Справа №11„а"-431
Головуючий у суді І інстанції: Михайленко А.В.
Доповідач: Дудіков В.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого: Олексієнка Ю.Г. Суддів: Дудікова В.І., Кривошеї А.І. За участю прокурора: Курбатової І.Л.
Розглянула у відкритому засіданні в м. Вінниці 5 жовтня 2006 р. кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1; засудженого ОСОБА_2; засудженого ОСОБА_3 на вирок Ленінського районного суду міста Вінниці від 25 грудня 2003 р., яким
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
судимий 28 травня 1999 року
по ст. ст. 86,17,140 ч. 2 КК
України до 7 років позбавлення
волі, умовно-достроково звільнений,
21 січня 2002 року, на 1 рік 9 місяців 3 дні, -засуджений: по ст. 185 ч.З КК України до 5 років позбавлення волі;
по ст. 185 ч. 5 КК України до 9 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;
на підставі ст. 70 КК України призначено покарання 9 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;
на підставі ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за вироком Староміського районного суду міста Вінниці від 28 травня 1999 року і остаточно призначено покарання 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_2,
раніше неодноразово судимий,
в тому числі, 9 червня 1999 року
по ст. ст. 17,150 ч.2,43 КК
України до 3 років 6 місяців
позбавлення волі; умовно-достроково
звільнений 10 листопада 2001 року
на 1 рік 29 днів, -засуджений по ст. 185 ч.З КК України до 5 років позбавлення волі;
по ст. 27,185 ч.5 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
по ст. 185 ч. 5 КК України до 9 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;
на підставі ст. 70 КК України призначено покарання 9 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;
на підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуте покарання за вироком Липовецького районного суду від 9 червня 1999 року і остаточно призначено покарання 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_3,
раніше неодноразово судимий, в
тому числі: 13 грудня 1992 року
по ст. 140 ч.2 КК України до 4
років позбавлення волі; 28 травня
1999 року по ст. 213 ч. 1 КК України
до 1 року позбавлення волі;
16 листопада 2000 року до 6 років
позбавлення волі; умовно-достроково
звільнений 19 вересня 2002 року на
8 місяців 12 днів,-засуджений: по ст. 185 ч.З КК України до 4 років позбавлення волі;
по ст. 185 ч.5 КК України до 7 років 6 міс. позбавлення волі; по ст. 263 ч. 1 КК України до 2 років позбавлення волі;
па підставі ст. 70 КК України призначено покарання 7 років 6 міс. позбавлення волі з конфіскацією майна;
на підставі ст. 71 КК України частково приєднано покарання по вироку Староміського районного суду м. Вінниці від 28 травня 1999 року і остаточно призначено покарання 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на користь: ОСОБА_4 35270 гр-н 21 коп.; ОСОБА_5 12031 гр-н 60 коп.; ОСОБА_6 1200 гр-н.; ОСОБА_7 12110 гр-н; з ОСОБА_1, ОСОБА_3 солідарно на користь ОСОБА_8 12960 грн. 14 коп.; з ОСОБА_1, ОСОБА_3 солідарно: на користь ОСОБА_9 - 750 гр-н; на користь ОСОБА_10 300 гр-н; з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_11 - 12416 гр-н.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 за попередньою змовою, в ніч на 6 грудня 2002 року, проникли в магазин «ІНФОРМАЦІЯ_4» в будинку АДРЕСА_1, звідки таємно викрали майно на суму 13662 гр-н, власником якого являвся ОСОБА_7
ОСОБА_1, ОСОБА_2, при пособництві ОСОБА_3, в період з 18 години 6 січня 2003 року до 18 год. 30 хвилин 7 січня 2003 року за попередньою змовою, вчинили таємне викрадення чужого майна по вулиці АДРЕСА_2, в якій проживає ОСОБА_4, вчинили таємне викрадення чужого майна на суму 35270 грн. 21 коп.; та з квартири НОМЕР_1, в якій проживає ОСОБА_5 вчинили таємне викрадення чужого майна на загальну суму 12031 грн. 60 коп.
ОСОБА_1, 27 березня 2003 року через вікно проник в квартиру АДРЕСА_3, звідки таємно викрав чуже майно на суму 12416 гр-н 90 коп., яке належало ОСОБА_11 ОСОБА_1, ОСОБА_3, за попередньою змовою між собою, в період з 4 квітня по 10 квітня 2003 року, при допомозі драбини, через балкон, проникли в квартиру АДРЕСА_5, звідки таємно викрали чуже майно у ОСОБА_12 на загальну суму 750 гр-н.
