2/1312/2212/12
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" вересня 2012 р. Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Мартинишина Я.М.
при секретарі судових засідань Здибель І.І.
з участю позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Кредитної спілки «Дністер»про повернення пайового внеску і відшкодування моральної шкоди, суд
в с т а н о в и в:
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення пайових внесків в розмірі 8375,36 грн., нарахованих процентів в розмірі 170,72 грн. та моральної шкоди в розмірі 1000 грн. Мотивує позов тим, що в 2003 року була прийнята до Кредитної спілки «Дністер», сплативши вступний та обов'язковий пайовий внесок, про що отримала членську книжку, в якій фіксувались всі внесення грошових коштів із нарахованими процентами. Починаючи з травня 2010 року Спілка перестала виплачувати їй відсотки за користування депозитними коштами, а також відмовилась повернути їй кошти. Оскільки відповідачем не виконані зобов'язання, кошти не повернуті, тому просить позов задоволити. Крім того, просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 1000 грн.
В судовому засіданні позивач підтримала позов, дала аналогічні пояснення, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, відповідною заявою від 25.09.2012 року позов визнали в частині повернення пайового внеску і нарахованих процентів, просять провести судовий розгляд у відсутності свого представника.
Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це не встановлено договором або законом.
Згідно ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
В судовому засіданні встановлено, що з 2003 року позивач є членом кредитної спілки «Дністер».
З довідки від 31.05.2012 року, виданої кредитною спілкою «Дністер»вбачається, що додатковий пайовий внесок позивача станом на 31.05.2012 року становить 8375,36 грн., нараховані проценти в розмірі 170,72 грн. З вказаною сумою нарахованих відсотків погодилась позивач в судовому засіданні.
Відповідно до ст.23 Закону України «Про кредитні спілки»внески членів кредитної спілки належать її членам на правах приватної власності. Статтею 10 цього ж Закону передбачено, що пайовий внесок члену спілки повертається за умови написання заяви про вихід із членів спілки.
Судом з'ясовано, що на даний час відповідач не виконав свої зобов'язання і внесок позивачу, який звернувся з письмовою заявою, на даний час не повернутий.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині повернення додаткового пайового внеску з нарахованими процентами є обґрунтованими та підлягають в цій частині до задоволенню.
Що стосується решти позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди, то в у відповідності до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно діючого законодавства особа має право на відшкодування моральної шкоди у випадках, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або у випадках, передбачених відповідними статтями Цивільного кодексу України, а також іншими нормами законодавства, які встановлюють відповідальність за заподіяння моральної шкоди.
З огляду на положення статті 611 ЦК України відшкодування моральної шкоди в зобов'язальних правовідносинах можливе в разі встановлення такого правового наслідку порушення зобов'язання безпосередньо в договорі.
Спір між сторонами виник із договірних правовідносин, внесення додаткового пайового внеску не передбачає такого правового наслідку порушення зобов'язань як відшкодування моральної шкоди, а тому відсутні правові підстави для стягнення на користь позивача грошових коштів за завдану моральну шкоду.
Згідно з роз'ясненням в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України N 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» стягнення моральної шкоди можливо при порушенні зобов'язань, як підпадають під дію законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної шкоди. Чинним законодавством, що регулює зобов'язання, які виникли між сторонами спору не передбачає відшкодування шкоди в даному випадку.
Крім цього, у відповідності до ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивачем не представлено суду жодного доказу, який би підтвердив факт заподіяння їй моральної шкоди, в позові відсутнє обґрунтування даної вимоги.
При цьому судом береться до уваги наступне. Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті (відшкодування моральної шкоди незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала).
Можливість відшкодування за положеннями ст. 1167 ЦК України моральної шкоди є відповідальністю у спірних позадоговірних (деліктних) правовідносинах, проте предметом спору за даним позовом є зобов'язання, що виникають на підставі стягнення додаткового пайового внеску.
Як встановлено судом, можливість відшкодування моральної шкоди позивачу у зв'язку з неповерненням додаткового пайового внеску законодавцем не передбачена. За таких обставин відсутні правові підстави для відшкодування позивачу моральної шкоди, завданої відповідачем.
Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, суд прийшов до висновку, що позивач, на порушення обов'язку, передбаченого ст.10 ЦПК України щодо доведення уточненої підстави свого позову не довела. Тому в частині відшкодування моральної шкоди суд відмовляє за безпідставністю.
Позивачем також не доведено факт заподіяння їй моральної шкоди, наявність причинного зв'язку між діями відповідача, щодо неповернення вкладу позивачу та відповідними наслідками. Позивачем не вказано порушенням якого її права їй завдано моральну шкоду, а також з чого вона виходила оцінюючи її розмір.
Тому в частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди суд відмовляє.
Задовольняючи частково позов, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати -214 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст.10, 60, 61, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 23, 525, 526, 530, 610-612, 615, 651, 1167 ЦК України, суд -
в и р і ш и в:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Кредитної спілки «Дністер»на користь ОСОБА_2 додатковий пайовий внесок в розмірі 8375 (вісім тисяч триста сімдесят п'ять) грн. 36 коп., нараховані проценти в розмірі 170 (сто сімдесят) грн. 72 коп., а разом 8546 грн. 08 коп.
Стягнути з Кредитної спілки «Дністер»на користь держави судовий збір в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп.
В решті позовних вимог про стягнення моральної шкоди -відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: