ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" вересня 2012 р.Справа № 5/17-1860-2011
Одеський апеляційний господарський суд у складі:
Головуючого Андрєєвої Е.І.
Суддів: Ліпчанської Н.В.,
Лисенко В.А.,
При секретарі Стеблиненко В.С.,
(розпорядженням № 688 від 17.09.2012р. голови Одеського апеляційного господарського суду у даній справі проведено заміну судді Мацюри П.Ф., на суддю Лисенко В.А.)
за участю представників сторін:
від позивача -ОСОБА_2,
від відповідача -ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5
на рішення господарського суду Одеської області від 08.08.2012р.
у справі № 5/17-1860-2011
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
про стягнення 128 756,35 грн.,
встановив:
16.05.2011р. Фізична особа-підприємць ОСОБА_5 (надалі -ФОП ОСОБА_5) звернулась до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (надалі - ФОП ОСОБА_3) заборгованості в сумі 128 756,35грн., з яких 6 453,55 грн. основного боргу, 25 000 грн. штрафу та 97302,80 грн. процентів за несвоєчасну оплату товару.
Рішенням господарського суду Одеської області від 15.07.2011 року по справі № 5/17-1860-2011 (суддя Погребна К.Ф.) позовні вимоги Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5 задоволено повністю. (т.1, а.с. 36-39).
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.03.2012 р. рішення місцевого господарського суду частково скасовано - в частині стягнення штрафу та пені та в позові у зазначеній частині відмовлено за спливом строку позовної давності. В частині стягнення основної суми боргу рішення суду залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 18.06.2012 р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.03.2012р. та рішення господарського суду Одеської області від 15.07.2011 р. у справі №5/17-1860-2011 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області. (т.2, а.с. 15-22, 59-64).
При новому розгляді рішенням господарського суду Одеської області від 08.08.2012р. (суддя Д'яченко Т.Г. ) позов задоволено частково. Стягнуто з ФОП ОСОБА_3 на користь ФОП ОСОБА_5 6453,55 грн. основного боргу, 64,53 грн. державного мита та 11,82 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням, ФОП ОСОБА_5 оскаржила його. Просить рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю. В обґрунтування своїх вимог послалась на те, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
18.09.2012р. до Одеського апеляційного господарського суду від ФОП ОСОБА_3 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона з доводами викладеними в апеляційній скарзі не погоджується, вважає їх такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, а рішення господарського суду таким, що не підлягає скасуванню. Просить у задоволенні апеляційної скарги ФОП ОСОБА_5 відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно матеріалам справи та що встановлено місцевим судом, 09.10.2008р. між ФОП ОСОБА_5 (Продавець) та ФОП ОСОБА_3 (Покупець), укладено договір купівлі-продажу ювелірних виробів № 09-10/08-01, згідно п. 1.1 якого Продавець продає, а Покупець купує на умовах договору ювелірні вироби із срібла 925 проби чи 875 проби, а також вироби із срібла 925 проби чи 875 проби з золотими вставками 585 проби чи 750 проби і срібла 925 і 875 проби позолочене (т. 1, а.с. 16).
Пунктом 3.1 даного Договору було визначено, що Покупець сплачує грошовими коштами Продавцю загальну вартість за кожну конкретну поставку, яка визначається накладною на умовах повної передплати.
Згідно з п.3.4 цього Договору сторонами було узгоджено, що в разі здійснення відстрочки платежу до 3-х тижнів, вартість товару збільшується на 8,5 % незалежно від суми передплати.
Відповідно до п. 5.3, 5.4 Договору було передбачено, що у разі несвоєчасного або не повного розрахунку по закінченню терміну заборгованості покупець оплачує продавцеві пеню у розмірі 2,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. Крім пені, покупець зобов'язаний сплатити одноразовий штраф у розмірі 25 000,00 грн. незалежно від суми заборгованості.
Пунктами 8.3, 8.4 цього Договору встановлено, що строк дії Договору встановлюється на один рік від дня його підписання сторонами. Договір автоматично продовжується на новий строк, якщо жодна із сторін, за тридцять календарних днів до закінчення строку даного договору не заявила в письмовому вигляді про його припинення.
