Справа №2-1410/11

2/2318/144/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.08.2012 Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Резнік Ю.В.

при секретарі Івановій О.М.

за участю адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Умань цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення порушень права власності на землю та знос самочинно побудованої житлової добудови та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи - відділ житлового господарства Уманської міської ради Черкаської області та інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області, про визнання незаконним самочинного будівництва, -

В С Т А Н О В И В :

В липні 2011 року позивач звернулася до суду з позовом про усунення порушень права власності на землю та знос самочинно побудованої житлової добудови . В позові в якості відповідачів вказано - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Свої позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що вона є власником земельної ділянки площею 0,0587 га по АДРЕСА_1. Вона з відповідачами є суміжними землевласниками та сусідами. Власником суміжної земельної ділянки є ОСОБА_4. Позивач вважає, що відповідачі порушують правила добросусідства і своїми діями створюють загрозу руйнування її погреба, який викопаний в природних ґрунтах ще в 1970 році і в технічному паспорті зазначений під літерою «Е». Також в заяві вказано, що відповідач ОСОБА_3 самочинно здійснила будівництво веранди поблизу межі. Із самочинно побудованого володіння ОСОБА_3 на земельну ділянку, де розташований погріб позивача, потрапляють дощові води, які перенасичують грунт вологою і це призводить до руйнування та обрушення глиняного склепіння ніші погреба і в подальшому приведе до руйнування фундаменту частини будинку, що належить позивачу.

Також на присадибній ділянці ОСОБА_3 ростуть дві вишні, які висадженні з порушенням ДБН 360-92* п-3-25. та є капіляром для попадання води у погріб через коріння дерев. Оскільки сторони за взаємною згодою не можуть вирішити питання суміжного землекористування і на думку позивача самочинно збудована веранда порушує її права землевласника вона звернулась до суду і просить зобов'язати відповідачів усунути порушення її права власності та користування земельною ділянкою, що розташована АДРЕСА_1, шляхом вирубування дерев, які розміщені на межі та висаджені з порушенням ДБН та збільшення довжини водовідвідної ринви з покрівлі житлового будинку відповідачів з метою відводу води за межі погреба. Також позивач в позові ставить питання про знесення самовільно побудованої житлової добудови, яка створює загрозу руйнування погреба, в подальшому призведе до руйнування фундаменту частини будинку позивача і стягнення судових витрат.

У вересні 2011 року ОСОБА_3 подала до суду зустрічну позовну заяву про визнання незаконним самочинного будівництва. Відповідачем в зустрічному позові вказана ОСОБА_2, а третіми особами без самостійних вимог - відділ житлового господарства Уманської міської ради Черкаської області та інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3, посилається на те, що вимоги по первісному позову вона вважає не обґрунтованими та не законними і, оскільки погріб що збудований на суміжній земельній ділянці що належить ОСОБА_2 проведений з порушенням будівельних норм і правил, вона просить суд визнати самочинною забудовою погріб «…зображений в плані земельної ділянки технічного паспорта на житловий будинок індивідуального житлового фонду за адресою АДРЕСА_1 піл літерою «Е» …» та стягнути судові витрати.

Відповідно до ухвали суду від 28 жовтня 2011 року зустрічна позовна заява об'єднана в одне провадження з первісним позовом.

В судовому засіданні позивач по первісному позову та відповідач по зустрічному позову ОСОБА_2 та її представник - адвокат ОСОБА_5 вимоги позову підтримали посилаючись на викладені в ньому обставини. В своїх поясненнях в суді ОСОБА_5, вказував, що представниками Уманської міської ради було проведено обстеження суміжних земельних ділянок і винесено приписи 05.07.2007 року та 26.04.2011 року, які підтверджують факт порушення відповідачами правил добросусідства і суміжного землекористування. Також 20.07.2010 року представниками інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області, за результатом розгляду звернення ОСОБА_2, складено акт який підтверджує факт здійснення самочинного будівництва. Що стосується зустрічного позову, то позивач та її представник вказували, що позов вони не визнають вважають його надуманим не обґрунтованим та бездоказовим.

