АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-а-630-06 Головуючий у 1-й інстанції: Малюк Т.О.
Категорія: ст.125 ч.І, 126 ч.2 КК Доповідач: Пісной І.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Миколаївської області
у складі:
головуючого Ржепецького О.П. суддів Куценко О.В., Пісного І.М. за участю прокурора Князевої Т.В. засудженого ОСОБА_1. захисника ОСОБА_2
22 серпня 2006 року розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1.
на вирок Вознесенького міськрайонного суду Миколаївської області від 14 червня 2006 року, яким
ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1, раніше не судимий, - засуджений за ст.125 ч.І КК України до 200 годин громадських робіт; за ст.126 ч.2 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України остаточно призначено 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
За вироком суду, з лютого 2004 року по січень 2006 року ОСОБА_1 систематично завдавав малолітній ОСОБА_3 удари та побої по різним частинам тіла, які завдавали їй фізичного болю.
В січні 2006 року він же на ст. Мартинівка Вознесенського р-ну наніс удари ременем по тілу тій же малолітній, заподіявши легки тілесні ушкодження.
В апеляції засуджений просить пом'якшити призначене покарання. Посилається на відсутність доказів його вини за ст.126 ч.2 КК України, неправомірність поведінки малолітньої потерпілої.
В доповненнях до апеляції вказує на необ'єктивність суду та відсутність фіксування судового процесу технічними засобами.
Заслухавши доповідь судді; засудженого та захисника в підтримання апеляції; думку прокурора про законність та обгрунтованість вироку; дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає її підлягаючою частковому задоволенню за таких підстав.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 в скоєнні вказаних у вироку злочинів, за обставин встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами, детальний аналіз яких наведений у вироку.
Дослідивши здобуті докази, суд дав їм належну оцінку та обгрунтовано визнав ОСОБА_1 винним в скоєнні злочинів, передбачених ч.І ст.125 та ч.2 ст.126 КК України.
Доводи засудженого в апеляції про те що він злочин передбачений ч.2 ст.126 КК УКраїни не вчиняв, колегія суддів розцінює як неспроможні, такі що суперечать дійсним обставинам справи та спростовуються здобутими доказами.
Так, з показань потерпілої ОСОБА_3., її законного представника, свідків ОСОБА_4., ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, убачається що засуджений на протязі лютого 2004 року по січень 2006 року неодноразово завдавав потерпілій фізичного болю, знущався над нею, від чого остання плакала та просилася.
З урахуванням систематичності таких дій засудженого ОСОБА_1, суд дійшов правильного висновка про наявність в його діях складу злочину, передбаченого ч.2 ст.126 КК України, тобто побоїв, що мають характер мордування.
Призначаючи покарання суд послався на дані про особу засудженого, його щиросердне каяття та вчинення злочину щодо малолітньої.
Проте за наявності альтернативного покарання, передбаченого ч.2 ст.126 КК України, суд фактично не вмотивував своє рішення про обрання найбільш суворого виду покарання за цією статтею.
З урахуванням того що ОСОБА_1 раніше не судимий, виключно позитивно характеризується, його щиросердного каяття, колегія суддів вважає за необхідне пом'якшити покарання за ч.2 ст.126 КК України до 2 років обмеження волі.
Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
апеляцію засудженого ОСОБА_1. задовольнити частково.
Вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 червня 2006 року відносно ОСОБА_1 змінити.
Призначене за ч.2 ст.126 КК України покарання пом'якшити до 2 років обмеження волі.
На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинання більш суворим покаранням менш суворого, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі строком 2 роки.
В решті вищезазначений вирок залишити без зміни.