ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2012 р. Справа № 2а/0470/6640/12

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТурова О.М.

при секретаріФоменко О.В.

за участю представників:

позивача: відповідача: Воронова Ю.В. Коваленко Д.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Смішер Нетворкс" до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Смішер Нетворкс" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська, в якій просило визнати протиправними дії відповідача щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року, поданої позивачем, як податкової звітності та зобов'язати відповідача прийняти до обліку податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2012 року ТОВ «Смішер Нетворкс» як податкову звітність.

В обґрунтування позову зазначалося, що позивачем 10.04.2012 р. поштовим засобом зв'язку на адресу відповідача цінним листом з описом вкладення було надіслано податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2012 року з додатками, проте, листом від 20.04.2012 р. за вих. № 5029/11/18-315 відповідач необґрунтовано відмовив у її прийнятті, посилаючись на те, що вказана декларація заповнена з порушенням вимог п.п.48.3, 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України, а саме: в ній відсутній обов'язковий реквізит - найменування органу податкової інспекції, до якого подається звітність. Позивач не погодився з цим твердженням відповідача і оскаржив відмову у прийнятті декларації в адміністративному порядку, однак ДПС у Дніпропетровській області за наслідками розгляду скарги прийняла рішення від 24.05.2012р., яким залишило скаргу позивача без задоволення. У зв'язку із означеним позивач звернувся до суду.

Представник позивача у судовому засіданні повністю підтримав доводи та вимоги позовної заяви.

Під час судового розгляду справи було встановлено, що в рамках модернізації системи податкових органів України Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція міста Дніпропетровська була реорганізована і її правонаступником є Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, тому, з урахуванням приписів ст.55 КАС України, судом 20.07.2012р. було допущено заміну відповідача - Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська її правонаступником Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі та, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях, що містяться в матеріалах справи, просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що позивачем при подачі податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року дійсно було порушено приписи п.п.48.3, 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України, а саме: не зазначено обов'язковий реквізит - найменування органу податкової інспекції, до якого подається звітність, тому позивачеві правомірно було відмовлено у прийнятті цієї податкової декларації.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено та сторонами не заперечувалося, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Смішер Нетворкс" (реєстраційний номер юридичної особи ЄДР 10002436252), зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 26.08.2004 р., перебуває на обліку як платник податків у Лівобережній міжрайонній державній податковій інспекції міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (а.с. 7, 31).

На виконання приписів ст.ст. 49, 203 Податкового кодексу України позивачем 10 квітня 2012 року поштовим засобом зв'язку цінним листом з описом вкладення на адресу відповідача було надіслано податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2012 року ТОВ «Смішер Нетворкс» з додатками, що підтверджується наданим відповідачем оригіналом конверту, який долучений до матеріалів справи та в якому надсилалася вказана декларація з додатками, та наявним на ньому відбитком поштового штемпеля (а.с.57).

Означена вище податкова декларація з додатками надійшла до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби 13 квітня 2012 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення та відповідною розпискою про одержання, проставленою на ньому уповноваженою особою відповідача (а.с.33), а також відбитком штампу реєстрації вхідної кореспонденції Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, проставленому на оригіналі цієї податкової декларації та додатках до неї, які також були долучені до матеріалів справи (а.с.52-56).

Листом від 20 квітня 2012 року за вих. № 5029/11/18-315 відповідач відмовив позивачу у прийнятті поданої ним податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року, посилаючись на те, що надіслана ТОВ «Смішер Нетворкс» декларація заповнена з порушенням норм пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України, а саме: в декларації відсутній обов'язковий реквізит - найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність (а.с. 38).

07 травня 2012 року позивач оскаржив відмову відповідача у прийнятті поданої ним декларації до Державної податкової служби у Дніпропетровській області, посилаючись на те, що всі, передбачені ст.48 Податкового кодексу України, обов'язкові реквізити були ним вказані у цій декларації і обставини, на які посилається відповідач, не відповідають дійсності (а.с.39-40).

За наслідками розгляду цієї скарги ДПС у Дніпропетровській області було прийнято рішення від 24.05.2012р. за № 11330/10/18-619, яким позивачу було відмовлено у її задоволенні (а.с.41-43).

Вирішуючи цей спір по суті у судовому порядку, суд зважає на наступне.

Порядок оформлення та порядок подання податкової декларації регулюється Податковим кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, а також Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 року за № 41.

Відповідно до п.48.3 ст. 48 Податкового кодексу України (у редакції від 01.04.2012 р., чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкова декларації повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Пунктом 48.4 ст.48 цього Кодексу також передбачено, що в окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Згідно п. 49.3 ст.49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. При цьому у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного органу державної податкової служби не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею, а при поданні податкової звітності в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

Пунктом 49.8 ст.49 Податкового Кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Наведені норми Податкового кодексу України кореспондуються із положеннями Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 року за № 41.

На підтвердження своїх доводів кожною стороною суду були надані докази, зокрема позивачем було надано копію податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року ТОВ «Смішер Нетворкс», з якої вбачається, що позивачем було дотримано вимоги п.48.3 ст.48 Податкового кодексу України та зазначено в декларації найменування органу державної податкової служби, до якого вона подається, а саме: «Лівобережна міжрайонна ДПІ (в Індустріальному районі)» (а.с.34), а відповідачем - оригінал цієї декларації, який надсилався позивачем поштовим зв'язком на адресу податкового органу, на першому аркуші якого відсутнє найменування органу ДПС, до якого подається ця податкова звітність (а.с.52).

Оригінал податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року ТОВ «Смішер Нетворкс» з оригіналами додатків до неї, які є її невід'ємною частиною (розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)), опис вкладення у цінний лист, яким направлялася ця декларація з додатками, а також оригінал конверту, в якому надсилалися вказані документи, були долучені до матеріалів справи, досліджені та оглянуті судом у судовому засіданні за участю представників сторін, при цьому представник позивача зазначав, що перший аркуш означеної декларації, на якому зокрема, зазначається обов'язковий реквізит - найменування органу податкової служби, до якого подається звітність, викликає сумнів у його достовірності.

При дослідженні оригіналу податкової декларації, додатків до неї та опису вкладення у цінний лист, яким було надіслано ці документи, судом було встановлено, що означена податкова звітність та опис вкладення у цінний лист викладені на аркушах паперу формату А4. При цьому конверт, в якому надсилалися ці документи, формату А5 (а.с.52-57).

Представник відповідача не заперечувала, що це дійсно той конверт, в якому позивачем було надіслано податкову звітність.

Також судом при огляді оригіналу податкової декларації, додатків до неї та опису вкладення цінного листа встановлено, що другий аркуш декларації, кожен аркуш додатків до неї та аркуш, на якому викладено опис вкладення, мають посередині характерний згин, який утворився при вкладенні цих документів до поштового конверту формату А5, при цьому перший аркуш декларації, на якому, зокрема, зазначається обов'язковий реквізит - найменування органу податкової служби, до якого подається звітність, такого згину на собі не містить взагалі, що видно неозброєним оком. Крім того, перший аркуш декларації суттєво відрізняється від інших аркушів, на яких викладено цю податкову звітність, що також видно неозброєним оком, зокрема якістю паперу та друку. Більш того, на другому аркуші податкової декларації цифрове позначення сум вказано із проставлянням ком між цифрами (задля виокремлення тисячної частки в цілій сумі), а на першому аркуші декларації інший формат цифрового позначення сум - без проставляння таких ком, в той час, як при огляді копії даної податкової декларації було встановлено, що формат цифрового позначення сум у всій декларації був однаковий - із проставлянням ком між цифрами (а.с.34-35, 52-57).

Наявність наведених обставин представник відповідача не заперечувала, пояснити суду з цього приводу нічого не змогла, доказів на підтвердження достовірності першого аркушу податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року ТОВ «Смішер Нетворкс», наданої відповідачем, суду не надала.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не було доведено правомірність відмови позивачу у прийнятті поданої ним податкової декларації в силу ненадання на підтвердження цього достовірних доказів, а, отже, доводи позовної заяви спростовані не були.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення. Оскільки відмова у прийнятті поданої декларації призводить до виникнення юридичних наслідків для платника податків у вигляді накладення на такого платника штрафу за несвоєчасне подання декларації відповідно до п.п.49.12.1 п.49.12 ст.49 Податкового кодексу України, така відмова може бути предметом розгляду в адміністративних судах України.

Згідно з п.49.13 ст.49 Податкового кодексу України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Отже в такому разі обов'язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином і підстави для застосування штрафних санкцій за несвоєчасну подачу декларації відсутні.

З огляду на наведене, керуючись приписами ч.2 ст.11 та абз.10 ч.2 ст.162 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, відповідно до яких позивач просив визнати протиправними дії відповідача щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року, поданої позивачем, як податкової звітності та зобов'язати відповідача прийняти до обліку цю податкову декларацію, оскільки це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, а спосіб захисту, обраний позивачем, є недостатнім для цього, тому суд визнає протиправною відмову відповідача у прийнятті декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року, поданої позивачем, та визнає цю декларацію прийнятою відповідно до п.15 ст. 49 Податкового кодексу України у день її фактичного отримання органом державної податкової служби, а саме 13 квітня 2012 року.

Керуючись ст. ст. 122, 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Смішер Нетворкс" до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби у прийнятті декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Смішер Нетворкс".

Визнати декларацію з податку на додану вартість за березень 2012 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Смішер Нетворкс"прийнятою відповідно до пункту 15 статті 49 Податкового кодексу України у день її фактичного отримання органом державної податкової служби, а саме 13 квітня 2012 року.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 24 липня 2012 року

Суддя О.М. Турова