На виконання умов даного Договору ФОП ОСОБА_5 поставила ФОП ОСОБА_3 товар на суму 6 453,55 грн., що підтверджується накладними №26-06/09 від 26.06.2009р. на суму 3 520,00 грн. та № 11-11/09 від 11.11.2009р. на суму 2 933, 55 грн., які підписані без зауважень сторонами (т.1, а.с. 10-11).
Оскільки, ФОП ОСОБА_3 в супереч умовам Договору вчасно не сплатила за поставлений товар, ФОП ОСОБА_5 звернулась до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_3 заборгованості в розмірі 6 453,55 грн. -основного боргу, 25000,00 грн. -штрафу (відповідно до п.5.4 Договору) та 97 302,80 грн. -процентів за несвоєчасну оплату товару (пені) (відповідно до п.п. 3.4, 5.3 Договору купівлі-продажу №09-10/08-01 від 09.10.2008р.)
Відповідач не погодився з заявленими вимогами.
Приймаючи рішення, в частині задоволення позовних вимог у розмірі 6453,55 грн., суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до норм ст. 193 ГК України та ст. 526, 628 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Вирішуючи позовні вимоги щодо стягнення з ФОП ОСОБА_3 96 754,25 грн. - пені та 25 000, 00 грн. суми штрафу, місцевий господарський суд, виходив з того, що пунктом 5.3 Договору встановлено розмір пені 2,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, однак це не відповідає вимогам ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" в якій зазначено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Крім того, відповідно до ст.ст. 256, 258, 261 ЦК України позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність у один рік. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Оскільки, пунктом 3.1 Договору визначався порядок оплати товару на умовах передплати, прострочення сплати товару по накладній № 26-06/09 від 26.06.2009 року розпочалось з 27.06.2009 року, а по накладній № 11-11/09 від 11.11.2009 року розпочалось з 12.11.2009 року. Відповідно, строк протягом якого позивач міг звернутись до суду про стягнення штрафу та пені за несвоєчасну сплату вартості товару за накладними № 26-06/09 від 26.06.2009 року та № 11-11/09 від 11.11.2009 року, закінчився 26.06.2010р. та 11.11.2010р., відповідно. Однак, позивач у встановлений строк свого права не реалізував, звернувшись до суду лише 16.05.2011р., тобто після спливу строку позовної давності.
На підставі ст. 267 ЦК України, у ході розгляду справи ФОП ОСОБА_3 до господарського суду першої інстанції подала заяву про застосування строків позовної давності до позовних вимог щодо стягнення пені та штрафу (т.2, а.с.71-72).
Приймаючи до уваги дані обставини справи, місцевий суд цілком правомірно задовольнив заяву відповідача про застосування строків позовної давності в частині позовних вимог щодо стягнення пені та штрафу, заявлених у позові ФОП ОСОБА_5
З даними висновками суду першої інстанції повністю погоджується й судова колегія.
Оскаржуючи рішення, апелянт не погоджується з висновками суду в частині відмови йому в задоволенні позовних вимог. Також вважає, що господарський суд при встановленні початку перебігу позовної давності, щодо стягнення штрафу та пені за несвоєчасну сплату вартості товару, мав би застосувати спеціальну норму закону, передбачену ст.266 ЦК України, а не п.1 ч.2 ст.258 ЦК.
Судова колегія не може погодитись з такими доводами апелянта, оскільки вони не основані на нормах чинного законодавства, а посилання на необхідність застосування ст. 266 ЦК є помилковими.
На підставі викладеного та, приймаючи до уваги, що рішення суду постановлено у відповідності з вимогами як процесуального так і матеріального права, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
постановив:
Рішення господарського суду Одеської області від 08.08.2012р. у справі № 5/17-1860-2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 -без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційну інстанцію.
Головуючий суддя Е.І.Андрєєва
Судді: Н.В.Ліпчанська
В.А. Лисенко
Постанова підписана 25.09.2012р.