Справа №11- 638/2006 рік Головуючий у 1 інстанції
Категорія ст. 309 4.2 Значок І.С.
КК України Доповідач Куценко О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2006 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Миколаївської області в складі
Головуючого Ржепецького О.П.
Суддів Дзюби Ф.С., Куценко О.В.
За участю прокурора Земляного В.М.
Засудженої ОСОБА_1
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 29 червня 2006 року, яким
ОСОБА_1, уродженка м. Уссурійська Приморського краю Росія, мешканка АДРЕСА_1, раніше судима : 4 жовтня 2000 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч.З ст. 140 КК України ( в редакції 1960 р.) на 3 роки позбавлення волі, з відстрочкою виконання вироку на 2 роки, постановою Ленінського районного суд м. Миколаєва від 2 серпня 2001 року відстрочка виконання вироку скасована , ОСОБА_1 направлена в місця позбавлення волі для відбування покарання, 3 листопада 2005 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч.І ст. 309, ст. 71 КК України на 3 роки 2 місяців позбавлення волі,
засуджений за ч.2 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі, згідно вимог ч.4 ст. 70 КК України до призначеного покарання частково приєднано покарання призначене за вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від З листопада 2005 року і остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки.
За вироком суду ОСОБА_1. визнано винною в тому, що вона 11 жовтня 2005 року близько 22-00 години, біля будинку АДРЕСА_1 у невстановленої особи , незаконно придбала без мети збуту особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований об'ємом 4,0 мл. ( вага сухої речовини 0,12 гр.) який зберігала при собі.
В апеляції засуджена ОСОБА_1 просить вирок суду змінити, пом'якшити призначене їй судом покарання, застосувавши ст. 75 КК України, посилаючись на те , що на її думку суд необгрунтовано приєднав до призначеного покарання , покарання призначене за вироком Ленінського районного суду від 4 жовтня 2000 року, так як це покарання вона не відбувала не з своєї вини.
Заслухавши доповідь судді, засуджену , яка підтримала свою апеляцію, думку прокурора законність і обґрунтованість вироку, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції , колегія суддів вважає, що апеляція засудженої підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Оцінивши перевірені докази, суд обґрунтовано визнав ОСОБА_1. винною у незаконному придбанні, зберіганні без мети збуту наркотичних засобів і дії засудженої вірно кваліфікував за ч.2 ст. 309 КК України.
Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 вироком Ленінського районного суду від 3 листопада 2005 року була засуджена за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі. До призначеного покарання, згідно вимог ст. 71 КК України , було частково приєднано невідбуту частину покарання призначеного за вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 4 жовтня 2000 року і остаточно призначено покарання 3 роки 2 місяці позбавлення волі.
За оскарженим вироком від 29 червня 2006 року ОСОБА_1 призначено судом за ч.2 ст. 309 КК України покарання у вигляді 2 років позбавлення волі. Враховуючи те , що даний злочин ОСОБА_1. було вчинено до постановления вироку від 3 листопада 2005 року , судом обґрунтовано у вироку вказано , що покарання їй повинно бути призначено з застосуванням ч.4 ст. 70 КК України. Однак, фактично ж суд до призначеного покарання частково приєднав невідбуту частину покарання призначеного за сукупністю вироків. Тому в частині призначення покарання оскаржений вирок підлягає зміні. Покарання ОСОБА_1 повинно бути призначено за сукупністю злочинів , згідно до вимог ч.4 ст. 70 КК України.
Керуючись ст. ст. 365,366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженої ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 29 червня 2006 року стосовно ОСОБА_1 змінити.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів , шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у вигляді 2 років позбавлення волі.
В решті вирок залишити без зміни.