ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"08" липня 2008 р. | справа № 5020-11/183-12/170 |
За позовом: Приватного підприємства “Севтранстрест”
до Відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Дженерали Гарант” в особі Севастопольської філії Відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Дженерали Гарант”
про стягнення 24236,58 грн.,
Суддя Харченко І.А.,
Представники сторін
Від позивача – не з’явився;
Від відповідача - Омельчук Т.І., довіреність №3453-1/14 від 19.11.2007, представник;
Суть спора:
22.04.2008 приватне підприємство „Севтранстрест” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовної заявою (вх.№984) до Відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Дженерали Гарант” в особі Севастопольської філії Відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Дженерали Гарант” про стягнення матеріального ущербу в розмірі 24236,58 грн.
Ухвалою суду від 05.05.2008 позовна заява прийнята до провадження суддею Дмитрієвим В.Є. та порушено провадження у справі №5020-11/183, відмовлено у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалою від 23.05.2008 відхилена заява приватного підприємства «Севтранстрест»про відвід судді Дмитрієва В.Є.
Розпорядженням виконуючого голови господарського суду міста Севастополя №48 від 23.05.2008 справа №5020-11/183 передана до провадження судді Харченко І.А.
Ухвалою від 28.05.2008 справа №5020-11/183 прийнята до провадження суддею Харченко І.А., її присвоєно №5020-11/183-12/170.
Позивач явку повноважних представників до судового засідання не забезпечив, про дату, місце та час засідання повідомлений належним чином.
Справа розглядається за наявними в неї матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Представник відповідача заперечує проти позову, вважає його необґрунтованим, просить у позові відмовити, надав суду письмові заперечення, які мотивовані тім, що згідно до цивільного законодавства України відшкодування матеріальної шкоди здійснюється з власника транспортного засобу, а моральної шкоди –з осудженого. Вироком суду матеріальна і моральна шкода стягнута солідарно. Крім того, страхова виплата передбачена лише на користь потерпілої. Потерпіла отримала відшкодування за вироком суду за рахунок цивільного відповідача та осудженого Стоколоса Є.П., подвійне відшкодування за рахунок ще страхової компанії не передбачено законом. Тому потерпіла за отриманням страхової сплати у страхову компанію не зверталася. Позивач та засуджений не оскаржили вирок у частині задоволення цивільного позову, тому зобов’язані нести цивільну відповідальність згідно до вироку суду. Цивільне законодавство не передбачає механізм сплати страхового відшкодування підприємству, оскільки договір страхування передбачає таку сплату лише потерпілої. Представник відповідача посилається також на те, що у позові позивача відсутні посилання на закон, на підставі якого позивач просить стягнути відшкодування (арк.с. 71-74).
У розгляді справи оголошувалась перерва в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статей 20, 22 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні представнику відповідача роз’яснені процесуальні права та обов’язки.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухав представника відповідача, суд,
В с т а н о в и в :
01.04.2005 між сторонами було укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортних засобів –автомобілю “Форд-транзит”, державний номер 041-34 КС, за страховим полісом № 0094263 у розмірі 51000 грн. строком на один рік (арк.с. 27).
10 жовтня 2005 року здійснена дорожньо-транспортна пригода за участю вказаного застрахованого автомобілю під керуванням робітника підприємства Стоколоса Є.П., потерпілій Коваленко С.Г. спричинено середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Відносно водія застрахованого транспортного засобу Стоколоса Є.П. порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України. Кримінальна справа після закінчення розслідування передана у Гагарінський районний суд м. Севастополя для розгляду по суті. У судовому засіданні потерпіла заявила цивільний позов про солідарне стягнення з позивача по справі та водія Стоколоса Є.П. матеріальної шкоди у розмірі 18443,94 грн. та моральної шкоди у розмірі 10000 грн., на загальну суму 28442,94 грн.
Вироком Гагарінського районного суду міста Севастополя від 07.06.2007 цивільний позов Коваленко С.Г. задоволений, стягнуто з Стоколоса Є.П. та ПП «Севтранстрест»солідарно в рахунок відшкодування матеріального ущербу 18442,94 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000 грн. (арк. с. 33-36).
Згідно до статей 33, 35 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” підприємство своєчасно 13.10.2005 за реєстраційним номером 16862 повідомило відповідача про страховий випадок.
Страхова компанія 23.08.2007 відмовилась від здійснення страхової виплати на підставі того, що у вироку суду відсутні дані про стягнення будь яких сум зі страхової компанії (арк.с. 26).
Відповідно до статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
У даному випадку виплата страхового відшкодування визначена судовим рішенням та підлягає сплаті з позивача по справі.
Згідно статті 35 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” заяву про страхове відшкодування подає страховику особа, яка має право на відшкодування. Така особа є потерпіла Коваленко С.Г., яка вимог до страховика не заявила.
Стаття 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” регламентує порядок відшкодування шкоді, заподіяної третій особі. При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.
Таким чином, відповідно до вимог Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, на яки посилається у своїх вимогах позивач, страхова сплата передбачається лише на користь третіх осіб, у даному випадку –потерпілої Коваленко С.Г. Оскільки позивач погодився з вироком суду про стягнення матеріальної і моральної шкоди з нього та засудженого, він втратив можливість зворотного вимогу зі страхової компанії.
Крім того, відповідно до статті 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з
ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків. Страховик здійснює компенсацію витрат страхувальника або особи, відповідальність якої застрахована, у разі, коли такі витрати здійснюються за згодою страховика. Якщо страхувальник або особа, відповідальність якої застрахована, здійснили такі витрати без попереднього погодження із страховиком, страховик має право відмовити у компенсації таких витрат або зменшити їх розмір з урахуванням вимог законодавства України про порядок відшкодування такої шкоди.
За такими обставинами підстав для задоволення позову немає.
Керуючись ст. 22, 35, 37 Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ст. 33, 49, 75, 77, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
в и р і ш и в:
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Примірники рішення надіслати сторонам рекомендованою кореспонденцією.
Суддя І.А. Харченко
Рішення оформлено та підписано
в порядку ст. 84 ГПК України
14.07.2008.