УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2012 р. м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої-судді: Шалаути Г.І.,

суддів: Бойчука І.В.,Горблянського Я.Д.

секретаря: Городецької У.С.,

з участю сторін: представника апелянта ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Груп ІФ" на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 15 червня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Груп ІФ" про стягнення поворотної фінансової допомоги та моральної шкоди,

встановила:

ОСОБА_4 подав позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Груп ІФ" про стягнення наданої ним поворотної фінансової допомоги в сумі 73000 грн., яку він надав підприємству, будучи його директором. Також подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, що знаходяться на його банківських рахунках. Заяву про забезпечення позову ОСОБА_4 мотивував поганим фінансовим станом товариства та ймовірністю його банкрутства. Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 15 червня 2012 року заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову у вищевказаній справі задоволено. Накладено арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Бетон Груп ІФ" та знаходяться на його банківських розрахункових рахунках в межах ціни позову в сумі 73000 грн.

Непогоджуючись із вказаною ухвалою суду ТОВ "Бетон Груп ІФ" подало апеляційну скаргу, в якій зазначило, що вказана ухвала є необґрунтованою, винесена з порушенням норм

________________________________________________________________________________

Справа №2/0907/5167/2012 Головуючий у І інстанції Шамотайло О.В.

Провадження №22ц/0990/1606/2012 Суддя-доповідач Шалаута Г.І.

Категорія 19

процесуального права, а саме: в ній не зазначено всіх необхідних умов, визначених ч.2, 3 ст.151 ЦПК України, не враховано вимог ч.3 ст.152 ЦПК України, відповідно до яких види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами. Апелянт зазначив ,що при позовних вимогах, які становлять 73000 грн., суд без перевірки залишку коштів на рахунках відповідача наклав арешт на грошові кошти аж на восьми рахунках підприємства, тоді як на одному лише поточному рахунку залишок коштів на 04.07.2012 року становив 440157,31 грн., що заблокувало нормальну діяльність підприємства та виплату зарплати працівникам, порушело права інших осіб. Просив ухвалу суду першої інстанції скасувати , постановити нову, якою у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

В судовому засіданні представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав, представник позивача апеляційної скарги не визнала, пояснила, що позивач, будучи раніше директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Груп ІФ" надав поворотну фінансову допомогу товариству для виплати заробітної плати, якої на його вимогу йому не повернуто. Оскільки позивачу відомо про те, що майно у відповідача відсутнє, він просив для забезпечення позову накласти арешт на його банківські рахунки в межах заявленої суми. Ухвалою суду з метою забезпечення позову накладено арешт на рахунки відповідача в межах заявленої суми 73000 грн. Ухвалу суду першої інстанції вважає правомірною, такою, що не порушує прав інших осіб, оскільки банківські рахунки відповідача не є заблоковані, а посилання відповідача на порушення його прав та інших осіб не підтверджено доказами. Просила апеляційну скаргу відхилити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, а ухвала суду першої інстанції скасуванню не підлягає, оскільки відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права, виходячи з наступних доводів.

Ст.151 ЦПК України передбачено право суду за заявою осіб вжити заходів для забезпечення позову. Зі змісту ухвали вбачається, що нею накладено арешт з метою забезпечення позову на банківські рахунки позивача в межах заявленої суми 73000 грн.

Колегія суддів приходить до висновку, що вид забезпечення позову є співмірний із заявленими позивачем вимогами та не порушує прав інших осіб, а вимога апелянта щодо проведення попередньої перевірки судом наявності коштів на банківських рахунках до винесення ухвали про забезпечення позову, не ґрунтується на правових нормах та суперечить вимогам п.1 ст.153 ЦПК України, яка передбачає негайний розгляд заяви про забезпечення позову в день її надходження без виклику осіб, які беруть участь у справі,

Шодо посилань представника апелянта на те, що державним виконавцем неправомірно накладено арешт в межах заявленої суми 73000 грн.на кожний рахунок із зазначених в ухвалі, то такі дії державного виконавця можуть бути оскаржені окремо в іншому порядку, а не шляхом оскарження ухвали суду про забезпечення позову.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.307, 312, 313, 314, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Груп ІФ" відхилити.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 15 червня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді Г.І.Шалаута

І.В.Бойчук

Я.Д.Горблянський