В судовому засіданні відповідачі по первісному позову ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та позивач по зустрічному позову ОСОБА_3 і їх представник адвокат ОСОБА_1 первісний позов не визнали і вказували на відсутність підстав для його задоволення. Адвокат ОСОБА_1 пояснив, що ОСОБА_4 не є належним відповідачем по справі, тому що будинок належить її дочці ОСОБА_3 Що стосується вимог про знесення самочинного будівництва, то вони вважають, що відповідно до положень ст. 376 ЦК України правом звернення до суду з відповідним позовом наділений лише відповідний державний орган чи орган місцевого самоврядування. Стосовно приписів на які позивач посилається як на доказ то на сьогоднішній день уповноваженими органами він відізваний і тому позов бездоказовий. Також адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що згідно листа Уманської міської ради від 07.12.2011 року, тобто вже після подання позову до суду, - ОСОБА_3 продовжено ринву для стікання дощових вод та встановлено ємкість для збору дощової води. Зустрічний позов ОСОБА_3 та її представник адвокат ОСОБА_1 підтримали в повному обсязі, посилаючись на викладені в ньому обставини. Вони також пояснили, що погріб фактично розташований на земельній ділянці, яка належить ОСОБА_3, на їх думку вказаний факт підтверджується листом ОСОБА_2, що адресований ОСОБА_3, в якому вказано, що з погреба ОСОБА_2 видно фундамент будинку ОСОБА_3 В своїх поясненнях в суді ОСОБА_3 вказувала, що її у власність передана земельна ділянка і погріб ОСОБА_2 фактично знаходиться на земельній ділянці, яка належить її на праві власності . ОСОБА_2 самовільно підкопалась під фундамент житлового будинку, який належить їй на праві власності. З приводу дерев ОСОБА_3 пояснила, що вишню та грушу вона вже зрізала, а на відстані 1, 5 м. від межі залишився лише стовбур від вишні, який використовується, для підтримання бочки, що розташована під ринвою і призначена для збору дощової води. Також ОСОБА_3 пояснила, що самочинного будівництва вона не проводила, а лише зробила покриття над своїм погребом.

Представник третьої особи - відділу житлового господарства Уманської міської ради Черкаської області , будучи належним чином повідомлений в судове засідання не з»явився, про причини неявки суд не повідомив. Одночасно на адресу суду надійшов лист ( вих. № 344 від 12.04.2012 року - а.с. 115) в якому вказано, що розгляд справи вони просять проводити без представника відділу житлового господарства Уманської міської ради.

Представник третьої особи - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області в судове засідання не з"явився. На адресу суду ними було надіслано лист ( вих. .№ 01-05/898 від 10.11.2011 року - а.с. 47), в якому вказано, що вони просять розгляд справи проводити без участі представників Інспекції ДАБК.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку ( серія ЧР №035069) ОСОБА_2 на підставі рішення сесії Уманської міської ради №14-23/24 від 18 вересня 2003 року, належить земельна ділянка розміром 0,0587 га за адресою АДРЕСА_1. Цільове призначення земельної ділянки - обслуговування житлового будинку.. ( а.с 3).

У листі відділу житлового господарства Уманської міської ради № 594 від 05.07.2010 року ( а.с. 4) , за підписом начальника відділу, вказано, що звернення ОСОБА_2 розглянуте з виходом на місце. Під час огляду погреба встановлено, що причиною обрушення склепіння є перенасичення ґрунту вологою. Причиною замочування ґрунту є попадання дощової води з частини домоволодіння гр.. ОСОБА_3 безпосередньо на земельну ділянку, де розташований погріб. Також на присадибній земельній ділянці ОСОБА_3 ростуть дві вишні, які висаджені з порушенням ДБН -360-92* п-3-25, де відстань від межі до домоволодіння повинна бути 4 м., а фактично - 1,0 -3,0 м.. Вказані вишні є капіляром для попадання води в погріб через коріння. Для вирішення питання відведення води доцільно збільшити довжину ринви з покрівлі та вирубати вишні. Також в листі вказано, що гр.. ОСОБА_3 направлено припис з пропозицією знести вишні та продовжити водовідвідну ринву для відведення води за межі погріба.

У листі управління містобудування і архітектури Уманської міської ради Черкаської області від 15.07.2010 року №1031 вказано, що 20.07.2010 року виходом на місце комісійно була обстежена земельна ділянка по АДРЕСА_1. Згідно копії з інвентарної справи, яка видана Уманським відділком ЧООБТІ від 15.07.2010 року №1434 житлова добудова ОСОБА_3 самочинно побудована без належного дозволу. Погріб заявниці ОСОБА_2 побудовано в 1994 році. Даних про самочинне будівництво не зафіксовано. Земельна ділянка на якій знаходиться погріб, належить ОСОБА_2 відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку від 30.12.2003 року. Також у даному листі вказано, що в результаті обстеження було встановлено факт часткового руйнування та обрушення глиняного склепіння ніші погреба, що належить ОСОБА_2, який викопаний в природних ґрунтах. Причиною обрушення склепіння є перенасичення ґрунту вологою, що попадає безпосередньо з частини домоволодіння ОСОБА_3 на земельну ділянку, де розташований погріб ( а.с.5).

