Справа № 11 - 618/2006 рік                                                 Головуючий у 1 інстанції

Категорія ст. 121 ч.2,                                                          Павлова Ж.Л.

КК України                                                                          Доповідач Куценко О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

22 серпня 2006 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Миколаївської області в складі

Головуючого                      Ржепецького О.П.

Суддів                                 Пісного І.М., Куценко О.В.

За участю прокурора         Князевої Т.В.

Засудженого      ОСОБА_1

Потерпілої         ОСОБА_2

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 травня 2006 року , яким

ОСОБА_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимий, проживає АДРЕСА_1,

- Засуджений за ч. 2 ст. 121 КК України на 7 років позбавлення волі.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 9 грудня 2005 року, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, в своїй квартирі АДРЕСА_1, в ході сварки наніс один удар рукою в область обличчя своїй дружині ОСОБА_3 від чого остання упала на підлогу, вдарившись головою о підлогу. В результаті удару ОСОБА_3 отримала тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової, які потягли смерть потерпілої.

В апеляції ОСОБА_1 не оспорюючи обставин та кваліфікацію вчиненого ним злочину, просить вирок суду щодо нього змінити, пом'якшити призначене йому судом покарання, застосувавши ст. 69 КК України. Засуджений посилається на те , що він визнав себе винним, розкаявся в скоєному, вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_1 та потерпілу ОСОБА_2 , які підтримали апеляцію засудженого, прокурора Князеву Т.В., яка заперечувала проти апеляції, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції , колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню , а вирок суду зміні з наступних підстав.

Оцінивши перевірені докази, суд правильно встановив фактичні обставини, однак дії засудженого не вірно кваліфікував за ч.2 ст. 121 КК України, як умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень , що потягли смерть потерпілої.

Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 як під час досудового слідства , так і в судовому засіданні пояснив, що він не мав умислу на спричинення тяжких тілесних ушкоджень своїй дружині. 9 грудня 2005 року під час сварки він наніс один удар кулаком в обличчя потерпілій , від чого вона впала і вдарилась головою об підлогу.

Ці обставини підтверджуються висновком судово-медичної експертизи згідно якого смерть ОСОБА_3 настала в результаті закритої черепно-мозкової травми.

Виникнення пошкоджень в області голови потерпілої при падінні з висоти особистого росту з наступним ударом поличною областю на плоскість не виключено, однак з урахуванням тілесних ушкоджень які є в області обличчя. В даному випадку травмі передував удар в область обличчя, що в свою чергу надало тілу прискорення.

Таким чином ОСОБА_1 вчинив вбивство через необережність і його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 119 КК України.

Керуючись ст. ст. 365,366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 травня 2006 року стосовно ОСОБА_1 змінити , перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч.І ст. 121 КК України на ч.І ст. 119 КК України. Призначити ОСОБА_1 покарання за ч.І ст. 119 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки.

В решті вирок залишити без зміни.