ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2012 р. Справа № 2а/0470/7980/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіТурова О.М.
при секретаріСамоварові А.В.
за участю представників:
позивача: відповідача: Воронова Ю.В. Федорової А.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Смішер Нетворкс» до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська Державної податкової служби про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Смішер Нетворкс" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якій просило визнати протиправними дії відповідача щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року, поданої позивачем, як податкової звітності та зобов'язати відповідача прийняти до обліку податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2012 року ТОВ «Смішер Нетворкс» як податкову звітність. Також позивач просив стягнути з Державного бюджету України всі фактично понесені ним судові витрати.
В обґрунтування позову зазначалося, що позивачем 11.05.2012 р. поштовим засобом зв'язку на адресу відповідача цінним листом з описом вкладення було надіслано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2012 року з додатками, проте, листом від 22.05.2012 р. за вих. № 8866/10/18-315 відповідач необґрунтовано відмовив у її прийнятті, посилаючись на те, що вказана декларація заповнена з порушенням вимог п.п.48.3, 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України, а саме: в ній відсутній обов'язковий реквізит - податкова адреса платника податку. Позивач не погодився з цим твердженням відповідача і оскаржив відмову у прийнятті декларації в адміністративному порядку, однак ДПС у Дніпропетровській області за наслідками розгляду скарги прийняла рішення від 19.06.2012р., яким залишило скаргу позивача без задоволення. У зв'язку із означеним позивач звернувся до суду.
Представник позивача у судовому засіданні повністю підтримав доводи та вимоги позовної заяви.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі та, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях, що містяться в матеріалах справи, просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що позивачем при подачі податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року дійсно було порушено приписи п.п.48.3, 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України, а саме: не зазначено обов'язковий реквізит - місцезнаходження (місце проживання) платника податку, тому позивачеві правомірно було відмовлено у прийнятті цієї податкової декларації.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено та сторонами не заперечувалося, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Смішер Нетворкс" (реєстраційний номер юридичної особи ЄДР 10002436252), зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 26.08.2004 р., перебуває на обліку як платник податків у Лівобережній міжрайонній державній податковій інспекції міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (а.с. 7, 14).
На виконання приписів ст.ст. 49, 203 Податкового кодексу України позивачем 11 травня 2012 року поштовим засобом зв'язку цінним листом з описом вкладення на адресу відповідача було надіслано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2012 року ТОВ «Смішер Нетворкс» з додатками, що підтверджується наданим відповідачем оригіналом конверту, який долучений до матеріалів справи та в якому надсилалася вказана декларація з додатками, та наявним на ньому відбитком поштового штемпеля (а.с.55).
Означена вище податкова декларація з додатками надійшла до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби 16 травня 2012 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення та відповідною розпискою про одержання, проставленою на ньому уповноваженою особою відповідача (а.с.16), а також відбитком штампу реєстрації вхідної кореспонденції Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, проставленому на оригіналі цієї податкової декларації та додатках до неї, які також були долучені до матеріалів справи (а.с.50-53).
Листом від 22 травня 2012 року за вих. № 8866/10/18-315 відповідач відмовив позивачу у прийнятті поданої ним податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року, посилаючись на те, що надіслана ТОВ «Смішер Нетворкс» декларація заповнена з порушенням норм пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України, а саме: в декларації відсутній обов'язковий реквізит - податкова адреса платника податку (а.с.21).
31 травня 2012 року позивач оскаржив відмову відповідача у прийнятті поданої ним декларації до Державної податкової служби у Дніпропетровській області, посилаючись на те, що всі, передбачені ст.48 Податкового кодексу України, обов'язкові реквізити були ним вказані у цій декларації і обставини, на які посилається відповідач, не відповідають дійсності (а.с.22-25).
За наслідками розгляду цієї скарги ДПС у Дніпропетровській області було прийнято рішення від 19.06.2012р. за № 13905/10/18-619, яким позивачу було відмовлено у її задоволенні (а.с.26-28).
Вирішуючи цей спір по суті у судовому порядку, суд зважає на наступне.
Порядок оформлення та порядок подання податкової декларації регулюється Податковим кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, а також Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 року за № 41.
Відповідно до п.48.3 ст. 48 Податкового кодексу України (у редакції від 01.04.2012 р., чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкова декларації повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
Пунктом 48.4 ст.48 цього Кодексу також передбачено, що в окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.
Згідно п. 49.3 ст.49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. При цьому у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного органу державної податкової служби не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею, а при поданні податкової звітності в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.
Пунктом 49.8 ст.49 Податкового Кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Наведені норми Податкового кодексу України кореспондуються із положеннями Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 року за № 41.
Наданий представником відповідача оригінал податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року ТОВ «Смішер Нетворкс» з оригіналами додатків до неї, які є її невід'ємною частиною (розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)), опис вкладення у цінний лист, яким направлялася ця декларація з додатками, а також оригінал конверту, в якому надсилалися вказані документи, були долучені до матеріалів справи, досліджені та оглянуті судом у судовому засіданні за участю представників сторін (а.с.50-55).
