Справа № 2-1744/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2012 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

В складі: головуючого судді - Волювача О. В.

при секретарі - Джадан І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м . Лубни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання частини житлового будинку безхазяйною річчю та набуття права власності на частину житлового будинку за набувальною давністю, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання частини житлового будинку безхазяйною річчю та набуття права власності на частину житлового будинку за набувальною давністю.

У позові вказав, що у 1977 році будинок за адресою АДРЕСА_1 був успадкований після смерті ОСОБА_3 його батьком ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в рівних частках. У 1985 році 1/3 частину будинку позивачу подарував його батько ОСОБА_4. У цьому ж році ОСОБА_6 подарувала позивачу та ОСОБА_5 свою частку будинку у розмірі 1/3 частини. Таким чином позивач разом з ОСОБА_5, стали співвласниками будинку. Позивач з 1961 року проживає у цьому будинку та прописаний у ньому за адресою АДРЕСА_1 з 1978 року. ОСОБА_5 з 1956 року проживала в Російській Федерації в м. Іркутськ. У листопаді 1990 року вона померла, заповіту за свого життя не залишила, тому право на належне їй майно має її донька - ОСОБА_2

У 1992 році ОСОБА_2 звернулася до позивача з метою оформити спадщину в м. Лубни, яка складається з ? частини будинку по АДРЕСА_1. Для оформлення необхідних документів вона надала позивачу довіреність від 21.11.1992 року. Позивач ОСОБА_1 отримавши необхідні документи з Лубенського МБТІ та нотаріуса, надіслав їх спадкоємцю - ОСОБА_2 З цього часу, тобто з 1992 року позивач вважав, що відповідачка належним чином оформила право на спадщину ? частини будинку.

Володіючи будинком з 1985 року позивач з дозволу ОСОБА_5 користувався усім будинком, проводив його поточний та капітальний ремонт, а саме: обложив будинок цеглою, перекрив дах, провів газове опалення, водопостачання, замінив вікна та підлогу. Позивач за весь час свого проживання у будинку сплачував податок на землю за усю присадибну ділянку та сплачував кошти за страхування житла.

У 2002 році позивачу стало відомо, під час спроби реєстрації у будинку своїх дітей, які повернулися з навчання, що у другої половини будинку відсутній власник так як документи на ? частину будинку ніким не оформлені. Причин по яким відповідачка ОСОБА_2 не вступила в право на спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5 та бездіяльності працівників Лубенського МБТІ, щодо неповідомлення про відсутність власника у ? частини будинку позивачу невідомі.

Позивач прохає визнати ? частину будинку АДРЕСА_1, яка належала на праві приватної власності ОСОБА_5, і яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 - безхазяйною нерухомою річчю.

Визнати за собою право власності на ? частину будинку АДРЕСА_1, яка є безхазяйною річчю і якою позивач - ОСОБА_1 відкрито, безперервно володіє протягом десяти років.

У судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав, прохає їх задовольнити. , прохає не стягувати з відповідачки ОСОБА_2 понесені ним судові витрати, так як відносить їх на свій рахунок.

Відповідач - ОСОБА_2 позовні вимоги визнає в повному обсязі, прохає справу слухати без її участі. Про час і місце розгляду справи, з суттю заявлених позовних вимог вона була ознайомлена в зв'язку з виконанням доручення Лубенського міськрайонного суду про вручення документів та допит, яке виконане Ленінським районним судом м. Іркутськ Російської Федерації.

Третя особа - Лубенське МБТІ про розгляд справи повідомлено належним чином, надіслали суду заяву про розгляд справи без участі свого представника, при вирішенні справи покладаються на розсуд суду.

Третя особа - виконавчий комітет Лубенської міської ради направив в судове засідання свого представника ОСОБА_7 який позов визнає частково, не заперечує про визнання ? частини житлового будинку АДРЕСА_1 безхазяйною річчю. Разом з тим, заперечує проти визнання за ОСОБА_1 права власності на цю частину будинку за набувальною давністю відповідно до ст. 344 ЦК України, так як, Цивільний Кодекс України почав діяти з 2004 року. Таким чином позивач матиме таке право тільки 2014 році.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Стаття 41 Конституції України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

За приписом ст.179 ЦК України під річчю розуміють предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.

Згідно з ст.181ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до ч.1 ст. 335 ЦК України безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.

Згідно з ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Судом встановлено, що позивачу та ОСОБА_5 належало по ? частині будинку, розташованого по АДРЕСА_1 яку вони отримали за договором дарування від своїх батьків. /а.с. 8-11/. ОСОБА_5 з 1956 року проживала в Російській Федерації в м. Іркутськ. ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно актового запису свідоцтва про смерть № 5375 вона померла. / а.с. 20/ Заповіту ОСОБА_5 за свого життя не залишила, тому право на належне їй майно має її донька - ОСОБА_2, яка проживає в м. Іркутськ Російської Федерації.

Судом встановлено, що 21.11.1992 року ОСОБА_2 надала позивачу довіреність,якою уповноважувала його провести усі необхідні дії та зібрати потрібні документи для оформлення нею спадщини./а.с. 21/ Позивач ОСОБА_1 отримавши необхідні документи з Лубенського МБТІ та нотаріуса, надіслав їх спадкоємцю - ОСОБА_2 З цього часу, тобто з 1992 року позивач вважав, що відповідачка належним чином оформила право на спадщину ? частини будинку.

Проте, у 2002 році позивачу стало відомо, що у другої частини будинку відсутній власник, так як відповідачка не оформила своє право на спадщину належним чином, внаслідок чого позивач позбавлений можливості вільно розпоряджатися своїм майном.

Судом було встановлено, що позивачу належить ? частина будинку по АДРЕСА_1, згідно технічного паспорта на житловий будинок та плану споруди зі схемою-характеристикою споруд /а.с. 12/ він значиться як власник ? його частини, житлового будинку, також підтверджено довідкою Лубенського МБТІ від 27.09.2012 року, в якій зазначено, що власниками житлового будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в рівних частинах, орієнтовна вартість нерухомого майна складає 28847 грн.

У домовій книзі позивач записаний з моменту отримання ним паспорту, а саме з 1961 року. Крім нього у домову книгу були вписані його дружина та доньки, які у зв'язку з навчанням у 2002 році зняті з реєстраційного обліку. Згідно досліджених документів, а саме довідки Лубенського комунального «ЖЕУ», акту комісії вуличного комітету позивач ОСОБА_1 з 1961 року разом зі своєю дружиною та доньками майже 30 років проживає у спірному будинку, та утримує його та присадибну ділянку в належному стані за власні кошти. /а.с.18-19/

Позивач за весь час свого проживання у будинку сплачував податок на землю за усю присадибну ділянку та кошти за страхування житла, що підтверджено копіями товарних чеків, квитанцій про оплату, копією страхового свідоцтва акціонерної страхової компанії «Оранта»,товарними накладними /а.с.23-30/

Частиною 1 ст. 344 ЦК України, передбачено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно(набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно п.8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що правила ст. 344 ЦК України поширюються також на випадки,коли володіння майном розпочалося за три роки до набрання чинності кодексом . Оскільки ЦК України набрав чинності з 01 січня 2004 року , Ухвалою колегії судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 20.02.2008 року ,встановлено , що норми ст 344 ЦК України поширюються на правовідносини,що виникли з 01 січня 2004 року. В Ухвалі Верховного суду України від 17.09.2008 року вказано, що цей Кодекс набрав чинності 01 січня 2004 року і зворотної сили немає.

В судовому засіданні позивач пояснив, що у 2002 році йому стало відомо, що у ? частини будинку фактично немає власника. Хоча до цього він вважав, що ? частиною цього будинку володіє ОСОБА_2

Таким чином, суд вважає, що лише після 2002 року позивач фактично заволодів нерухомим майном, яке належало ОСОБА_5, усвідомлюючи, що воно нікому не належить, тобто немає власника.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Враховуючи вищевикладене, вивчивши матеріали справи, заслухавши думку представника третьої особи, дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. 41, 58 Конституції України,.ст.ст.179,181,317,328, 335, ЦК України, ст.ст.5-11,213-218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати ? частину будинку АДРЕСА_1, яка належала на праві приватної власності ОСОБА_5 і яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 - безхазяйною нерухомою річчю.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на ? частину будинку АДРЕСА_1, яка є безхазяйною нерухомою річчю і якою ОСОБА_1 відкрито, безперервно володіє протягом десяти років - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Лубенського

суду Волювач О. В.