СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
15 липня 2008 року |
Справа № 2-5/18045-2007 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сотула В.В.,
суддів Борисової Ю.В.,
Гоголя Ю.М.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився;
треті особи : не з'явились;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Таврія" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П.) від 24.04.2008 у справі № 2-5/18045-2007
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Таврія"
(вул. Київська, 136,Сімферополь,95043)
до виконавчого комітету Сімферопольської міської ради
(вул. Толстого, 15,Сімферополь,95000)
3-ті особи: комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційне об'єднання Залізничного району міста Сімферополя"
(вул. Дзюбанова, 13,Сімферополь,95000)
фізична особа - підприємець ОСОБА_1
(АДРЕСА_1)
про визнання недійсним рішення
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від (суддя Гаврилюк М.П.) від 24.04.2008 у справі № 2-5/18045-2007 товариству з обмеженою відповідальністю "Таврія" відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення, заявлених до виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, за участю третіх осіб: комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об'єднання Залізничного району міста Сімферополя" та фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Таврія" звернулось з апеляційною скаргою до Севастопольського апеляційного господарського суду, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову товариства з обмеженою відповідальністю "Таврія".
В обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
У доповненнях до апеляційної скарги (арк.с. 96-97) товариство з обмеженою відповідальністю "Таврія" зазначає, що при вирішенні справи по суті, суд першої інстанції не надав правової оцінки інвентарній справі будівлі літер „А” поАДРЕСА_1 та не вивчив план поверхів зазначеної будівлі, який виконаний Республіканським підприємством „Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації”, на підставі чого, за думкою заявника, можна встановити, що площа спірного приміщення, орендованого третьою особою у справі, входить до складу загальної площі приміщень, орендованих позивачем.
У запереченнях на апеляційну скаргу (арк.с 46-47) виконавчий комітет Сімферопольської міської ради просив залишити рішення суду без змін, вважаючи, що позовні вимоги заявлені безпідставно, оскільки рішення виконавчого органу не порушує права товариства з обмеженою відповідальністю "Таврія", як орендаря комунального майна.
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 08.07.2008 по 15.07.2008 для підготування апеляційною інстанцією постанови у даній справі, після якої учасники судового процесу в суд апеляційної інстанції не з'явились.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги і доповнень до скарги, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, наданих 08.07.2008, судова колегія вважає, що рішення суду прийнято у відповідності з нормами матеріального і процесуального закону, тому відсутні підстави для його скасування, виходячи з наступного.
Згідно з частиною 2 статті 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Право комунальної власності це право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст (статті 1,2 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні).
Відповідно до статті 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду.
В силу статті 30 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні, до повноважень виконавчих орачів місцевих рад входить облік нежилих приміщень на відповідній території незалежно від форм власності, внесення пропозицій їх власникам щодо використання таких приміщень для задоволення потреб територіальної громади.
Згідно зі статтею 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.
Предметом спору за цією справою є визнання недійсним рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради за № 274 від 25.02.2005 (арк.с.40), на підставі якого між комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційне об'єднання Залізничного району міста Сімферополя" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 був укладений типовий договір оренди № 24 від 17.05.2006 нежитлового приміщення, площею 14,1 кв.м., розташованого в будівлі „А” по АДРЕСА_1 для розміщення шахового дитячого клубу, строком на 11 місяців (арк.с 53-54), який у подальшому був продовжений до 17.04.2008 на підставі наказу Фонду комунального майна № 200 від 20.04.2007. (арк.с 35).
Як встановлено судовою колегією, позивач у справі - товариство з обмеженою відповідальністю "Таврія" є орендарем нежитлових приміщень, площею 1 440,7 кв.м., розташованих в будівлі літер „А” АДРЕСА_1, якими у теперішній час він користується на підставі договору оренди № 77 від 30.05.2007, укладеного з комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційне об'єднання Залізничного району міста Сімферополя" (арк.с. 51-52). Цій договір укладений на підставі наказу Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради № 327 від 30.05.2007 (арк.с.9) рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради № 523 від 23.02.2007 (арк.с. 8).
