Справа № 22-1000-2007р.                          Головуючий в 1 інстанції: Бандура А.П.

Доповідач: Демянчук С.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

04 жовтня 2007 року                                                                                             м.  Рівне

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області у складі:

Головуючого судді: Буцяка З.І.

суддів: Демянчук СВ.,  Мельника Ю.М. 

при секретарі: Сеньків Т.Б.

розглянула у відкритому судовому засіданні    цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Млинівського районного суду Рівненської області від 27 жовтня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів та додаткових виплат на утримання дітей.

Заслухавши суддю-доповідача,  пояснення сторін,  які з'явилися в судове засідання,  перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,  колегія суддів, -

встановила:

ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дітей та просила стягнути аліменти на утримання дітей в розмірі 2/3 частини його заробітку,  додаткові витрати щомісячно по 100 гривень на лікування дітей,  а також просила стягнути аліменти за попередні роки в сумі 7200 гривень,  починаючи з 01 січня 2004 року,  тобто з моменту вступу в законну силу Сімейного Кодексу України,  посилаючись на те,  що відповідач у добровільному порядку не надає матеріальної допомоги,  діти перебувають на диспансерному обліку в дитячій консультації і потребують стаціонарного, амбулаторного і санаторно-курортного лікування. Відповідач ОСОБА_1 не проявляє батьківської турботи про дітей,  не займається вихованням,  не надає матеріальної допомоги на утримання та їх лікування з 2003 року.

Рішенням Млинівського районного суду Рівненської області від 27 жовтня 2007 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дітей: сина ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  дочки ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти в розмірі 2/3 частини заробітку,  але не менше,  ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку,  починаючи з 30 червня 2005 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Також стягнуто з ОСОБА_1 на коисть ОСОБА_2,  щомісячно,  додаткові витрати на утримання дітей по 100 грн. на кожну дитину.

Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Вважає,  що рішення Млинівського районного суду є неправомірним,  необгрунтованим,  таким,  що не відповідає нормам матеріального права без повного та всебічного з"ясування обставин справи.

Вказує,  що суд стягнув на користь позивачки аліменти на двох дітей в розмірі 2/3 частин заробітної плати,  окрім того,  щомісячно додатково по 100 грн. на кожну дитину. Його заробітна плата становить в середньому 535 грн.,  а вирахівання складають 556 грн.. Це більше ніж його заробітна плата. Таким чином,  суд своїм рішенням залишив його без засобів до існування,  тому воно є незаконним.

Не врахував суд і той факт,  що на його утриманні перебуває мати похилого віку,  яка повністю сліпа внаслідок катаракти і глаукоми,  перенесла операцію,  але зір у неї не покращився. Окрім того вона не рухома,  мала переломи рук і ніг,  по стану здоров"я потребує сторннього догляду і він,  як син,  зобов"язаний утримувати хвору непрацездатну матір.

2

Просив скасувати рішення Млинівського районного суду Рівненської області від 27 жовтня 2007 року,  змінити рішення і стягнути з нього аліменти на користь позивачки на дітей сина ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі однієї третьої частини від заробітку але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку,  починаючи з 27.08.2006 року і до досягнення дітьми повноліття. У стягненні додаткових витрат на дітей відмовити.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги,  а також вимог,  заявлених в суді першої інстанції,  правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права,  колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення,  а рішення до зміни з таких підстав.

Із матеріалів справи вбачається і це встановлено судом,  що сторони являються батьками неповнолітніх сина ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_2.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітніх дітей,  суд першої інстанції вірно виходив з положень  ст. 180 Сімейного кодексу України,  відповідно до яких батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття та дійшов висновку про призначення розміру аліментів в частці від заробітку батька,  який має стабільний заробіток.

Разом з тим,  при визначенні розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) відповідача,  судом безпідставно відхилено його доводи про те,  що він має на утриманні матір похилого віку,  яка постійно хворіє та потребує постійної сторонньої допомоги.

З врахуванням вимог ч. 2  ст. 182 Сімейного кодексу України,  відповідно до яких мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку,  за винятком випадків,  передбачених статтею 184 цього Кодексу,  яка регулює визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі,  - розмір аліментів, який підлягає до стягнення з відповідача на утримання   дітей,  визначається судом апеляційної інстанції в частці,  яка становить 1/3 всіх видів заробітку(доходу) відповідача.

Також правильним є висновок суду першої інстанції про те,  що батько має нести додаткові витрати на дітей,  що викликані особливими обставинами. Разом з тим,  колегія судців вважає,  що доводи ОСОБА_1 про те,  що з нього стягнуто завищену суму додаткових витрат на дітей є підставними.

Відповідно до  ст. 61 ЦПК України обставини,  визнані сторонами та іншими особами,  які беруть участь у справі,  не підлягають доказуванню. Оскільки відповідач не заперечував проти стягнення з нього стягнення додаткових витрат в сумі 100 гривень на двох дітей в зв'язку з їх хворобою,  тому рішення суду першої інстанції підлягає частковій зміні.

Оскільки позивачка не довела розмір додаткових витрат на дітей,  що викликані особливими обставинами,  тому за таких обставин колегія суддів вважає,  що підлягає до стягнення 100 гривень на обох дітей щомісячно в рахунок додаткових витрат,  що викликані особливими обставинами,  виходячи з визнаної відповідачем суми.

На підставі наведеного,  керуючись  ст. ст. 303,  304,  307,  313,  314,  316 ЦПК України,   ст.  ст. 61, 180, 182, 183, 185, 191, 194 СК України,  колегія суддів,  -

Вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Млинівського районного суду Рівненської області від 27 жовтня 2006 року змінити в частині визначення розміру аліментів та в резолютивній частині рішення замість слів " аліменти в розмірі 2/3 частки" вказати слова "аліменти в розмірі 1/3 частки" ;та змінити в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 додаткових витрат на утримання дітей.

3

Стягувати з ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_3,  на користь ОСОБА_2,  щомісячно,  додаткові витрати,  що викликані особливими обставинами,  на утримання дітей по 50 гривень на кожну дитину.

В решті рішення залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею чинності.