривалий час не проживала і за ним не доглядала.
ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання заповіту частково недійсним та визнання права на обов'язкову частку в
Справа №22 -2043 2006 р. Категорія: Рішення постановлено під головуванням Цюри Т.В.
Доповідач: Копаничук С.Г.
спадщині, посилаючись на те ,що вона являлась дружиною ОСОБА_3, непрацездатною ,а тому має право на обов'язкову частку в спадщині.
Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 02.06 2006 року в позові ОСОБА_1 відмовлено .Зустрічний позов задоволено. Визнано заповіт ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_1 частково недійсним. Визнано за ОСОБА_2 право на спадщину на 1\2 частини спірної квартири.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить зазначене рішення скасувати через порушення судом норм матеріального і процесуального права ,зокрема ст.ст. 1241,1257 ЦК України ,висновки суду не відповідають матеріалам справи, зокрема той ,що подружжя проживало разом та вели спільне господарство.
В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_2 вважає рішення суду законним і обґрунтованим ,просить його залишити без змін.
Заслухавши доповідача, осіб, що приймають участь в справі ,перевіривши матеріали справи, рішення суду та доводи апеляційної скарги ,колегія суддів вважає ,що скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 1241 ЦПК України спадкодавця, непрацездатна вдова спадкодавця спадкує незалежно від змісту заповіту ,половину частки ,яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом .Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем ,а також інших обставин ,які мають істотне значення
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 30.06.1994 року, зареєстрованого в ВООБТІ 04.08.1994 року НОМЕР_1 ОСОБА_3 являвся власником 1\100 частини жилого будинку АДРЕСА_1.Заяву про прийняття спадщини згідно спадкуванню за законом до нотаріальної контори подала лише ОСОБА_2, ОСОБА_1 подала заяву про прийняття спадщини за заповітом. Частка ,яку спадкувала б ОСОБА_2 за законом складала б 100%,а ОСОБА_1 за законом не спадкувала б, так як не входить до кола спадкоємців першої черги. Тому обов'язкова доля в спадщині для ОСОБА_2 складає 1\2 частку квартири.
Постановляючи рішення по справі суд вірно встановив обставини щодо кола осіб ,що мають право на обов'язкову частку в спадщині і підстав її набуття ,та вірно встановив,що ОСОБА_2 на день смерті спадкодавця являлась його дружиною і єдиною спадкоємицею при спадкуванні за законом ,є непрацездатною ,а тому має право на обов'язкову половину частки в спадщині ,що належала б їй при спадкуванні по закону ,незалежно від змісту заповіту. Тому суд підставно визнав за нею право на 1\2 квартири. Суд вірно визначив правовідносини ,що склались та правильно застосував норму закону.
Що стосується вимог ОСОБА_1 ,то суд в достатній мірі цих вимог не перевірив ,що є підставою для з'ясування їх судом апеляційної інстанції .Доводи скарги про неврахування судом доказів окремого проживання ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та відсутність спільного господарства, колегія суддів вважає такими ,що не мають правового значення, оскільки вони не протирічать нормам СК України ,що допускає окреме проживання подружжя не лише по різних адресах в одному населеному пункті ,а й в різних населених пунктах .Крім того, зазначені Обчакевич обставини не свідчать про існування між подружжям поганих відносин .Жодного доказу ,що походив би від ОСОБА_3 про погані стосунки з ОСОБА_2 чи її недобре ставлення до нього по справі не вбачається, тому суд критично оцінює покази ОСОБА_1 та свідків з цього приводу.
З врахуванням викладеного колегія суддів вважає ,що обставин ,які давали б підстави стверджувати ,що між ОСОБА_2 та спадкодавцем існували погані стосунки ,а також інші обставини ,які мають істотне значення для зменшення її обов'язкової долі в спадщині по справі не встановлено ,а тому суд підставно відмовив ОСОБА_1 в задоволенні позову. Доводи скарги висновки суду не спростовуют.ь
Рішення суду в цілому відповідає вимогам закону ,а тому скасуванню не підлягає.
Керуючись ст..ст.307,308,315 ЦПК України,-
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 02.06.2006 року залишити без змін.
Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двох місяців з дня її проголошення до Верховного Суду України.
Головуюча: підпис
Судді: підписи