АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11а - 828 Головуючий в 1 інстанції Овчинніков В.В.
Категорія ст. 121 ч.З КК Доповідач Грушицький А.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2006 року колегія судців судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі
головуючого судді Післєгіної Л.М.,
суддів РишковоїН.М., Грушицького А.,
з участю прокурора Литвиненко О.О.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянула в судовому засіданні в м. Херсоні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок місцевого Дніпровського районного суду від 3 липня 2006 року.
Цим вироком ОСОБА_1, гр. України, раніше судимого р. Дніпровським райсудом м. Херсона за ст. 229 -6ч. 1 КК України на 1 рік позбавлення волі, р. тим же судом за ст. 229 -1 ч. 1, 43 КК України на 4 роки позбавлення волі, засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, за ч. З ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів на 5 років позбавлення волі з поміщенням до кримінально - виконавчої установи.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судові витрати в сумі 188,30 грн.
Вирішено питання про речові докази.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому що він, в період з 4 по 7 грудня 2005 року, у нічний час, проник у будинок АДРЕСА_1, звідки викрав майно потерпілого ОСОБА_2. на загальну суму 2 416,59 грн.
17 грудня 2005 року, близько 15.00. год., біля будівлі «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_2, за попередньою змовою з іншими особами, з автомобіля «ВАЗ 21099» викрав належний ЗАТ АТК «Таврида» комп'ютер вартістю 1 296,12 грн.
У своїй апеляції засуджений ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, черезмірну суворість призначеного йому покарання, ставить питання про зміну вироку та застосування щодо нього ст. 69 КК України.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення та останнє слово засудженого ОСОБА_1, який твердив про однобічність судового слідства, та про надто суворе покарання, думку прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів підстав для її задоволення не знаходить.
Як встановлено матеріалами справи, органами досудового слідства і судом дотримано вимог ст. 22 КПК України, спрямованих на встановлення у справі об"єктивної істини. Викладені у вироку висновки суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні вказаного злочину за обставин, встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими в судовому засіданні та детально викладеними у вироку доказами. І, зокрема, його винність підтверджується особистими поясненнями, які на досудовому слідстві перевірялися в ході відтворення обстановки і обставин події; показаннями потерпілої ОСОБА_2., протоколом добровільної видачі гр. Желуденко придбаного у засудженого комп'ютера.
Твердження у апеляції про те, що суд невірно встановив фактичні обставини справи, а також про обвинувальний ухил судового слідства, є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на матеріалах справи.
Аналіз матеріалів справи свідчить, що під час досудового і судового слідства не допущено порушень кримінально - процесуального закону, які б ставили під сумнів достовірність доказів та висновки суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено.
Давши належну оцінку доказам, які були перевірені в судовому засіданні, суд правильно кваліфікував злочинні дії ОСОБА_1 за ст. ст. 185 ч. 2,185 ч. З КК України.
Призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст. ст. 65, 70 КК України, і є необхідним та достатнім для його виправлення, а також попередження нових злочинів. Підстав для його пом"якшення з мотивів наведених у апеляції засудженого, немає.
З урахуванням наведеного, і керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА :
апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок місцевого Дніпровського районного суду від 3 липня 2006 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.