ОСОБА_1, ОСОБА_3, за попередньою змовою між собою, в ніч на 27 квітня 2003 року, з допомогою мотузки, через вікно, проникли в квартиру АДРЕСА_6, в якій проживає ОСОБА_10, звідки таємно викрали чуже майно - золоті сережки, вартістю 300 гр-н.
ОСОБА_1, ОСОБА_3 в період з 26 квітня 2003 року по 28 квітня 2003 року, за попередньою змовою між собою, через квартирку, проникли в квартиру АДРЕСА_7, звідки таємно викрали чуже майно на суму 12960 гр-н 14 коп., власником якого являється ОСОБА_8
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, за попередньою змовою між собою, в ніч на 5 травня 2003 року через вікно, проникли в квартиру АДРЕСА_8, звідки таємно викрали чуже майно, власником якого являється ОСОБА_6, а саме - телевізор «Горизонт» з пультом дистанційного керування, вартістю 1200 грн.
ОСОБА_2 незаконно придбав і зберігав боєприпаси - 13 патронів для вогнепальної зброї, які було виявлено і вилучено, 5 червня 2003 року, в будинку АДРЕСА_9 працівниками міліції.
У апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_1 стверджує, що цілого ряду крадіжок він не вчинив і не міг їх вчинити, що ОСОБА_3 його оговорив і саме ці обставини знайшли своє відображення у вироку суду, тому просить скасувати вирок суду і направити кримінальну справу на новий судовий розгляд.
Засуджений ОСОБА_2 заперечує всі епізоди, вмінених йому злочинів, стверджує, що цих злочинів він не вчиняв, а зібрані проти нього докази. не є категоричними, тому просить скасувати обвинувальний і винести відносно нього виправдальний вирок.
У своїй апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_3 просить суд скасувати вирок місцевого суду, стверджує, що він дійсно оговорив ОСОБА_1 і ОСОБА_2 по епізодах крадіжок, які вони фактично не вчиняли, що на нього чинили тиск, тому він вимушений був так діяти; просить призначити йому більш м'яке покарання.
Вислухавши доповідача, виступи засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, які підтримали вимоги, викладені у апеляційних скаргах, думку прокурора про необхідність скасування вироку і направлення кримінальної справи на новий судовий розгляд, обговоривши доводи, викладені в апеляційних скаргах, перевіривши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню.
Як видно із матеріалів справи, при допиті підсудного ОСОБА_3, останній в судовому засіданні стверджував, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 він оговорив в період проведення досудового слідства, пояснив підстави такої позиції (а.с. 429-431 т.№3).
Ці покази підсудного ОСОБА_3 належно не перевірені судом першої інстанції по кожному епізоду обвинувачення, як вмінині і ОСОБА_1, і ОСОБА_2, їх узгодженість з іншими доказами по справі по кожному епізоду і оцінка цих доказів судом в кожному конкретному випадку.
У мотивувальній частині вироку суд зобов'язаний був навести обставини, які визначають ступінь тяжкості вчинених злочинів, докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази, однак суд проігнорував ці вимоги, натомість суд першої інстанції необгрунтовано вказав конкретні прізвища осіб, справу щодо яких виділено в окреме провадження у зв'язку з їх розшуком, з якими за висновком суду ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинили крадіжку чужого майна з магазину «ІНФОРМАЦІЯ_4».
При призначенні покарання ОСОБА_2 по ст. 185 ч.5 КК України суд до засудженого не застосував додаткового покарання - конфіскації майна, хоч санкція цього закону не є альтернативною, свій висновок суд не аргументував у мотивувальній частині вироку.
При складанні покарань за сукупністю злочинів та за сукупністю вироків ОСОБА_2 призначено додаткове покарання - конфіскацію майна, чим порушив вимоги кримінального матеріального права та вимоги, передбачені п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання».
Приймаючи до уваги вище наведене, вирок суду підлягає скасуванню, а кримінальну справу слід направити на новий судовий розгляд, під час якого слід ретельно перевірити і проаналізувавши зібрані у справі докази, всебічно, повно і об'єктивно розглянути всі обставини справи в їх сукупності, прийняти всі міри для усунення зазначених недоліків, керуючись законом.
На підставі вищенаведеного,
Керуючись ст.ст. 365, 366, 367 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 -задоволити частково.
Вирок Ленінського районного суду міста Вінниці від 25 грудня 2003 року, відносно ОСОБА_1, ОСОБА_3,ОСОБА_2 - скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі.
Міру запобіжного заходу залишити - підсудним ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 - без зміни - утримання під вартою