Справа № 11- 649/2006 рік Головуючий у 1 інстанції
Категорія ст. 307 ч.2, Разумовська О.Г.
КК України Доповідач Куценко О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2006 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Миколаївської області в складі
Головуючого Ржепецького ОТІ.
Суддів Тамбовцева В.О., Куценко О.В.
За участю прокурора Земляного В.М.
Захисника ОСОБА_1
Засудженого ОСОБА_2
При секретарі Брянській Г.Є.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора Заводського району м. Миколаєва Мірошіної О.О. на вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 30 травня 2006 року, яким
ОСОБА_2, уродженець м. Одеси, мешканець АДРЕСА_1, раніше судимий : 26 листопада 1981 року Центральним районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст. 140 КК України на 2 роки позбавлення волі, 14 листопада 1985 року Центральним районним судом м. Миколаєва за ч.І ст. 229-6 КК України на 2 роки позбавлення волі, 12 вересня 1988 року Центральним районним судом м. Миколаєва за ст.. 17 ч.З ст. 140, ч.З ст. 140, ст. 196-1 КК України на 5 років позбавлення волі, 2 серпня 1995 року Заводським районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст. 229-6 КК України на З роки позбавлення волі, 25 лютого 2000 року Заводським районним судом м. Миколаєва за ч.І ст. 196-1 КК України на 1 рік позбавлення волі, 29 листопада 2004 року Заводським районним судом м. Миколаєва за ч.І ст. 316 КК України на 2 роки обмеження волі, згідно вимог ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки,
- засуджений за ч.2 ст. 307 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України на 2 роки 10 місяців позбавлення волі без конфіскації майна. Згідно вимог ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано покарання призначене за вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 29 листопада 2004 року і остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки.
За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним в тому , що він в невстановленому місці і в невстановлений час незаконно придбав з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, об'ємом не менш 1,0 мл ( вага сухої речовини 0,031 гр.) , який незаконно зберігав за своїм місцем проживання в квартирі АДРЕСА_1.
9 грудня 2005 року близько 10 години 35 хвилин в квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_2 незаконно збув ОСОБА_3 особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований об'ємом 1,0 мл.
ОСОБА_2 повторно в невстановленому місці і в невстановлений час незаконно придбав з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, об'ємом не менш 5,0 мл ( вага сухої речовини 0,170 гр.) , який незаконно зберігав за своїм місцем проживання в квартирі АДРЕСА_2
27 грудня 2005 року , близько 16 години 45 хвилин , ОСОБА_2 незаконно збув ОСОБА_4. особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований об'ємом 1,0 мл ( вага сухої речовини 0,034 гр.).
В цей же день працівниками міліції при обшуку квартири ОСОБА_2 було виявлено і вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб -опій ацетильований об'ємом 4 мл. ( вага сухої речовини 0,136 гр.)
В апеляції помічник прокурора просить вирок суду стосовно ОСОБА_2 скасувати , постановити новий вирок , яким призначити ОСОБА_2 покарання в межах санкції ч.2 ст. 307 КК України , без застосування ст. 69 КК України, посилаючись на те , що ОСОБА_2. раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, вчинив тяжкий злочин в період іспитового строку, тому вважає, що суд необгрунтовано призначив йому покарання з застосуванням ст. 69 КК України.
Заслухавши доповідь судді, прокурора , який підтримав апеляцію, засудженого ОСОБА_2 та його захисника , які заперечували проти апеляції, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає , що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Оцінивши перевірені докази, суд обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини засудженого в незаконному придбані, зберіганні з метою збуту і в незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, вчиненому повторно і його дії вірно кваліфікував за ч.2 ст. 307 КК України.
Призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд правильно врахував як пом'якшуючі покарання обставини те , що ОСОБА_2 хворіє на ряд тяжких захворювань, що підтверджується довідками лікувальних закладів, має на утриманні хвору, похилого віку матір, визнав себе винним , розкаявся в скоєному, і обґрунтовано призначив ОСОБА_2 покарання нижче від найнижчої межі встановленої санкцією ч.2 ст. 307 КК України, застосувавши ст. 69 КК України. Тому підстав для зміни чи скасування вироку немає.
Керуючись ст. ст. 365.366 КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА
Апеляцію помічника прокурора Заводського району м. Миколаєва залишити без задоволення, а вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від ЗО травня 2006 року стосовно ОСОБА_2 залишити без зміни.