УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2012 р. м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді: Шалаути Г.І.,

суддів: Горейко М.Д., Мелінишин Г.П.,

секретаря: Городецької У.С.,

з участю сторін: представника апелянта ОСОБА_1,

позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за поданням відділу державної виконавчої служби Богородчанського районного управління юстиції Івано-Франківської області про вжиття заходів забезпечення виконання судового рішення, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_1 на ухвалу Богородчанського районного суду Івано-Франківського суду від 27 лютого 2012 року, -

встановила:

Ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківського суду від 27 лютого 2012 року задоволено подання відділу державної виконавчої служби Богородчанського районного управління юстиції Івано-Франківської області про вжиття заходів забезпечення виконання судового рішення. Тимчасово обмежено ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання аліментних зобов'язань перед ОСОБА_2, покладених на нього судовим рішення або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення забов'язань заставою.

На зазначену ухвалу суду представник ОСОБА_3- ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню, з тих підстав, _____________________________________________________________________________

Справа №0901/447/2010 Головуючий у І інстанції Битківський Л.М.

Провадження №22ц/0990/1675/2012 Суддя-доповідач Шалаута Г.І.

Категорія 48

що апелянтом ОСОБА_3 вживаються заходи по сплаті аліментів, але це ставить його в скрутне матеріальне становище, в зв'язку з чим він повинен працювати за межами України, оскільки постійної роботи в Україні не має. Зазначає, що на даний час постійно проживає в Росії, місце його проживання є відомим, не ухиляється від виконання судового рішення, однак обмеження у праві виїзду за межі України робить неможливим виконання ним аліментних зобов'язань та може призвести до порушення його права та свобод та прав та інтересів його малолітніх дітей. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та в задоволенні подання відділу державної виконавчої служби відмовити.

Заявник - відділ державної виконавчої служби у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце рогляду справи був належним чином повідомлений, що відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав.

Позивач ОСОБА_2 не заперечила проти задоволення апеляційної скарги, пояснила, що ОСОБА_3, погасив значну суму заборгованості по сплаті аліментів, на даний час сумлінно сплачує аліменти відповідно до рішення суду та вважає, що скасування ухвали суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України не вплине на подальшу сплату аліментів. Просила задовільнити апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 частково сплатив заборгованість по аліментах, що підтверджується відповідними квитанціями.

Згідно пояснень, наданих в засіданні суду апеляційної інстанції позивачкою ОСОБА_2, встановлено, що відповідач заборгованість по аліментах сплатив та на даний час своєчасно та в розмірі, встановленому судом продовжує сплачувати аліменти на її користь, від виконання аліментних зобов'язань не ухиляється, а отже, відсутні підстави для обмеження ОСОБА_2 в праві виїзду за межі України.

Згідно пояснень позивачки та представника апелянта встановлено, що обмеженням апелянта у праві виїзду за межі України порушуються його права та інтереси, це призводить до неможливості перетину державного кордону, що позбавляє його можливості відвідувати своїх дітей, на яких сплачуються аліменти, та батьків, які проживають в Україні.

Колегія суддів вважає, що при вирішенні питання про обмеження апелянта в праві виїзду за кордон слід враховувати те, що останній не ухиляється від виконання аліментних зобов'язань, його розшук припинено, місце проживання відоме, апелянт працює в Росії, де одержує заробіток, за рахунок якого і сплачує аліменти, в зв'язку з неможливістю працевлаштування в Україні.

Проте вищеперелічені обставини не були враховані судом першої інстанції при вирішенні питання про обмеження ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України, оскільки подання було розглянуто судом без виклику сторін, що призвело до неповноти встановлення обставин, які мають значення для справи, та порушення прав та інтересів апелянта.

З наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення доводів апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Богородчанського районного суду Івано-Франківського суду від 27 лютого 2012 року скасувати.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді Г.І.Шалаута

М.Д.Горейко

Г.П.Мелінишин