Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/1190/2841/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Драний В.В.

Спори, що виникають із договорів страхування Доповідач Бубличенко В. П.

УХВАЛА

Іменем України

18.09.2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - Бубличенко В.П.

суддів - Сукач Т.О.

Мурашка С.І.

при секретарі - Савченко Н.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Просто-страхування»до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди в порядку регресу, за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» на рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 12 грудня 2011 року і

в с т а н о в и л а :

Рішенням Ленінського районного суду міста Кіровограда від 12 грудня 2011 року залишено без задоволення позов приватного акціонерного товариства «Просто-страхування»до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

У апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Заслухавши доповідача, заперечення на апеляційну скаргу ОСОБА_3, який вважає, що суд правильно вирішив справу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду у встановлених статтею 303 ЦПК України межах, колегія суддів не вбачає передбачених законом підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судом встановлено, що 17 жовтня 2008 року в місті Кіровограді по вулиці Медведєва з вини відповідача сталася дорожньо-транспортна пригода, під час якої було пошкоджено належний ОСОБА_4 автомобіль «Mitsubishi LANCER», реєстраційний номер НОМЕР_1

Позивач, з яким ОСОБА_4 21 грудня 2007 року уклав договір добровільного страхування транспортних засобів № 132878 серії АТК, відшкодував завдані йому внаслідок пошкодження автомобіля матеріальні збитки в розмірі 14444,20 грн., з яких 11196,61 грн. було сплачено ОСОБА_4 06 листопада 2008 року, а 3247,59 грн. -25 листопада 2008 року

Із зазначеної суми відшкодування 11196,61 грн. позивачу сплатило акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка», з якою ОСОБА_3 в грудні 2007 року уклав договір страхування цивільно-правової відповідальності.

Вимоги позивача про те, що решту суми відшкодування в розмірі 3247,59 грн. йому повинен сплатити ОСОБА_3, суд визнав необґрунтованими, виходячи з того, що особою, відповідальною за шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є не відповідач, а АТ «Страхова компанія «Уніка», як страховик за договором страхування цивільно-правової відповідальності ОСОБА_3

Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції правильними.

Відповідно до ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Позивач є страховиком за договором майнового страхування, який виплатив страхове відшкодування страхувальнику ОСОБА_4, тому до позивача переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, якою згідно з договором страхування цивільно-правової відповідальності ОСОБА_3 є АТ «Страхова компанія «Уніка».

Посилання позивача у апеляційній скарзі на необхідність застосування до спірних правовідносин положень ст.1194 ЦК України, згідно з якою особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), не можна визнати обґрунтованим, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, розмір виплаченого позивачем ОСОБА_3 страхового відшкодування не перевищує встановленого ч.2 ст.9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»ліміту відповідальності страховика, який складає 25500 грн.

Встановлено також, що на виконання вимог ст.33 зазначеного Закону позивач і АТ«Страхова компанія «Уніка» були належним чином повідомлені відповідачем про дорожньо-транспортну пригоду.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Рішення суду ухвалено з дотриманням вимог ст.213 ЦПК України щодо його законності та обґрунтованості, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 209, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» відхилити.

Рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 12 грудня 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді