ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 серпня 2012 р. Справа № 2а/0470/7256/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіТурова О.М.
при секретаріКалита І.В.
за участю:
представника позивача: представник відповідача: ОСОБА_6 Благодарська О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Державної податкової служби про визнання незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення без номера та дати, що винесене на підставі Акту перевірки від 14.03.2012 р. № 826/1503/НОМЕР_1, про накладення на нього штрафу у розмірі 1051 грн. 85 коп.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ФОП ОСОБА_5 посилався на те, що він добросовісно сплачував збір за місця для паркування транспортних засобів у строки, встановлені чинним законодавством, однак, як з'ясувалося 25.05.2011 року у телефонній розмові з податковим інспектором, розрахунковий рахунок для сплати податків і зборів давно змінився і всі платежі за перший квартал 2011 року були здійснені ним на старий розрахунковий рахунок, тому 25.05.2011 р. ФОП ОСОБА_5 було подано заяву про перерахунок цих коштів із старого рахунка на новий. Не зважаючи на це, відповідачем було сформовано та надіслано на адресу позивача податкове повідомлення-рішення Форми «Ш» без номера та дати, відповідно до якого позивача було зобов'язано сплатити штраф у розмірі 1051 грн. 85 коп. за 10 календарних днів затримки сплати суми грошового зобов'язання із сплати збору за місця для паркування транспортних засобів. Крім того позивач зазначав, що відповідачем було порушено вимоги Податкового кодексу України щодо порядку проведення документальної невиїзної перевірки, за результатами якої було складено Акт від 14.03.2012 р. № 826/1503/НОМЕР_1, на підставі якого видано оскаржуване податкове повідомлення-рішення, а також порушено вимоги Наказу Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 р. № 985 «Про затвердження порядку направлення органами ДПІ податкових повідомлень-рішень».
Представник позивача у судовому засіданні повністю підтримав доводи та вимоги позовної заяви та просив задовольнити її у повному обсязі.
Під час судового розгляду справи було встановлено, що в рамках модернізації системи податкових органів України Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська була реорганізована і її правонаступником є Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, тому, з урахуванням приписів ст.55 КАС України, судом 02.08.2012р. було допущено заміну відповідача - Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська її правонаступником Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.
Відповідач позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких зазначав, що позивачем було порушено строки сплати збору за місця для паркування транспортних засобів, що було встановлено під час проведення документальної невиїзної перевірки та зафіксовано в Акті від 14.03.2012 р. № 826/1503/НОМЕР_1, складеному за її результатами, тому на підставі ст.126 Податкового кодексу України на ФОП ОСОБА_5 було накладено штраф та зобов'язано сплатити суму цієї санкції податковим повідомленням-рішенням від 04.05.2012 р. № 0002251503, яке згідно поштового повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення було вручено позивачу 31.05.2012 р.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в письмових запереченнях, та просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_5
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що заявлений адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_5 зареєстрований платником збору за місця для паркування транспортних засобів відповідно до Положення про порядок справляння збору за місця для паркування транспортних засобів на території міста, затвердженого рішенням міської ради від 27.12.2010 р. № 5/6.
14 березня 2012 року головою Комісії з проведення реорганізації ДПІ у Бабушкінському районі, начальником ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС було прийнято рішення № 406/15-3 про дозвіл на проведення документальної невиїзної перевірки, відповідно до якого на підставі п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України було надано дозвіл на здійснення документальної невиїзної перевірки з питання своєчасності сплати збору за місця для паркування транспортних засобів ФОП ОСОБА_5 за період з 20.05.2011 р. по 14.03.2012 р. (а.с.34).
Відповідно до вимог ст.79 Податкового кодексу України, якою встановлено особливості проведення документальної невиїзної перевірки, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії рішення від 14.03.2012 р. № 406/15-3 про дозвіл на проведення документальної невиїзної перевірки, означене рішення не оформлено в формі наказу і викладено не на бланку податкового органу. При цьому доказів надіслання копії цього рішення, а також письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки позивачу відповідачем суду не надано.
З матеріалів справи також вбачається, що 14 березня 2012 року відповідачем на підставі вищеозначеного рішення від 14.03.2012 р. № 406/15-3 було проведено документальну невиїзну перевірку своєчасності сплати збору за місця для паркування транспортних засобів ФОП ОСОБА_5 за період з 20.05.2011 р. по 14.03.2012 р., за результатами якої складено Акт від 14.03.2012 р. № 826/1503/НОМЕР_1 (а.с.29-30).
Відповідно до означеного Акту перевіркою було встановлено допущення ФОП ОСОБА_5 несвоєчасної сплати узгодженої (задекларованої) суми податкового зобов'язання із збору за місця для паркування транспортних засобів у розмірі 10518 грн. 51 коп. за звітний період - перший квартал 2011 року, а саме: затримку сплати вказаного платежу на 10 днів, що підтверджується платіжним дорученням № 737 від 30.05.2011 р.
Даний Акт перевірки був направлений позивачу засобами поштового зв'язку та повернутий до відповідача 25.04.2012 р. у зв'язку із закінченням терміну зберігання, що підтверджується копією поштового конверту, в якому надсилався вказаний Акт (а.с.39).
