Справа № 2-849/10 Головуючий у 1 інстанції:Шарунович В.В.

Провадження № 22-ц/0390/1550/2012 Категорія:27, 79 Доповідач: Свистун О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2012 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Свистун О В

суддів - Завидовської-Марчук О.Г.,Овсієнка А.А.,

при секретарі Черняк О.В.,

з участю: представника позивача Бурець Н.С.,

представника відповідача ОСОБА_2,

представника ВДВС Мацюха Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_4 на ухвалу Ковельського міськрайонного суду від 23 червня 2011 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

23 червня 2011 року головний державний виконавець відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції звернувся в суд із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_4 покликаючись на те, що у провадженні відділу ДВС на виконанні знаходиться виконавчий лист Ковельського міськрайонного суду від 06 квітня 2011 року про стягнення з ОСОБА_4 34288 грн. 90 коп. боргу в користь ПАТ КБ «Приватбанк», за яким 23 травня 2011 року відкрите виконавче провадження.

Оскільки, ОСОБА_4, не зважаючи на вимоги державного виконавця, добровільно борг не повертає, тобто не виконує рішення суду, то заявник просив суд встановити щодо боржника ОСОБА_4 тимчасове обмеження у праві виїзду його за межі України на час виконання зобов'язання.

Ухвалою Ковельського міськрайонного суду 23 червня 2011 року подання головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції у Волинській області задоволено.

Тимчасово відмовлено ОСОБА_4 у виїзді за кордон України з вилученням його паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 виданого 15 травня 2009 року до виконання ним зобов'язань, покладених на нього рішенням суду - сплати заборгованості.

Виконання ухвали покладено на Державну прикордонну службу України.

В поданій на ухвалу суду апеляційній скарзі боржник ОСОБА_4 просить її скасувати як незаконну, прийняту судом з порушенням норм матеріального і процесуального права, без належного і повного з'ясування всіх обставин справи, та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні подання державного виконавця.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав з підстав у ній зазначених.

Представник позивача Бурець Н.С., представник відділу ДВС Мацах Д.Ю. апеляційнк скаргу заперечили, оскільки вважають, що ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону.

Вивчивши обставини справи, перевіривши надані доказами, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судового рішення та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Згідно п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника -фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Задовольняючи подання головного державного виконавця ВДВС Ковельського міськрайонного управління юстиції суд першої інстанції виходив з того, що боржник ОСОБА_4 має невиконані боргові зобов'язання, а тому його слід обмежити у праві виїзду за межі України.

Проте, з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки суд не повно з'ясував всі обставини справи та порушив норми матеріального і процесуального права.

Відповідно до п.п. 2 ч.1 ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо діють неврегульовані аліменти, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань. Частиною 3 ст. 6 цього ж Закону встановлено, що паспорт може бути тимчасово вилучено у випадках, передбачених пунктами 1-9 ч.1 цієї статті. Тимчасове вилучення паспорта здійснюється судом.

Отже, тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише при наявності достатніх на це підстав.

Представник відділу ДВС звертаючись до суду з даним поданням та вимагаючи тимчасово обмежити боржника ОСОБА_4 у праві виїзду за межі України, покликався на невиконання боржником зобов'язань та законних його вимог щодо добровільного погашення боргу.

Із матеріалів справи вбачається, що виконавчий лист на виконання заочного рішення Ковельського міськрайонного суду від 20 травня 2010 року, яке набрало законної сили 06 січня 2011 року, видано 06 квітня 2011 року. 23 травня 2011 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яка надіслана боржнику для виконання. Однак, як в матеріалах справи, так і в оглянутому в судовому засіданні виконавчому переведенні відсутні будь-які докази, що боржник отримав дану постанову. Крім того, в наданій копії постанови відсутній підпис боржника про отримання копії, а вже в виконавчому переведені такий підпис наявний. Дані обставини представник ДВС пояснити суду не зміг. Також, до подання надано копію відповіді Ковельського відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи УДАІ УМВС України у Волинській області, що за боржником не зареєстровані транспортні засоби. Будь-яких інших дій щодо виконання виконавчого листа державним виконавцем виконано не було, доказів щодо ухилення представник державної виконавчої служби суду не надав.

Отже, судом встановлено, що виконуючи рішення суду боржнику не надано строку для добровільного виконання. Доказів, що боржник не з'являється на виклики працівника відділу державної служби у матеріалах подання та в судове засідання представник ВДВС не надав.

Таким чином, в матеріалах подання відсутні докази ухилення відповідача від виконання зобов'язань.

У справі відсутні також будь-які докази того, що державним виконавцем до боржника ОСОБА_4 застосовувалися заходи примусового виконання рішення, передбачені ч.3 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, не надано доказів, які б дійсно свідчили про цілеспрямованість боржника ОСОБА_4 ухилитися від виконання покладених на нього судовим рішенням грошових зобов'язань та його намір вибути за межі України з цією метою.

За наведених обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, задовольнивши подання заявника та тимчасово обмеживши ОСОБА_4 у праві виїзду за межі України, порушив норми як матеріального так і процесуального права, що відповідно до вимог ст. 312 ч. 1 п. 2 ЦПК України, є підставою для скасування оскарженої ухвали з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні подання ВДВС Ковельського міськрайонного управління юстиції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 315, 317, 319, 377-1, 60 ЦПК України, на підставі Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", Закону України "Про виконавче провадження", колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Ковельського міськрайонного суду від 23 червня 2011 року у даній справі скасувати.

Постановити нову ухвалу.

В задоволенні подання відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції про тимчасове обмеження відповідача ОСОБА_4 у праві виїзду за межі України відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді