-1-
Справа № 11а - 852, 2006 р. Головуючий в 1-й інстанції
Категорія: ч.2 ст.307, ч.2 ст.309, Наконечна А.В.
ч. 1 ст.317 КК України. Доповідач - Годун В. А.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року вересня місяця «19» дня
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого - Годуна В. А.
Суддів: Заіченко В.Л.
Гемми Ю.М.
З участю прокурора - Литвиненка О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Скадовського районного суду Херсонської області від 05 жовтня 2005 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком:
-ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Скадовськ Херсонської області, українець, громадянин України, освіта середня, неодружений, не працюючий, проживає АДРЕСА_1, не судимий в силу ст. 88 КК України, - засуджений за ч.2 ст.307 КК України, з урахуванням ст.69 КК України, на шість років шість місяців позбавлення волі без конфіскації майна, ч.2 ст.309 КК України на три роки позбавлення волі, ч.І ст.317 КК України на три роки позбавлення волі.
Відповідно до ст.70 КК України остаточно призначено покарання шляхом поглинання менш суворого більш суворим покаранням на шість років шість місяців позбавлення волі з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі.
Запобіжний захід - утримання під вартою.
Строк покарання рахується з 24 січня 2005 року.
Стягнуто з ОСОБА_1. на користь НДЕКЦ при УМВС України в Херсонській області 1082 грн. 66 коп. за проведення експертиз.
Вирішено питання щодо речових доказів.
ОСОБА_1 вироком суду першої інстанції визнаний винним та засуджений за те, що він в період з 31 серпня 2004 року по 09 грудня 2005 року, повторно, по місцю свого проживання в АДРЕСА_2 незаконно зберігав, виготовляв з метою збуту, а також незаконно збував наркотичні засоби.
Крім того, 24 листопада 2004 року ОСОБА_1., за попередньою змовою з гр. ОСОБА_2., незаконно зберігав по місцю свого проживання в АДРЕСА_2 наркотичні засоби без мети збуту.
Також, останній 09 грудня 2004 року в м. Скадовську Херсонської області, повторно, незаконно придбав у гр. ОСОБА_3 та зберігав без мети збуту наркотичний засіб.
Крім того, 24 листопада 2004 року ОСОБА_1 надав приміщення своєї квартири АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_4 для вживання наркотичних засобів.
У своїй апеляції з доповненнями ОСОБА_1. вважає вирок суду незаконним і необгрунтованим, просить суд скасувати вирок і призначити йому більш м'яке покарання з застосуванням ст.69 КК України, посилаючись на те, що судом не враховані обставини, що пом'якшують покарання, а саме: судом при винесені вироку не враховано стан його здоров'я, наявність тяжкого захворювання, знаходження на його утриманні хворої матері, вказує, що суд допустив порушення процесуального закону, неправильно застосував норми матеріального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Зокрема, послався на порушення його прав під час судового розгляду, а саме те, що справа розглянута у відсутності підсудного, також не були вирішені його клопотання про витребування медичної довідки про стан його здоров'я, також не згідний з висновками суду відносно показів свідка ОСОБА_4 і з висновками суду про доведеність вини у скоєнні злйчину за ч.І ст.317 КК України.
Інші учасники процесу вирок не оскаржили.
Заслухавши суддю - доповідача, думку прокурора, який вважає апеляцію засудженого необгрунтованою, дослідивши матеріали кримінальної справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів кримінальної справи, винність ОСОБА_1. у вчинені злочину передбаченого ч.2 ст.307, ч.2 ст.309, ч.І ст.317 КК України, за які він засуджений при обставинах, встановлених судом і викладених у вироку, підтверджується сукупністю доказів, які досліджені в судовому засіданні і є правильними.
