Справа № 11-а- 592/2006 рік Головуючий у 1 інстанції
Категорія ст. 296 Крутій Ю.П.
КК України Доповідач Куценко О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2006 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Миколаївської області в складі
Головуючого Ржепецького О.П.
Суддів Тамбовцева В.О. , Куценко О.В.
За участю прокурора Князевої Т.В.
Скаржника ОСОБА_1
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали за апеляцією ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 червня 2006 року про відмову в поновленні строку на подачу скарги на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.
4 січня 2006 року дільничний інспектор міліції Ленінського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області Шаволін С.А. виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_1 про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 296 КК України.
25 травня 2006 року ОСОБА_1 звернулась до Ленінського районного суду м. Миколаєва зі скаргою про скасування постанови ДІМ про відмову в порушенні кримінальної справи від 4 січня 2006 року , в якій просила поновити їй пропущений строк на оскарження постанови дільничного інспектора.
Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 червня 2006 року в поновленні строку на оскарження постанови ДІМ Ленінського РВ ОСОБА_1 було відмовлено.
Приймаючи таке рішення, суд вказав на те , що ОСОБА_1 про відмову в порушенні кримінальної справи за її заявою стосовно ОСОБА_2 , стало відомо в лютому 2006 року .Однак зі скаргою на постанову дільничного інспектора міліції вона звернулась до суду 25 травня 2006 року , тобто з порушенням встановленого законом 7- дневного строку на оскарження. Даних про поважність пропуску нею строку ОСОБА_1 суду не надала.
В апеляції ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати та зобов'язати Ленінський районний суд розглянути її скаргу, посилаючись на те , що суд необгрунтовано відмовив їй в поновленні строку , не прийняв до уваги те, що працівники міліції і прокуратури не надавали їй своєчасно відповіді на скарги. Крім того вона доглядає свою хвору матір, тому немала можливості своєчасно взнати про прийняті рішенні за її скаргами.
Заслухавши доповідь судді , скаржника ОСОБА_1 яка підтримала свою апеляцію, думку прокурора про законність і обґрунтованість постанови суду, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно до вимог ст. 236-1 КПК України скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи подається протягом семи днів з дня отримання копії постанови чи повідомлення прокурора про відмову в скасуванні постанови.
Як вбачається із матеріалів справи, постанова органом дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_1 була постановлена 4 січня 2006 року. Копію даної постанови ОСОБА_1. отримала в лютому 2006 року, про що вона заявила в судовому засіданні при розгляді її скарги судом першої інстанції.
Однак, зі скаргою до суду на вищевказану постанову ОСОБА_1 звернулась лише 25 травня 2006 року, тобто через три місяці після отримання нею копії постанови.
Даних про те , що строк оскарження нею був пропущений з поважних причин, ОСОБА_1 суду не надала, тому судом обґрунтовано відмовлено їй в поновленні строку на оскарження.
За таких обставин постанова суду прийнята відповідно до вимог кримінально-процесуального закону і скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України , колегія суддів ,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 червня 2006 року про відмову ОСОБА_1 в поновленні строку на оскарження залишити без зміни.