ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"18" вересня 2012 р. м. Київ К/9991/48503/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Малюги Ю. В. Білий Т. А., Федоренко І. Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «А-Клас»
на постанову та ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.08.2011 року Київського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2012 року
у справі№ 2а-2525/11/2670
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «А-Клас»
доРокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції у Київській області
провизнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень-рішень, скасування податкової вимоги
В С Т А Н О В И В :
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.08.2011 року у справі № 2а-2525/11/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2012 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове про задоволення позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 204, 207, 215, 228, 229 Цивільного кодексу України, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Рокитнянською міжрайонною податковою інспекцією у Київській області проведено планову виїзну перевірку ТОВ «А КЛАС»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні взаєморозрахунків та взаємовідносин з TOB «СМУ-17», TOB «ТД «Лантакс», TOB «П.С.В. Інвест Україна», TOB «Промтехносервіс», TOB «ЖСК-Буд-Сервіс»та TOB «Бізнес Алвінет ЛТД»за період з 01.04.2008 року по 31.03.2010 року, за результатами якого акт, де зафіксовано порушення пп. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.4, 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.4 п. 7.5 ст. 7, п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість в сумі 930 787,00 грн., в тому числі по періодам: червень 2008 року на суму 13 445,00 грн., липень 2008 року - 21,00 грн., серпень 2008 року - 57,00 грн., вересень 2008 року - 26 184,00 грн., жовтень 2008 року - 20 941,00 грн., листопад 2008 року - 21 230,00 грн., грудень 2008 року - 647,00 грн., лютий 2009 року - 24 184,00 грн., березень 2009 року - 745,00 грн., квітень 2009 року - 737 679,00 грн., травень 2009 року - 13 278,00 грн., червень 2009 року - 24 815,00 грн., липень 2009 року - 25 783,00 грн., серпень 2009 року - 16 375,00 грн., вересень 2009 року - 4 244,00 грн., жовтень 2009 року - 1 159,00 грн., та порушення вимог пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.2.1 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 155 605,0 грн., у тому числі за півріччя 2008 року в сумі - 15 939,00 грн., за три квартали 2008 року - 49 139,00 грн., 2008 рік - 101 297,00 грн., перший квартал 2009 року - 21 000,00 грн., півріччя 2009 року - 995 211,00 грн., 3 квартали 2009 року -1 054 308,0 грн.
На підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.11.2010 року № 0000352301/0, яким визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 1 396 181,00 грн., з якої 930 978,00 грн. основного платежу та 465 394,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, та № 0000362301/0 за платежем податок на прибуток в сумі 1 733 408,00 грн., з якої 1 155 605,00 грн. основного платежу та 577 803,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Судами першої та апеляційної інстанції при дослідженні наявних у матеріалах справи доказів встановлено порушення позивачем пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки підприємством віднесено до складу валових витрат суми без підтверджуючих документів, які б засвідчували господарські операції з надання послуг між TOB «А КЛАС»та його контрагентами.
Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Зазначені положення дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Отже, Закон України «Про податок на додану вартість»пов'язує виникнення у платника ПДВ права на включення сплачених ним сум податку до податкового кредиту із фактичним виконанням робіт (послуг) чи поставкою товарів, у ціні яких цей податок сплачений.
Аналогічна позиція висловлена Верховим Судом України (постанова № 239/11 від 14.11.2011 №21-339а11 у справі за позовом Приватного підприємства - фірми "Асоль" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення).
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що первинні документи та податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано спірні суми валових витрат та податкового кредиту, складені TOB «СМУ-17», TOB «ТД «Лантакс», TOB «П.С.В. Інвест Україна», TOB «Промтехносервіс», TOB «ЖСК-Буд-Сервіс»та TOB «Бізнес Алвінет ЛТД», виготовлені з метою надання вигляду легальності безтоварним фінансово-господарським операціям, а не у зв'язку з реальним придбанням товарів, а тому не можуть буди підставою для формування позивачем спірних сум податкового кредиту.
Враховуючи встановлені судами обставини безтоварності фінансово-господарських операцій з відповідними контрагентами, колегія суддів погоджується з висновком судів про відсутність підстав для задоволення позову.
Доводи касаційної скарги вищенаведеного не спростовують.
Посилання на наявність у матеріалах справи належних доказів реальності отриманих послуг зводяться до переоцінки встановлених судами обставин, що відповідності до ст. 220 кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.
За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Клас»залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.08.2011 року у справі № 2а-2525/11/2670 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2012 року у справі № 2а-2525/11/2670 залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О. В. Муравйов
Судді О. В. Вербицька
Н. Є. Маринчак