Справа №11 а-851/ 2006 Головуючий у 1 інстанції: Василенко В.В.
Категорія ч.З ст. 185 КК України Доповідач: Гемма Ю.М.
УХВАЛА
іменем України
19 вересня 2006 року м. Херсон
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі.
головуючого: Годуна В.А.
суддів: Гемми Ю.М., Дубченка А.П.
з участю прокурора: Литвиненка О. О.
засудженого ОСОБА_1
захисника ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Скадовського районного суду Херсонської області від 29 травня 2006 року, -
встановила:
Цим вироком:
ОСОБА_1, уродженця м. Скадовська, громадянина України, раніше судимого:
1) 20.09.1990р. Скадовським районним судом Херсонської області за ст. 81 ч.З КК України 1960р. на 3 роки позбавлення волі, із застосуванням ст.46 -1 КК України 1960р. з відстрочкою виконання вироку на 2 роки, 06.02.1992р. скасовано відстрочку виконання вироку до позбавлення волі і направлено засудженого для відбуття позбавлення волі, призначеного вироком;
2) 03.07.1995р. Залізничним райсудом м. Львова за ст.229-6 ч.З КК України 1960р. на 5 років позбавлення волі;
3) 17.10.2001р. Скадовським районним судом Херсонської області за ст.309 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування призначеного покарання з випробування з іспитовим строком на 3 роки;
4) 20.05.2002р. Суворовським районним судом м. Херсона
за ст.309 ч.2, ст. 71 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі; засуджено за ст. 185 ч.З КК України на 3 роки позбавлення волі.
Міра запобіжного заходу - тримання під вартою з 20.03.2006 року.
Вирішено питання про речові докази.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він 17 травня 2006 року близько 20 годин, повторно, із метою викрадення чужого майна, через вікно проник у приміщення будинок АДРЕСА_1, звідки таємно викрав майно ОСОБА_3 на суму 1080 грн., ОСОБА_4. на суму 137 грн. 80 коп., спричинивши потерпілим матеріальну шкоду на загальну суму 1217 грн. 80 коп.
В апеляції засуджений ОСОБА_1. посилається на суворість призначеного йому покарання. Вважає, що обставини, які пом'якшують його покарання - щире каяття, сприяння розкриттю злочину, повне відшкодування збитків, стан його здоров'я, суд першої інстанції розглянув однобічно й упереджено. З цих підстав просить змінити вирок і пом'якшити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України.
Іншими учасниками процесу вирок щодо ОСОБА_1 не оскаржується.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1 і його захисника ОСОБА_2, які підтримали апеляцію, думку прокурора про залишення апеляції засудженого без задоволення, останнє слово ОСОБА_1, в якому він просив пом'якшити покарання, перевіривши матеріали справи і доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.З КК України, ґрунтується на доказах, зібраних у встановленому законом порядку, викладених у вироку, і не оспорюється засудженим в апеляції, а також іншими учасниками судового розгляду.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні повністю визнав свою вину у вчиненні крадіжки чужого майна, та ні він, ні інші учасники судового розгляду не оспорювали фактичні обставин справи та розміри цивільних позовів і не заперечували проти скороченого дослідження доказів відповідно до вимог ч.З ст.299 КПК України, суд обмежився допитом підсудного, потерпілих та дослідженням письмових матеріалів справи.
Дії ОСОБА_1. за ч.З ст. 185 КК України кваліфіковані правильно.
Призначаючи засудженому покарання, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу винного, який характеризується негативно, неодноразово засуджувався, обставин, що обтяжують покарання (рецидив злочинів) та що його пом'якшують, а саме: щире каяття, сприяння розкриттю злочину, повне відшкодування збитків, стан його здоров'я - він є інвалідом 2 групи з діагнозом "туберкульоз легенів", на які є посилання в апеляції. З урахуванням усіх цих даних у сукупності, судом призначено покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі у мінімальній межі санкції ст. 185 ч.З КК України, яке на думку колегії суддів відповідає вимогам ст.65 КК України і є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочині. Тому доводи апеляції засудженого про суворість призначеного покарання слід визнати безпідставними.
Підстав для пом'якшення покарання із застосуванням до ОСОБА_1 ст.69 КК України, як він просить про це в апеляції, немає.
Доводи засудженого про однобічність і упередженість судового розгляду справи колегія суддів вважає надуманими, оскільки перевіркою матеріалів справи не встановлено даних, які б свідчили про необ'єктивне дослідження судом обставин справи або про упереджене ставлення щодо ОСОБА_1 Ніяких клопотань чи заяв із цього приводу від засудженого не надходило.
Порушень норм кримінально-процесуального закону, які б тягли за собою зміну чи скасування вироку, колегія суддів не вбачає.
Таким чином, вирок має бути залишений без зміни.
Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Скадовського районного суду Херсонської області від 29 травня 2006 року щодо нього - без зміни.