ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2012 р. Справа № 2а/0470/5466/12

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Кучми К.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Солонянському районі Дніпропетровської областідо Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2012 року позивач на виконання своїх владних повноважень звернувся до адміністративного суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з останньої заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 3 010 грн. 30 коп. В обґрунтування позову зазначив, що відповідач порушує норми Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 08 липня 2010 року №2464-VІ, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тобто недоїмка на загальну суму 3 010 грн. 30 коп., в зв'язку з чим позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Позивач в судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву в якій просив позов задовольнити в повному обсязі та розглядати справу за відсутності його представника.

Відповідач в судове засідання не з'явилась, про день та час судового засідання належним чином повідомлена, що підтверджується матеріалами справи.

У відповідності до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, частина 6 статті 128 КАС України, надає суду можливості проводити подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є платником страхових внесків (страхувальником) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та зареєстрована в Управлінні Пенсійного фонду України в 0Солонянському районі Дніпропетровської області.

Відповідно до п.п.2 п.2.1 розділу 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року №8-2, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 року №442/6730 одним із основних завдань ПФУ визначено збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення.

У відповідності до положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VІ та «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженої Постановою правління фонду України №21-5 від 27 вересня 2010 року, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року №994/18289 на платника єдиного внеску покладено обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

В силу ч.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Судом встановлено, що відповідачем було надано до управління Пенсійного фонду Україниу Солонянському районі Дніпропетровської області звіт за 2011 рік, в якому самостійно визначена сума, на яку нараховується єдиний внесок, в розмірі 4 010, 30 грн. Сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, з урахуванням часткової сплати суми зобов'язання, сума боргу склала 3 010, 30 грн.

Згідно із ч.2 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст.20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків.

Пунктом 12 ст.20 Закону регламентовано, що страхові внески підлягають сплати незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно ч.1 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

В силу ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі п.4 ч.2 ст.162 КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 3 010, 30 грн.

Факти, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини підтверджуються наявними доказами. Вказане є підставою для задоволення адміністративного позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 128 ч.6, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в Солонянському районі Дніпропетровської області заборгованість сумі 3 010, 30 грн. (три тисячі десять гривень 30 коп.).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Суддя К.С. Кучма