30 червня 2010 року ОСОБА_2 зверталась до ОСОБА_3 з письмовим проханням зробити відвід води на прибудові, яка межує з її погребом, так щоб вода не затікала в погріб ( а.с. 36) При цьому в листі зазначено , що зсередини погреба вже видно частину фундаменту прибудови .

В акті проведення перевірки дотримання законодавства, державних стандартів, норм і правил у сфері містобудування від 20.07.2010 року ( а.с. 6), який складений комісійно за результатами перевірки виконання вимог, встановлених законодавством, стандартами, нормами, правилами у сфері містобудування в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1, вказано, що згідно інвентарної справи виданої Уманським відділком ЧООБТІ 24.06.2009 року - вхід у погріб побудовано в 1994 році. Дані про самочинне будівництво не зафіксовані.

У приписі від 26 квітня 2011 року №447 за підписом в.о. начальника відділу житлового господарства Уманської міської ради, який адресований ОСОБА_3 , зазначено, що її повторно зобов»язано в термін до 15.05.2011 року продовжити ринву для відведення води з будинку за межі погреба та пересадити або зрізати дерева, що висаджені з порушенням ДБН-360-92* п.-3-25.(а.с. 8). Одночасно в листі від 29.12.2011 року № 1574, за підписом заступника начальника управління містобудування та архітектури Уманської міської ради, вказано, що виходом на місце 20.07.2011 року ОСОБА_3 було запропоновано для відведення стічних вод з покрівлі її житлового будинку, збільшити довжину ринви. В травні 2011 року на адресу ОСОБА_3 надіслано листа ( вих.. № 529), за підписом в.о. начальника відділу житлового господарства Уманської міської ради, в якому вказано, що відділ відзиває припис №447 від 14 травня 2011 року щодо розміщення фруктових дерев на земельній ділянці ОСОБА_3.( а.с. 35). В грудні 2011 року на адресу ОСОБА_3 надіслано листа ( вих.. № 1574) в якому вказано, що в результаті обстеження було виявлено, що ОСОБА_3 забезпечено відведення стічних вод шляхом продовження ринви та встановлення під ринвою пластмасової ємкості для збору дощових вод, що запобігає проникненню вологи до погреба ( вказаний лист підписаний заступником начальника управління містобудування та архітектури. - а.с. 69).

В технічному паспорті на житловий будинок індивідуального житлового фонду ( адреса - АДРЕСА_1; власник 6/25 частин ОСОБА_2, ОСОБА_6), що складений в 1994 році зазначений погріб, однак будь-якого опису , так як і по інших об»єктах не має ( даних про самочинне будівництво в паспорті не має ( а.с. 10-11)). На технічному паспорті є відмітка, що 03.06.2004 року - видано новий технічний паспорт.

16 серпня 2011 року на адресу ОСОБА_2 надано відповідь на її заяву від 28.06.2011 року, за підписом начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області. В листі вказано, що 25.07.2011 року було здійснено виїзд інспекторів інспекції ДАБК з метою проведення перевірки, але ОСОБА_3 відмовила в наданні правовстановлюючих документів на домоволодіння і тому інспекцією було направлено запит в Уманський відділок ЧООБТІ для встановлення відомостей про наявність чи відсутність самочинного будівництва. 16.08.2011 року Уманським відділок ЧООБТІ надана відповідь, в якій зазначено, що станом на 09.08.2011 року в домоволодінні ОСОБА_3 самочинно побудовані одноповерхова житлова добудова розмірами 7,43*4,8 м, веранда розмірами 5,82*1,62 м, двоповерхова житлова добудова розмірами 12,3*8,3 м з підвалом розміром 3,6*4,9 м. Також в листі зазначено, що відповідно до ч.1 ст. 25 ЗУ «Про основи містобудування» та керуючись ст. 96 КУпАП забудовника буде притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу та надано припис щодо надання правової та технічної документації в місячний термін (а.с. 41).