Під час дії оскаржуваного рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради № 274 від 25.02.2005 позивач був орендарем приміщень будівлі „А” по АДРЕСА_1 згідно договору оренди, укладеного його правопопередником -орендним підприємством „Таврія” з відповідачем, на підставі розпорядження голови № 214 - р від 07.04.1999 року.
Підставою звернення товариства з обмеженою відповідальністю «Таврія» з позовом, є його припущення, що фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 необґрунтовано, на підставі договору оренди № 24 від 17.05.2006, в тимчасове користування передані площі, які входять до складу приміщень, що орендуються товариством з обмеженою відповідальністю «Таврія» на підставі типового договору оренди за № 77 від 30.05.2007 (позов, арк.с. 2-3).
Відмовляючи в позові суд першої інстанції вказав на те, що відсутні підстави для визнання спірного рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради № 274 від 25.02.2005 недійсним, в силу того, що позивачем не доведено, що приміщення, площею 14,1 кв.м., яке передано в оренду фізичної особі - підприємцю ОСОБА_1входить до складу нерухомого майна, що одночасно знаходиться в оренді у товариства з обмеженою відповідальністю "Таврія", тобто, порушує його права, як орендаря.
У відповідності з пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не було наведено достатнього обґрунтування позову.
Як вбачається, рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради і типовий договір № 77 від 30.05.2007, на підставі яких позивачу були надані в оренду приміщення, розташовані в будівлі літера „А” поАДРЕСА_1, не містять відомостей щодо відображення підлітеру кожного приміщення, переданого в оренду позивачу, що позбавляє суд можливості однозначно ідентифікувати, які саме приміщення були передані ТОВ „Таврія”, а які - третій особі у справі.
Також, у наявних матеріалах справи відсутні акти прийому -передачі нерухомого майна, складання яких передбачено пунктом 2.1 договорів оренди, укладених позивачем і третьою особою з відповідачем, на підставі яких можливо було встановити які конкретно об'єкти нерухомого майна були передані орендодавцем і прийняті орендарями при укладенні договорів оренди.
Крім того, з розпоряджень виконавчого комітету Сімферопольської міської ради і наказів Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради також не вбачається, які конкретно приміщення (з визначенням підлітер кожного приміщення) були передані в оренду позивачу, а які -третій особі у справі, що свідчить про відсутність можливості їх індивідуалізувати.
Розшифрування площі приміщень, які за станом на 2007 рік знаходяться в користуванні у позивача (арк.с. 73), судова колегія не приймає до уваги, оскільки цей документ складений за власною ініціативою позивача, носить суб'єктивний характер та не дозволяє встановити факт знаходження в оренді у ТОВ „Таврія” приміщення першого поверху , площею 14,1 кв.м.
Разом з цим, згідно з довідкою Житлово-експлуатаційнного участку № 6 від 12.06.2004 , який є орендодавцем спірного приміщення, ОСОБА_1 орендує підвальне приміщення , площею 130,7 кв.м., і площа І поверху -14,1 кв.м. при вході в підвал приміщення, що орендується третьою особою. Ці площі не входять в загальну площу об'єкта, що орендує ТОВ „Таврія” (арк.с. 43).
Згідно з запитом Севастопольського апеляційного господарського суду за № 5038-25155 від 29.05.2008 (арк.с.100), в порядку статті 38 ГПК України у Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" було затребуване викопірування з Інвентарної справи будівлі АДРЕСА_1. При дослідженні цього документу судовою колегією було встановлено, що спірне приміщення, площею 14,1 кв.м., не входить до складу нерухомого майна, орендарем якого є позивач у справі, а відображене як самостійне, відокремлене приміщення (вхід до ліфтової шахти, арк.с.122).
Враховуюче наведене, судова колегія дійшла до висновку, що підстави для задоволення заявлених позовних вимог відсутні за їх недоведеністю позивачем.
У зв'язку з чим, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Таврія" підлягає залишенню без задоволення, рішення суду залишенню без змін, з врахуванням мотивів приведених в цієї постанові.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Таврія" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.04.2008 у справі № 2-5/18045-2007 залишити без змін.
Головуючий суддя В.В.Сотула
Судді Ю.В. Борисова
Ю.М. Гоголя