ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2012 р. Справа № 23/054-12

Доповідач -суддя Мележик Н.І.

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Мележик Н.І. - головуючого,

Подоляк О.А.,

Самусенко С.С.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"Аляска ЛД"

на рішення господарського суду Київської області

від 26.06.2012 року

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2012 року

у справі № 23/054-12

господарського суду Київської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Уні Кредит Лізинг"

до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою

відповідальністю "Аляска ЛД"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхарчопромкомплекс"

про стягнення 1 369 625,02 грн.

за участю представників:

позивача - Брус О.М.

відповідачів - 1) не з"явились

2) не з"явились

В С Т А Н О В И В:

У травні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Уні Кредит Лізинг" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аляска ЛД" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхарчопромкомплекс" про стягнення 1258961,75 грн., неустойки в сумі 72 345,09 грн., інфляційних витрат у розмірі 12 179,34 грн., 3 % річних в сумі 26 138,84 грн. та судових витрат.

Рішенням господарського суду Київської області від 26.06.2012 року (суддя Заєць Д.Г.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2012 року (судді: Тарасенко К.В., Сулім В.В., Яковлєв М.Л.), позов задоволено повністю; стягнуто з відповідачів солідарно на користь позивача 1 258 961,75 грн. заборгованості по орендній платі, 72345,09 грн. пені, 12 179,34 грн. інфляційних витрат, 3 % річних в сумі 26138,84 грн. та 27 400 грн. судового збору.

В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Аляска ЛД" просить скасувати судові акти попередніх інстанцій, посилаючись на порушення місцевим та апеляційним господарськими судами норм процесуального права та не повне з"ясування обставин справи, розглянутої за відсутності оригіналів договорів.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суди попередніх інстанцій встановили, що 16 вересня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "УніКредит ЛІзинг" (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аляска ЛД" (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 1410L09/00, згідно якого лізингодавець бере на себе зобов'язання придбати предмет лізингу у власність від продавця (відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, передбачених у цьому договорі, зокрема, у додатку № 1 до нього) та передати предмет лізингу у користування лізингоодержувачу на строк та умовах, визначених цим договором, з урахуванням того, що продавець був обраний лізингоодержувачем.

Додатковою угодою №1 від 15 жовтня 2009 року встановлено, що ціна предмета лізингу складає 578 963,72 доларів США, що становить 4 672 827,78 грн.

Згідно пункту 1.3 договору строк лізингу починається з дати передачі та закінчується в останню дату платежу, зазначену у додатку № 2 до цього договору, якщо інше не передбачено умовами цього договору. Лізингоодержувач не має права односторонньо розірвати цей договір до закінчення строку лізингу.

Згідно пункту 7.1 договору складові лізингових платежів, їх суми та дати платежів визначені в графіку лізингових платежів у додатку №2 до цього договору.

Відповідно до пункту 7.7. договору лізингоодержувач сплачує на користь лізингодавця лізингові платежі у гривнях на дати платежів, вказані в додатку №2 до цього договору (графік сплати платежів), на рахунок, зазначений в розділі 15 договору.

Також в пункті 9.1 договору сторони домовились, що всі платежі, що належать до сплати лізингоодержувачем за цим договором, визначені в еквіваленті і сплачуються у валюті згідно пунктів 7.6 та 7.7 договору.

В додатку № 1 до договору фінансового лізингу визначено предмет лізингу - універсальні термокамери типу УКМ 2104 Є в кількості -4 шт., загальною вартістю -474 909 доларів США, та камери дефростації моделі КМР 16 в кількості -2 шт., загальною вартістю -108 887,98 доларів США.

15 жовтня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-3" (продавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аляска ЛД" (лізингоодержувач) підписано акт приймання-передачі предмету лізингу, за яким лізингоодержувач підтвердив отримання предмету лізингу згідно договору фінансового лізингу за № 1410L09/00 від 16 вересня 2009 року, а саме: універсальні термокамери типу УКМ 2104 Є у кількості -4 шт., загальною вартістю -471 044,88 доларів США, та камери дефростації моделі КМР 16 у кількості -2 шт., загальною вартістю -107 918,84 доларів США.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аляска ЛД»взяті на себе зобов'язання щодо сплати лізингових платежів не виконало в повному обсязі, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 1 258 961,75 грн.