Згідно інформації, що викладена в листі Черкаського філіалу «НДІ проект реконструкція» державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту від 31 липня 2012 року вих.. № 27, відповідно з діючими державними нормами в галузі будівництва, ДБН 360-92** «Планування та забудова міських і сільських поселень» ( таблиця 5.2) - відстань від ствола дерева до зовнішньої сторони будівлі та споруди повинна бути не менше 5 метрів.

Відповідно до частини 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Пунктом «б» частини 3 цієї статті встановлено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав. Відповідно до ч. 3 ст. 158 Земельного кодексу України органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

Статтею 159 Земельного кодексу України передбачено порядок розгляду земельних спорів органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів де, зокрема, передбачено, що земельні спори розглядаються органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів та органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін у місячний термін з дня подання заяви. Земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. У разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання розгляд спору переноситься. Повторне відкладання розгляду спору може мати місце лише з поважних причин. Відсутність однієї із сторін без поважних причин при повторному розгляді земельного спору не зупиняє його розгляд і прийняття рішення. У рішенні органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів визначається порядок його виконання. Рішення передається сторонам у 5-денний термін з часу його прийняття.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 23 Закону України «Про планування і забудову територій» - забудова територій полягає в розміщенні та здійсненні будівництва нових об'єктів, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування існуючих об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств (далі - будівництво). Будівництво об'єктів містобудування здійснюється згідно з вимогами законодавства та відповідно до затвердженої проектної документації.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про основи містобудування» забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Такі ж норми містяться в п. 1.1 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 5.12.00 № 273, де зазначено, що дозвіл на виконання будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будинків, споруд та інших об'єктів, розширення і технічного переоснащення є документом, що посвідчує право забудовника (замовника) та генерального підрядника на виконання будівельних робіт, у відповідності до затвердженої проектної документації, підключення до інженерних мереж та споруд та надає право відповідним службам на видачу ордера на проведення земляних робіт.

Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які одночасно ведуть реєстр наданих дозволів. Виконання будівельних робіт без вищезазначеного дозволу забороняється.

Як зазначено в ст. 24 Закону України «Про планування і забудову територій - , фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, у разі делегування таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування. Дозвіл на будівництво об'єкта містобудування не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу місцевої інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно вимог ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій» дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт.

Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів. Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.

Відповідно до ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Згідно з вимогами ст. 380 ЦК України житловий будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами і призначена для постійного у ній проживання.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно ( житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна в експлуатацію, право власності виникає - з моменту прийняття в експлуатацію.

Відповідно до порядку, що визначений Постановою КМУ № 923 від 08.10.2008 року збудоване нерухоме майно, яке не введене в експлуатацію, в установленому законом порядку - вважається незакінченим будівництвом об'єктом.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України. А в ч. 3 ст. 61 ЦПК України вказано, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

На позивача покладений обов'язок довести в суді ті обставини, що позивач є власником ( користувачем) відповідної земельної ділянки, що об'єкти нерухомого майна про які йде мова в позовній заяві відповідають поняттю самочинного будівництва і відповідно є підстави до застосування до спірних правовідносин положень ч. 5 ст. 376 ЦК України, тощо. Тобто, відповідно до вимог ст.. 10 ЦПК України - позивач повинна була довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст. ст. 57-59 ЦПК України, зазначені нею обставини. Однак таких доказів вона не надала і не ставила питання в судовому засіданні про їх витребування. Таким чином, при викладених обставинах, у зв'язку з тим, що позивач не довела тих обставин, на які вона посилається в своїй позовній заяві - первісний позов не підлягає задоволенню. Аналогічна ситуація і по зустрічному позову . Позивач повинен довести в суді ті обставини на які він посилається в своїй позовній заяві. Однак таких доказів позивач не надала і не ставила питання в судовому засіданні про їх витребування. Таким чином, при викладених обставинах, у зв'язку з тим, що позивач не довела тих обставин, на які вона посилається в своїй позовній заяві - зустрічний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 23 ЗУ «Про планування і забудову територій», ст. 22 Закону України «Про основи містобудування», ст. 152, 159 ЗК України, ст. ст. 11, 181, 328, 376 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 58-60, 61, 88,208, 209, 212, 214, 215, 224, 294 ЦПК України , суд -

В И Р І Ш И В :

Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення порушень права власності на землю та знос самочинно побудованої житлової добудови.

Відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позову до ОСОБА_2, треті особи - відділ житлового господарства Уманської міської ради Черкаської області та інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області, про визнання незаконним самочинного будівництва.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які беруть участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Ю.В. Резнік