Зокрема, висновок про те, що вищезазначені злочини вчинив саме ОСОБА_1. обґрунтовується на підставі:
- несуперечливих показань самого засудженого, які зроблені й зафіксовані у
встановленому законом порядку під час допитів на досудовому слідстві, якими він визнає
себе винним у вчиненні злочинів за ч.2 ст.307, ч.2 ст.309, ч. 1 ст.317 КК України і особисто
підтверджує факт незаконних дій у сфері обігу наркотичних засобів (том І а.с.65, том II
а.с.7, 38-40, 43, 48-49, 52-54, 58-59, 120);
- протоколу обшуку приміщення квартири АДРЕСА_2 відповідно до якого, в присутності понятих, вилучена рідина темного кольору, а також згорток з речовиною рослинного походження (том І а.с.58);
· висновку експертизи, яка підтверджує що речовина, що вилучена у приміщенні квартири АДРЕСА_2, є особливо небезпечним наркотичним засобом - каннабіс, ацетильований опій (том І а.с.92-93);
· протоколів особистого огляду відповідно до якого, в присутності понятих, у ОСОБА_1. вилучені медичні шприці з рідиною коричневого кольору (том І а.с.64, том II а.с.4);
· висновків експертиз, які підтверджують що речовина, яка вилучена у ОСОБА_1, є особливо небезпечним наркотичним засобом - ацетильованим опієм (том І а.с. 101-102, томПа.с.12а-12б);
· показань свідка ОСОБА_5., які зроблені й зафіксовані у встановленому законом порядку під час допитів на досудовому слідстві, якими він вказує на обставини придбання наркотичного засобу у ОСОБА_1. (том І а.с.44, том П ас. 124 );
- несуперечливих показань свідків ОСОБА_2., ОСОБА_6., ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,ОСОБА_11, ОСОБА_12., які зроблені й зафіксовані у встановленому законом порядку під час допитів на досудовому слідстві, якими вони вказують на те, що ОСОБА_1. особисто займався збутом наркотичних засобів (том І а.с.61, 66, 67, 78, 125, 131-133, 138, том П а.с.22, 29, 32-33, 35, 66-68, 138).
· показань свідка ОСОБА_2., які зроблені й зафіксовані у встановленому законом порядку під час допитів на досудовому слідстві, якими вона вказує на те, що ОСОБА_1 за попередньою змовою з останньою зберігав без мети збуту наркотичні засоби (том II а.с.66-68, 76-77).
· показань свідка ОСОБА_4, які зроблені й зафіксовані у встановленому законом порядку під час допитів на досудовому слідстві, якими вона вказує на те, що ОСОБА_1. надав останній приміщення своєї квартири для вживання наркотичних засобів (том П а.с.З2-33).
Достовірність доказів, на яких грунтується вирок, не викликає сумніву, тому наведені в апеляційній скарзі ОСОБА_1. доводи про необґрунтованість вироку є безпідставними.
Показання свідків перевірялись судом шляхом аналізу їх змісту, зіставленням з іншими наявними у справі доказами, під час провадження додаткових та повторних допитів.
Надаючи таке доказове значення показанням засудженого ОСОБА_1., які він дав у ході досудового слідства, показанням свідків, висновкам експертиз, речовим доказам, протоколам слідчих та судових дій, іншим документам кримінальної справи, суд ретельно з'ясував достовірність і допустимість зібраних у справі доказів, які викривають підсудного у вчинені злочинів, зважаючи на те, що надалі ОСОБА_1. від цих показань частково у судовому засіданні відмовився, посилаючись на фальсифікацію працівниками міліції матеріалів про вчинення ним даних злочинів. Однак суд належним чином докази перевірив та оцінив.
Ствердження апелянта про те, що справа розглядалась у відсутності підсудного під час судового розгляду даної кримінальної справи не відповідає фактичним обставинам справи.
Так із матеріалів кримінальної справи вбачається, що відповідно до протоколу судового засідання розгляд справи в засіданні суду першої інстанції відбувалось з участю ОСОБА_1., він як активний учасник судового процесу давав показання по суті справи, відповідав на запитання, заявляв клопотання, висловлював свою думку про клопотання інших учасників судового розгляду, брав участь у судових дебатах, звертався до суду з останнім словом (том II а.с. 119-120, 149, 154).
Також посилання ОСОБА_1 на те, що суд при винесені вироку не взяв до уваги тяжкі сімейні обставини засудженого, а саме те, що на його матеріальному утриманні знаходиться хвора мати, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки факти вчинення злочинів внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, які об'єктивно несприятливо склалися для винного, а також факт матеріального утримання останньої не підтверджені документально.
Що стосується стану здоров'я засудженого, то сам по собі факт тяжкого захворювання не тягне за собою обов'язкового звільнення від покарання або його відбування.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції перевіреним доказам дав належну правову оцінку і обгрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу злочину передбаченого ч.2 ст.307, ч.2 ст.309, ч.І ст.317 КК України.
Що стосується міри покарання, обраної відносно ОСОБА_1., то вона визначена судом першої інстанції вірно, відповідно до вимог ст. 65 КК України, з врахуванням характеру і ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, і, на думку суддів, воно є необхідним і достатнім для виправлення засудженого й попередження здійснення ним нових злочинів.
З врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_1. є необгрунтованою, а порушень кримінального та кримінально-процесуального законодавства, які могли б вплинути на законність вироку, не виявлено.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Скадовського районного суду Херсонської області від 05 жовтня 2005 року щодо нього - без змін.
Головуючий: