Справа № 1-365/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.09.2012 Подільського районного суду м.Києва в складі:

головуючого судді Зубець Ю. Г.

секретаряСкопець Л. В.

за участі прокурораБабошиної Ю.В., Вахтангішвілі В.В.

захисника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу по обвинуваченню

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Києва, українець, громадянин України, освіта середня, не одружений, дітей не має, не працює, зареєстрований та проживає, АДРЕСА_1, раніше судимий:

-18.08.2010 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 190 та ч. 1 ст. 191 КК України до трьох років позбавлення волі на підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;

-20.01.2012 року Деснянським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 191, 71 КК України до трьох років 6 місяців позбавлення волі, з позбавленням права обіймати протягом трьох років посади пов»язані із збереженням і розпорядженням товарно-матеріальних цінностей, у скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, -, -

В С Т А Н О В И В:

30.04.2010 року, ОСОБА_5, після відпочинку на озері «Сине», що по пр. Правди, 112 в м. Києві, приблизно о 21-00 год. разом зі знайомими ОСОБА_6, ОСОБА_7 та іншими невстановленими слідством особами сіли до автомобіля, щоб їхати додому. ОСОБА_5 на задньому сидінні автомобіля виявив мобільний телефон «Нокіа 7390» та достовірно знаючи, що вказаний мобільний телефон належить ОСОБА_7 вирішив його викрасти.

Реалізуючи свій злочинний намір, діючи з корисливих спонукань, ОСОБА_5 усвідомлюючи, що діє непомітно, взяв з сидіння автомобіля мобільний телефон «Нокіа 7390» вартістю 1820 грн., із сім-картою мобільного оператора «Лайф», вартістю 25 грн., на рахунку якої перебувало 10 грн., карта пам'яті на 2 Гб вартістю 125 грн., сховав його до кишені куртки та таким чином повторно таємно викрав чуже майно, чим заподіяв ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 1980 грн., після чого в послідуючому викраденим мобільним телефон розпорядився за власним розсудом.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою винність у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю та пояснив, що дійсно 30.04.2010 року його знайома ОСОБА_1 запросила його разом з її одногрупниками відсвяткувати останній дзвінок, на що він погодився. Після того, як в ОСОБА_1 та її одногрупників закінчилася урочиста частина останнього дзвінка, він під'їхав до їхнього коледжу, де вони всі зібралися та поїхали на «Синє озеро». З компанії яка складалась приблизно з 10-12 чоловіків до цього він раніше нікого не знав, так як це були всі ОСОБА_1 одногрупники. Приїхавши на озеро, вони розпочали святкувати.

Приблизно о 21-00 год. коли всі розпочали збиратися додому, йому потрібно було зателефонувати своїй мамі, проте ні в нього, ні в його дівчини ОСОБА_1 не було коштів на рахунку. Він попросив у ОСОБА_1, щоб вона взяла в когось мобільний телефон, щоб він зміг зателефонувати додому. Вона пішла до своєї одногрупниці, яку звати ОСОБА_7, прізвища її не знає, та взяла в неї її мобільний телефон рожевого та бежового кольору марки «Нокіа 7390». Взявши в ОСОБА_1 даний телефон, та скориставшись ним не повернув його. У подальшому вирішив, що телефон віддавати не буде, а залишить його собі.

Враховуючи те, що підсудний та потерпілий не оспорювали фактичні обставини справи і судом було встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позицій, заслухавши думку учасників процесу та роз»яснивши їм положення ч.3 ст.299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, відносно тих обставин справи, які ніким не оспорюються.

Заслухавши пояснення підсудного ОСОБА_5, суд вважає, що вина підсудного доведена повністю, його дії за ст.185 ч.2 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, кваліфіковано правильно.

Обираючи міру покарання суд враховує характер і ступінь скоєного злочину, який відноситься до категорії середньої тяжкості.

Суд також враховує особу підсудного, який раніше судимий, /а.с.101/, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває /а.с.113-114/, по місцю проживання характеризується посередньо /а.с.115/.

З урахуванням викладеного, особи підсудного, суд приходить до висновку про необхідність засудження ОСОБА_5 до покарання у вигляді позбавлення волі.

Цивільний позов заявлений по справі, підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки позовні вимоги знайшли своє підтвердження в ході судового слідства та не спростовується самим підсудним.

Пом'якшуючими відповідальність обставинами згідно ст.66 КК України суд враховує щире каяття.

Обтяжуючою відповідальність обставиною згідно ст.67 КК України суд визнає вчинення злочину особою що перебуває у стані алкогольного сп»яніння.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України та призначити покарання, у виді 3 (трьох) років 8 місяців позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України, приєднати до вироку частину невідбутого покарання за вироком Деснянського районного суду м.Києва від 20.01.2012 року, та остаточне покарання призначити у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити ОСОБА_5 без змін - тримання під вартою в Київському СІЗО ДДУ з питань виконання покарань.

Строк відбування покарання рахувати з 08.11.2011 року.

Цивільний позов заявлений по справі потерпілою задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 1500 /одна тисяча п»ятсот/ грн..

Речовий доказ по справі: мобільний телефон «Нокіа 7390» ІМЕІ НОМЕР_1, який переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_7 - залишити в її розпорядженні.

На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду м.Києва через Подільський районний суд протягом 15 діб з часу його проголошення, а засудженому в той же строк з моменту отримання копії вироку суду.

Суддя Ю. Г. Зубець