Як вбачається з оригіналу зазначеної податкової декларації, на її першому аркуші в графі 6 податкова адреса зазначено: 49000, м. Дніпропетровськ, Дніпропетровська область (а.с.50).
Згідно п.45.2 ст.45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців місцезнаходженням ТОВ «Смішер Нетворкс» є: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Індустріальний район, вул. Батумська, будинок 11, кв. 225 (а.с.14).
З огляду на наведене, відповідач, посилаючись на неповне зазначення позивачем своєї податкової адреси в поданій ним податковій декларації, відмовив останньому у її прийнятті своїм рішенням від 22 травня 2012 року за вих. № 8866/10/18-315.
Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи оскаржуване рішення відповідно до вищеозначених вимог процесуального закону, суд зважає на наступне.
Як пояснив представник відповідача у судовому засіданні, реквізит податкової декларації - місцезнаходження (місце проживання) платника податків є необхідним для ідентифікації цього платника податків як такого, що дійсно перебуває на обліку у певному податковому органі шляхом співставлення району, в якому знаходиться дана юридична особа, та його територіальної належності до відповідного податкового органу.
При цьому з оригіналу поданої позивачем податкової декларації вбачається, що останнім в ній було зазначено індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість (графа 5) - 331602004642 та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість - 04344031, а також код за ЄДРПОУ - 33160207. Крім того позивачем у цій декларації було вказано найменування органу державної податкової служби, до якого подається дана декларація, - Лівобережна міжрайонна ДПІ (Індустріальний район) (а.с.50).
Вищевказані реквізити безпосередньо забезпечують можливість податкового органу ідентифікувати особу, яка подає податкову декларацію, як платника податку, що перебуває на обліку у певному податковому органі. Означене не заперечувалося представником відповідача у судовому засіданні.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення не було враховано всі обставини, що мають значення для його прийняття.
Крім того, враховуючи приписи п.49.11 ст.49 Податкового кодексу України, якими встановлено п'ятиденний строк для надання відмови у прийнятті податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу з дня отримання такої декларації засобами поштового зв'язку, а також те, що податкова декларація позивача за квітень 2012 року була отримана відповідачем 16.05.2012 р., тобто до закінчення граничного строку подачі декларації, який згідно вимог п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49 ПК України припадав на 20 травня 2012 року, та те, що рішення про відмову в її прийнятті було винесено відповідачем лише 22.05.2012 року, тобто після спливу граничного строку подачі такої декларації, хоча обставини, викладені у ньому не потребували додаткового вивчення, а також зважаючи на те, що порушення строку подання декларації відповідно до п.п.49.12.1 п.49.12 ст.49 ПК України, тягне за собою настання несприятливих наслідків для платника податку у вигляді накладення на нього штрафу, суд вважає, що оскаржуване рішення відповідача було прийнято з порушенням принципів пропорційності та своєчасності, про необхідність дотримання яких зазначено в ч.2 ст.2 КАС України.
Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення. Оскільки відмова у прийнятті поданої декларації призводить до виникнення юридичних наслідків для платника податків у вигляді накладення на такого платника штрафу за несвоєчасне подання декларації відповідно до п.п.49.12.1 п.49.12 ст.49 Податкового кодексу України, про що зазначалося вище, така відмова може бути предметом розгляду в адміністративних судах України.
Згідно з п.49.13 ст.49 Податкового кодексу України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.
Отже в такому разі обов'язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином і підстави для застосування штрафних санкцій за несвоєчасну подачу декларації відсутні.
З огляду на наведене, керуючись приписами ч.2 ст.11 та абз.10 ч.2 ст.162 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, відповідно до яких позивач просив визнати протиправними дії відповідача щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року, поданої позивачем, як податкової звітності та зобов'язати відповідача прийняти до обліку цю податкову декларацію, оскільки це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, а спосіб захисту, обраний позивачем, є недостатнім для цього, тому суд визнає протиправною відмову відповідача у прийнятті декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року, поданої позивачем, та визнає цю декларацію прийнятою відповідно до п.49.13 ст.49 Податкового кодексу України у день її фактичного отримання органом державної податкової служби, а саме: 16 травня 2012 року.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачем при подачі позову до суду понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 32 грн. 19 коп., що підтверджується платіжним дорученням, наявним в матеріалах справи (а.с.2), а відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Таким чином, судові витрати, понесені позивачем та підтверджені вищенаведеними належними доказами підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача у розмірі 32 грн. 19 коп.
Керуючись ст. ст. 122, 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Смішер Нетворкс" до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби у прийнятті декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Смішер Нетворкс".
Визнати декларацію з податку на додану вартість за квітень 2012 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Смішер Нетворкс"прийнятою відповідно до п.49.13 статті 49 Податкового кодексу України у день її фактичного отримання органом державної податкової служби, а саме 16 травня 2012 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Смішер Нетворкс» судові витрати із сплати судового збору у розмірі 32 грн. 19 коп. (тридцять дві гривні 19 коп.).
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови складено 29 серпня 2012 року
Суддя О.М. Турова