ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
"18" вересня 2012 р. Справа № 5013/143/12
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого:Першикова Є.В.,
суддів:Гоголь Т.Г.,
Сибіги О.М.,
розглянувши
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Індустрія ТДЛ" (далі - Товариство)
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від09.07.12
у справі5013/143/12
господарського судуКіровоградської області
за позовомТовариства
дотовариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Хлібодар"
простягнення 194 260,00 грн.
ВСТАНОВИЛА:
Особливості процедури розгляду господарських справ Вищим господарським судом України у касаційному порядку передбачені розділом ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, відповідна скарга може бути розглянута в касаційному порядку за умови дотримання вимог, викладених у розділі ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.
Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою б/н б/д на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що скаржником при оформленні зазначеної касаційної скарги не було дотримано вимоги, що пред'являються до форми і змісту касаційної скарги, визначені ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, п. 4 вказаної норми, яким передбачено, що касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.
Всупереч зазначеним приписам закону, зміст касаційної скарги Товариства зводиться до аналізу фактичних обставин суті спору, та не містить посилань на неправильно застосовані судами норми матеріального або процесуального права з обґрунтуванням того, в чому полягає неправильність їх застосування судом при винесенні оскарженого судового рішення.
Отже, Товариство в касаційній скарзі не вказує суті допущеного апеляційним судом порушення або неправильного застосування норми права, натомість акцентується увага на певних фактах, доказах та обставинах справи, однак за змістом ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що за змістом п. 6 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, зокрема, у разі, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.
Таким чином, касаційна скарга Товариства не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України, не приймається до розгляду і підлягає поверненню скаржникові відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, оскільки її зміст не містить суті порушення або неправильного застосування судом норм матеріального чи процесуального права.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачений
Товариством судовий збір у сумі 2 719,64 грн. згідно квитанції № 3156/з11 від 27.07.12 підлягає поверненню з державного бюджету.
Враховуючи викладене, керуючись п. 6 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", колегія суддів Вищого господарського суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Індустрія ТДЛ" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі № 5013/143/12 господарського суду Кіровоградської області повернути скаржникові.
Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Індустрія ТДЛ" судовий збір у сумі 2 719,64 грн. (дві тисячі сімсот дев'ятнадцять гривень шістдесят чотири копійки) сплачений згідно квитанції № 3156/з11 від 27.07.12.
Головуючий Є.Першиков
судді: Т.Гоголь
О.Сибіга