Справа № 11"а"-702-2006-10-04 Головуючий у суді 1-ї інстанції Бойчук О.Г. Доповідач Пасько Д.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ

апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Олексієнка Ю.Г. Суддів: Кульбаки С.С., Паська Д.П. За участю прокурора: Альчука М.П. Та потерпілої ОСОБА_1 Засудженого ОСОБА_2

Розглянула у відкритому засіданні в м.Вінниці 4 жовтня 2006 р. кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2 та в його інтересах адвоката ОСОБА_3 на вирок Погребищенського районного суду від 7 липня 2006 р. яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в силу ст. 89 п. 1 КК України раніше не судимий засуджений за ст. 115 ч. 1 КК України на вісім років і шість місяців позбавлення волі.

Відповідно до вироку суду ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за те, що 17.09.2005 р. близько 16-ї години у власному домоволодінні, що розташоване в АДРЕСА_1, під час суперечки з ОСОБА_4, яка виникла на ґрунті особистих неприязних відносин і переросла в бійку, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, наніс ОСОБА_4 умисно, з метою позбавлення його життя, удар ножем в черевну порожнину і заподіяв ОСОБА_4 проникаюче поранення черевної порожнини та грудної клітки, яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечне для життя в момент заподіяння, від якого настала смерть потерпілого.

В своїй апеляції на даний вирок засуджений ОСОБА_2 просить змінити вирок і пом'якшити йому покарання, або змінити його на покарання, не пов'язане з позбавленням волі. На його думку, призначаючи покарання суд не досить врахував його показання, які він давав в якості підсудного, особливості його виховання та розвитку, розумові здібності, вплив дорослих та оточуючих на формування його особливості.

Адвокат ОСОБА_3 в своїй апеляції просить вирок змінити і застосувати до ОСОБА_2 кримінальний закон про менш тяжкий злочин. На його думку ОСОБА_2 вчинив умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони, яке передбачене ст. 118 КК України. Апелянт вважає, що суд невірно оцінив докази по справі і не врахував той варіант, що ОСОБА_2 захищався від нападу на нього ОСОБА_4 і перебував в стані необхідної оборони, межі якої явно перевищив. Крім того, на думку апелянта, негативна характеристика з місця проживання на ОСОБА_2 є голослівною і нічим не підтверджена в судовому засіданні, а навпаки спростована показаннями особи, яка її видала.

Заслухавши доповідача, виступ засудженого ОСОБА_2, який підтримав доводи, викладені в апеляціях, виступ потерпілої, яка вважає, що вирок районного суду слід залишити в силі, виступ прокурора про те, що вирок законний і обгрунтований, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апелянтів колегія судців приходить до висновку про те, що апеляції не підлягають задоволенню.

Колегія суддів вважає, що доводи адвоката про те, що ОСОБА_2 перебував у стані необхідної оборони є непереконливими і такими, що спростовуються проаналізованими у вироку доказами.

Як вбачається з матеріалів справи конфлікт, який переріс у бійку, започаткував саме ОСОБА_2, який під час сварки зі своєю матір'ю ОСОБА_5 наніс їй удар ногою в живіт. Після цього ОСОБА_5 почала кричати і їй на допомогу прийшов співмешканець ОСОБА_4, який вступив у бійку з ОСОБА_2 В процесі бійки, скориставшись нагодою ОСОБА_2 вхопив побутовий ніж, у відповідь на що ОСОБА_4 взяв з підлоги кочергу, яку підняв догори і утримував у такому положенні. Скориставшись пасивністю ОСОБА_4. ОСОБА_2 маючи умисел на вбивство ОСОБА_4. наніс йому удар ножем знизу вверх у життєво важливі органи - черевну та грудну порожнини з пошкодженням серця, що потягло смерть потерпілого. Тобто, ніякої загрози для життя і здоров'я ОСОБА_2, який ухопив в руку ніж і перебував з ним, ОСОБА_4 не становив і потреби оборонятися шляхом нанесення удару ножем в життєво важливі органи ОСОБА_4 у ОСОБА_2 не було, тим паче, що ОСОБА_4 взяв кочергу в руки тільки після того і у відповідь на те, що ОСОБА_2 ухопив ніж і сам становив загрозу як для ОСОБА_4. так і ОСОБА_5 Та ж обставина, що ОСОБА_4 тримав кочергу піднятою свідчить, що така його поза мала стримувати саме ОСОБА_2 від використання ножа з суспільно небезпечною метою. Проте сподівання ОСОБА_4. не виправдалися і ОСОБА_2 довів свій умисел на вбивство ОСОБА_4. до кінця, нанісши йому удар ножем в життєво важливі органи.

Дані обставини підтверджуються проаналізованими у вироку доказами, а саме: показаннями свідків ОСОБА_5,ОСОБА_6, висновком судово-медичної експертизи, протоколом відтворення обстановки та обставин події.

Наведене свідчить про те, що дії ОСОБА_2 кваліфіковані вірно, а підстав для перекваліфікації вчиненого ним зі ст. 115 ч. 1 КК України на ст. 118 КК України не вбачається, оскільки він вчинив просте умисне вбивство під час бійки, яку сам і розпочав, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння.

На думку колегії судців призначаючи покарання районний суд дотримався положень ст.ст. 50, 65, 103 КК України про мету покарання, загальні засади його призначення та особливості призначення покарання неповнолітнім. Врахував суд і наявність пом'якшуючої покарання обставини - вчинення злочину неповнолітнім, а також умови життя та виховання ОСОБА_2 та інші обставини, на які він посилається в своїй апеляції. Суд з'ясував і дані, що характеризують особу ОСОБА_2, дослідив і обставини виготовлення на нього характеристики по місцю проживання. Врахував суд і наявність обтяжуючої покарання обставини - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Взявши до уваги вищенаведене районний суд і призначив ОСОБА_2 покарання ближче до нижньої межі санкції ст. 115 ч. 1 КК України і підстав для пом'якшення йому покарання колегія суддів не вбачає, у зв'язку з чим апеляції визнає такими, що не підлягають задоволенню.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 366, 377 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляції засудженого ОСОБА_2 та його адвоката ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Погребищенського районного суду від 07.07.2006 р. стосовно ОСОБА_2 без змін.

На ухвалу можуть бути подані касаційні скарги (принесено подання прокурора) безпосередньо до касаційного суду - Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України протягом шести місяців з моменту набрання нею законної сили.