Судом встановлено, що, відповідно до відомостей Реєстру повідомлень (витяг згідно АІС «АУДИТ»), а також згідно корінця податкового повідомлення-рішення, оригінал якого було оглянуто у судовому засіданні та копія якого міститься в матеріалах справи, 04 травня 2012 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення Форми «Ш» № 0002251503 про зобов'язання ФОП ОСОБА_5 сплатити штраф у розмірі 1051 грн. 85 коп., накладений на останнього відповідно до ст.126 Податкового кодексу України (а.с.28,63).
При цьому суд приймає до уваги доводи представника відповідача про те, що працівником податкового органу, який формував вищеозначене податкове повідомлення-рішення, було допущено технічну помилку, внаслідок якої на цьому документі не було проставлено його реєстраційний номер та дату, яку при цьому було вказано на корінці до даного податкового повідомлення-рішення та внесено до реєстру податкових повідомлень-рішень на виконання вимог Наказу Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 р. № 985 «Про затвердження порядку направлення органами ДПІ податкових повідомлень-рішень». Отже наведене спростовує доводи позивача про те, що відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення без присвоєння йому номера та дати.
Означене податкове повідомлення-рішення було отримано ФОП ОСОБА_5, згідно поштового повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, 31 травня 2012 року (а.с.28).
Судом також встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ФОП ОСОБА_5 на виконання вимог п.4.1 ст.4 Положення про порядок справляння збору за місця для паркування транспортних засобів на території міста, затвердженого рішенням міської ради від 27.12.2010 р. № 5/6, яким передбачено, що цей збір сплачується до бюджету міста авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця, а остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується у строки, визначені для квартального податкового періоду, дійсно щомісячно сплачував вказані авансові внески у встановлені терміни, що підтверджується копіями платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи (а.с.7-10).
Однак, вказані платежі здійснювалися позивачем на старий розрахунковий рахунок податкового органу, а саме: на р/р 33219830700004, що визнається позивачем та відповідачем, а також посвідчується відомостями вищевказаних платіжних доручень.
Про зміну розрахункового рахунку позивач довідався лише 25 травня 2011 року з телефонної розмови з податковим інспектором, після чого ФОП ОСОБА_5 було подано заяву від 25.05.2011 р., отриману відповідачем цієї ж дати, про перерахунок сплачених коштів збору за місця для паркування транспортних засобів із старого розрахункового рахунку на новий (а.с.11). Означені обставини сторонами визнаються.
Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 126.1 ст.126 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Згідно відомостей зворотного боку облікової картки платника збору за місця для паркування транспортних засобів ФОП ОСОБА_5, сплаченого за 2011 рік, 30 травня 2011 року було здійснено перерахування коштів з одного бюджетного рахунку на інший за платіжним дорученням № 737 від 30.05.2011 р. у сумі 13910 грн. 40 коп., при цьому переплата складає 3373 грн. 13 коп., а за зобов'язаннями станом на травень 2011 року до сплати належить 10518 грн. 51 коп. (а.с.61-62).
Таким чином, кошти, сплачені ФОП ОСОБА_5 у якості збору за місця для паркування транспортних засобів, фактично були зараховані на відповідний бюджетний рахунок 30 травня 2011 року, в той час, як граничний строк сплати цього збору припадав на 20 травня 2011 року, отже, позивачем було допущено затримку у сплаті вказаного узгодженого грошового зобов'язання терміном до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, за що, відповідно до вищенаведеної норми ст.126 Податкового кодексу України, передбачено застосування штрафних санкцій.
Доводи позивача про те, що означена затримка сталася через його непоінформованість про зміну розрахункового рахунку, не беруться судом до уваги як обґрунтування причин поважності несвоєчасної сплати ним збору, виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку та розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно п.36.1, п.36.2 ст.36 Податкового Кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Інформація щодо банківських реквізитів, на які повинні сплачуватися податки та збори, в тому числі і з приводу розрахункового рахунку та його зміни, є загальнодоступною, оприлюднюється шляхом розміщення на офіційній веб-сторінці податкового органу, а також на стендах у приміщенні, де розміщується цей орган. Представник відповідача суду пояснив, що інформація щодо зміни розрахункового рахунку, на який повинен сплачуватися збір, була доведена до відома платників податків у вищевказаний спосіб і позивач міг вільно скористатися нею. Означене не було спростовано позивачем.
З аналізу вищенаведених норм Конституції України та Податкового кодексу України вбачається, що на позивача, як на платника збору, покладено податковий обов'язок, зокрема щодо своєчасності його сплати, отже останній з метою належного виконання покладеного на нього обов'язку повинен самостійно контролювати та забезпечувати дотримання строків сплати збору, в тому числі шляхом відстеження правильності банківських реквізитів, на які він сплачується.
Щодо посилань позивача на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню через недотримання податковим органом вимог щодо його обов'язкових реквізитів (відсутності дати та реєстраційного номеру), а також процедури проведення перевірки, за результатами якої було виявлено несвоєчасну сплату збору та застосовано штрафні санкції, суд зазначає наступне.
Невідповідність акта формальним ознакам, у тому числі стосовно його форми, строків прийняття тощо, та окремі порушення встановленої процедури прийняття податкового-повідомлення рішення не нівелюють факту порушення позивачем податкового законодавства та не є підставою для звільнення його від відповідальності за це порушення.
Означене узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, висловленою, зокрема, у судових рішеннях від 08.07.2010 р. у справі № К-18621/07 та від 04.02.2010р. у справі № К-20245/07.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_5
Керуючись ст. ст. 122, 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити у повному обсязі.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови складено 13 серпня 2012 року
Суддя О.М. Турова