Крім того, 19 серпня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»(покупець), Товариством з обмеженою відповідальністю «Аляска ЛД»(лізингоодержувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрхарчопромкомплекс»(поручитель) укладено договір поруки за № 1410L09/00/SUR, пунктом 1.1 якого визначено, що відповідно до умов договору фінансового лізингу №1410L09/00 від 16 вересня 2009 року поручитель, як солідарний боржник, зобов'язується безвідклично та безумовно сплатити лізингодавцю за його першою вимогою всі необхідні платежі за договором фінансового лізингу, загальною сумою в гривневому еквіваленті до 605 515,53 доларів США, що на день укладання цього договору становить 4 847 151,80 грн.

Згідно пункту 1.2 договору поруки поручитель зобов'язується сплатити платежі, зазначені в пункті 1.1 договору, якщо йому надіслана лізингодавцем письмова вимога протягом 5 днів з дати такої вимоги без будь-яких заперечень.

Відповідно до пункту 2.2.а договору поруки поручитель зобов'язаний відповідати перед лізингодавцем за виконання зобов'язань лізингоодержувача, що вказані в договорі фінансового лізингу у тому ж обсязі, що й лізингоодержувач та виконувати всі інші умови цього договору.

Пунктом 3.8. передбачено, що договір поруки діє з дати його підписання та закінчується через три роки після настання останньої дати платежу, вказаної у відповідному графіку лізингових платежів.

У зв'язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов'язань за договором фінансового лізингу позивачем на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аляска ЛД»надіслано повідомлення про відмову від виконання договору фінансового лізингу від 16 вересня 2009 року №1410L09/00, починаючи з 18 квітня 2012 року, та повернення предметів лізингу.

Крім того, 25 квітня 2012 року позивачем на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхарчопромкомплекс»надіслано вимогу про виконання взятих на себе зобов'язань за договором поруки від 19 серпня 2011 року № 1410L09/00/SUR, яка отримана останнім 26 квітня 2012 року, що підтверджується декларацією № 9659582 служби кур'єрської доставки ТОВ «АСД-Експресс»та залишена без відповіді.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Аляска ЛД»умов договору фінансового лізингу за № 1410L09/00 від 16 вересня 2009 року, оскільки відповідач не повністю сплатив лізингові платежі, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 1 258 961,75 грн.

Крім того, за прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 26 138,84 грн., інфляційні витрати у розмірі 12179,34 грн. та пеню в сумі 72 345,09 грн.

При цьому, позивач вказав, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрхарчопромкомплекс»також не виконало умови договору поруки № 1410L09/00/SUR від 19 серпня 2011 року щодо забезпечення виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Аляска ЛД»за договором фінансового лізингу №1410L09/00 від 16 вересня 2009 року, а тому позовні вимоги заявлено про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості.

Згідно положень статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11, ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі в порядку, встановленому договором.

В силу статей 553, 554 ЦК України під порукою розуміється договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. У разі невиконання або неналежного виконання основного зобов'язання кредитор має право заявити вимогу до поручителя про виконання договору поруки у солідарному порядку.

Згідно статті 629 цього ж Кодексу договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, з огляду на вимоги вищевказаних статей цивільного законодавства, якими встановлено обов'язок відповідачів своєчасно сплачувати лізингові платежі, господарські суди попередніх інстанцій, перевіривши правильність нарахування позивачем суми боргу, вірно визнали підставними позовні вимоги про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості по сплаті лізингових платежів у заявленому розмірі.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Пунктом 8.2.1 договору передбачено, що у випадку несплати лізингоодержувачем в належний термін будь-якої суми, яка має бути сплачена ним за цим договором, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю неустойку з простроченої суми за період з дати настання терміну платежу до дати фактичної оплати в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочення.

Місцевим господарським судом, з яким погодилась апеляційна інстанція, встановлено, що відповідач не виконав у встановлені договорами строки свої зобов"язання по перерахуванню коштів, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання по лізинговим платежам, а тому притягнення його до відповідальності у вигляді стягнення інфляційних витрат, пені та 3 % річних у заявлених розмірах також є підставними.

В зв"язку з наявністю в матеріалах справи належних доказів повідомлення скаржника про місце і час судового засідання не заслуговують на увагу його доводи щодо порушення місцевим господарським судом норм процесуального права та розгляду справи без участі його представника.

Відтак, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного й об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів першої й апеляційної інстанцій відповідають цим обставинам, їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, прийняте рішення суду першої та постанова апеляційної інстанцій відповідають матеріалам справи та вимогам закону, а тому судові акти слід залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115 -1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аляска ЛД" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2012 року у справі № 23/054-12 залишити без змін.

Головуючий суддяН.І. Мележик

СуддіО.А. Подоляк

С.С. Самусенко