УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2012 р. м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді: Шалаути Г.І.,

суддів: Малеєва А.Ю., Пнівчук О.В.,

секретаря: Городецька У.С.,

з участю сторін: представника апелянта ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 10 липня 2012 року, -

встановила:

ТзОВ "Український промисловий банк" звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 957807,52 грн. В подальшому збільшив розмір позовних вимог і остаточно просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 1354174,80 грн. та судові витрати. Позовні вимоги мотивув тим, що між ним та відповідачем 17 серпня 2006 року укладено кредитний договір, за яким останньому було надано кредит в сумі 104515 Євро з метою використання коштів для інвестування у Фонд фінансування будівництва виду "А" малоповерхового житлового комплексу "Західний" в урочищі Чобіт с.Угринів Тисменицького району Івано-Франківської області з датою повернення кредиту до 10 серпня 2016 року включно. Проте відповідач своєчасно не виконував зобов'язання згідно кредитного договору, що зумовило виникнення зазначеної заборгованості.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 10 липня 2012 року позов _____________________________________________________________________________

Справа №0907/2-114/2011 Головуючий у І інстанції Антоняк Т.М.

Провадження №22ц/0990/1642/2012 Суддя-доповідач Шалаута Г.І.

Категорія 27

задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість в розмірі 1354174,80 грн.

На вказане рішення ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що суд постановляючи рішення неповно з'ясував обставини справи та неправильно застосував норми матеріального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити, в обґрунтування чого наводить наступні доводи. Суд першої інстанції не дав жодної оцінки відсутності вимоги банку про дострокове повернення кредиту, а отже і обґрунтованості позовних вимог щодо дострокового стягнення повної суми кредиту. Крім того, представник відповідача вважає, що провадження в даній справі відновлено безпідставно, оскільки обставини, які були підставою для його зупинення не усунуті. Апелянт також зазначає про недійсність кредитного договору.

Позивач, апелянт, співвідповідач у судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи.

В судовому засіданні представника апелянта підтримав доводи апеляційної скарги та просив задоволити його клопотання про зупинення провадження у даній справі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно кредитного договору №139/КВ/Ф-06 від 17.08.2006 року ТзОВ "Укрпромбанк" надав ОСОБА_2 кредит в сумі 104515 євро з кінцевим терміном повернення до 10.08.2016 року та зі сплатою за його користування 8,5% річних. Відповідач свої зобов'язання згідно вказаного кредитного договору належним чином не виконував, що призвело до виникнення заборгованості станом на 01.05.2011 року в сумі 1354174,80 грн., яка підтверджується розрахунком(а.с.90-94). Позивач, використовуючи своє право вимагати дострокового повного повернення кредиту, передбачене п.6.2 кредитного договору, просив дострокового стягнути з відповідача вказану суму заборгованості.

Вирішуючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконує своїх зобов'язань по кредитному договору, що підтверджується належним доказом - розрахунком заборгованості, та є підставою виникнення у позивача на підставі договору та цивільного законодавства права на звернення до суду з вимогою про дострокове повернення кредиту та відшкодування збитків. Тому висновок суду про задоволення позовних вимог ТзОВ "Укрпромбанк" є вірним та відповідає встановленим судом обставинам справи.

Крім того, метою кредитування згідно вказаного кредитного договору є інвестування в Фонд фінансування будівництва, а засобом забезпечення виконання зобов'язань позичальником - іпотека майнових прав на нерухомість (п.3 кредитного договору), а тому кредитні відносини, що виникли між сторонами, регулюються також і спеціальним законодавством - Законом України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю", частиною 7 ст.50 якого передбачено, що порушення строків спорудження об'єкта будівництва або неналежне виконання зобов'язань забудовником не може впливати на правовідносини, що виникли між банком (в даному випадку позивачем) та позичальником (в даному випадку відповідачем) відповідно до укладеного ними договору про іпотечний кредит, і не є підставою для припинення виконання зобов'язань позичальником.

Апеляційну скаргу слід відхилити, тому що доводи, викладені в ній, зокрема, що стосуються того, що суд першої інстанції не дав жодної оцінки відсутності вимоги банку про дострокове повернення кредиту, незаконного відновлення провадження у даній справі, недійсності кредитного договору, колегія суддів вважає необґрунтованими, такими, що не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки пред'явлення позову до суду також є вимогою до відповідача про дострокове повернення заборгованості, проте, як вбачається із матеріалів справи, останньому було відомо про пред'явлення такого позову та існування в нього невиконаних зобов'язань перед позивачем та ним не вчинено жодних дій, спрямованих на виконання своїх зобов'язань по кредитному договору у встановлений строк. Що ж до незаконного відновлення провадження у даній справі, то з метою перевірки даної обставини апеляційним судом було витребувано справу до вирішення якої було зупинено провадження у даній справі, та встановлено, що згідно ухвали суду, яка міститься в матеріалах справи, позовну заяву було залишено без розгляду, тому суд першої інстанції законно та обґрунтовано відновив провадження у справі. Посилання апелянтом на недійсність кредитного договору є надуманим, оскільки не було предметом дослідження в суді першої інстанції та не підтверджується жодними доказами.

Представником апелянта заявлено клопотання про зупинення провадження у справі апеляційним судом у зв'язку з тим, що ухвалою Івано-Франківського міського суду від 03.08.2012 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ТзОВ Український промисловий банк" про визнання кредитного договору недійсним.

Колегія суддів приходить до висновку, що дане клопотання є необґрунтованим та не підлягає задоволенню, оскільки позовна вимога про визнання кредиту недійсним є по суті зустрічним позовом у даній справі, який, незважаючи на наявність у відповідача цього права, передбаченого ст.123 ЦПК України, ним пред'явлено не було, що свідчить про недобросовісне здійснення відповідачем своїх прав та призводить до затягування розгляду справи. Визнання кредиту недійсним, у даному випадку, стане нововиявленою обставиною та надасть право ОСОБА_2 на звернення до суду із заявою про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 10 липня 2012 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді Г.І.Шалаута

А.Ю.Малєєв

О.В.Пнівчук