Справа № 2-152/11

Провадження № 2/426/51/2012

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17.09.2012 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

у складі головуючого-судді: Троян Н.А.

при секретарі: Смиковій Ю.В.

за участю прокурора: Пахучина М.Б.

позивача: ОСОБА_1

відповідачів: ОСОБА_2., ОСОБА_3

представника відповідача: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Нікополі цивільну справу за позовом Нікопольського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3, приватного нотаріуса Нікопольського міського нотаріального округу ОСОБА_6, приватного нотаріуса Нікопольського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання недійсною довіреності, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, витребування квартири, суд

ВСТАНОВИВ:

Нікопольський міжрайонний прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2., ОСОБА_5, ОСОБА_3, приватного нотаріуса Нікопольського міського нотаріального округу ОСОБА_6, приватного нотаріуса Нікопольського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання недійсною довіреності, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, витребування квартири.

Ухвалою суду від 14 квітня 2010 року до участі у справі у якості Ш особи було залучено ПАТ „Укрсиббанк"

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.11.2007 року ОСОБА_1 надала довіреність ОСОБА_2, якою уповноважила його продати за ціну та на умовах за його розсудом належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1. Довіреність посвідчена приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу ОСОБА_6 01.11.2007 року за реєстр. № 3008.

На підставі вказаної довіреності ОСОБА_2. отримав дублікат Свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 від 05.11.2007 року на ім."я ОСОБА_1

Після цього ОСОБА_2. 16.11.2007 року уклав договір купівлі-продажу вказаної квартири з ОСОБА_5 В подальшому ОСОБА_5 уклала договір купівлі-продажу цієї квартири з ОСОБА_3

Прокурор зазначає, що в ході проведення перевірки за заявою ОСОБА_1 з її пояснень було встановлено, що у неї були викрадені документи на квартиру і її знайомий ОСОБА_2. запропонував оформити на його ім."я довіреність. За усною домовленістю вирішили, що ОСОБА_2. буде оформлювати довіреність за свій кошт. 01.11.2007 року в присутності приватного нотаріуса Нікопольського міського нотаріального округу ОСОБА_6 позивач підписала довіреність на ім."я ОСОБА_2. і як вона пояснила, умови вказаної довіреності вона не читала і в подробиці не вдавалася, оскільки ОСОБА_2. запевнив її, що довіреність необхідна лише для поновлення втрачених документів на належну їй квартиру в КП НМБТІ.

В період з 29.10.2007 року по 02.01.2008 року ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні в Нікопольському протитуберкульозному диспансері, а вийшовши з лікарні не змогла попасти в квартиру.

За таких обставин вважає, що видана на ім."я ОСОБА_2. довіреність, на підставі якої вчинено продаж квартири, є недійсною, оскільки укладена під впливом обману.

07.05.2009 року за фактом незаконного заволодіння квартирою ОСОБА_1 порушено кримінальну справу за ст.190 ч.2 КК України.

Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 16.11.2007 року між ОСОБА_2. на підставі вище вказаної довіреності та ОСОБА_5 та договір купівлі-продажу цієї квартири, укладений 28.05.2008 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 являються недійсними, оскільки їх предметом є квартира, право розпорядження якою набуто на підставі довіреності, виданої під впливом обману.

Просив визнати недійсною довіреність, видану 01.11.2007 року ОСОБА_1 на ім."я ОСОБА_2., визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 16.11.2007 року між ОСОБА_2. на підставі вище вказаної довіреності та ОСОБА_5 та договір купівлі-продажу цієї квартири, укладений 28.05.2008 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3

25.08.2011 року Нікопольський міжрайонний прокурор надав заяву про уточнення позовних вимог і просив, крім зазначених вище вимог, витребувати у ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 та повернути її ОСОБА_1

При цьому прокурор посилається на п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»де зазначено, що реституція як спосіб захисту цивільного права застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину. Норма частини першої статті 216 ЦК не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, на їх задоволенні наполягала.

Відповідач ОСОБА_2. позовні вимоги не визнав і пояснив, що позивач сама прийшла до нього зі знайомим ОСОБА_8 і звернулася до нього з проханням продати її квартиру, оскільки у неї були борги і кредитори постійно вибивали вікна та двері в квартирі. Оскільки у ОСОБА_1 не було документів на квартиру, ОСОБА_1 оформила на його ім."я довіреність для отримання нових документів на квартиру. Він поновив всі необхідні документи за свій кошт, заплатив всі борги по комунальним платежам, які складали тисячі гривень, поставив нові вхідні двері, на вікна поставив решітки, оскільки квартира на першому поверсі і в квартиру постійно проникали сторонні особи. Ці витрати повинні були компенсуватися йому після продажу квартири.

01.11.2007 року ОСОБА_1 видала йому доручення на продаж квартири. Він привіз її до нотаріуса ОСОБА_6, але до нотаріуса заходила сама ОСОБА_1 Перед цим він віддав ОСОБА_1 7 тисяч доларів США у присутності її знайомого ОСОБА_9. Квартиру він продав за 15 тис. доларів і віддав ОСОБА_1 після цього ще 5 тис. доларів США у присутності ОСОБА_10 Таким чином він віддав ОСОБА_1 12 тис. доларів США. Решта грошей -це понесені ним витрати.

Через деякий час ОСОБА_1 подзвонила йому і сказала, що він дешево продав її квартиру, оскільки квартира на 1-му поверсі і взагалі ціни на квартири почали зростати.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав і пояснив, що 28.05.2008 року він придбав у ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_1. На придбання квартири він отримав кредит в „УкрСиббанку" і квартира знаходиться в іпотеці. Просив в позові відмовити.

Допитаний в судовому засіданні приватний нотаріус ОСОБА_7

суду пояснив, що він посвідчив доручення ОСОБА_1 на оформлення документів на квартиру. ОСОБА_1 казала, що хоче продати квартиру і зразу просила оформити доручення на продаж квартири, але він відмовився, бо не було документів на квартиру.

Допитаний в судовому засіданні приватний нотаріус ОСОБА_6 суду пояснив, що він не пам"ятає всіх подробиць, але він завжди ретельно перевіряє наміри клієнта. Спочатку з клієнтом працює його помічник, вона складає документ. Потім він працює з клієнтом, вияснює всі обставини, зачитує документ і після цього клієнт ставить підпис.

Представник ПАТ „УкрСиббанк" в судове засідання не з"явився, надав суду заперечення проти позову, просить в задоволенні позову відмовити.

Вислухавши сторони, Ш осіб, свідків, прокурора, який наполягав на задоволенні позовних вимог, вивчивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша ст.229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 звернулася до ОСОБА_2 з проханням продати її квартиру АДРЕСА_1 на що останній погодився. Оскільки всі правовстановлюючі документи на квартиру позивачем були втрачені, вона 25.10.2007 року оформила доручення на і"мя ОСОБА_2., якою уповноважила його бути її представником в усіх установах, організаціях з питань, пов"язаних з оформленням дублікату втрачених документів про право власності на належну їй квартиру. Довіреність посвідчена приватним нотаріусом ОСОБА_6 (а.с.166). На підставі цього доручення ОСОБА_2. поновив всі необхідні документи за свої кошти. Крім того, ОСОБА_2. сплатив заборгованість по комунальним платежам, поставив на вікнах решітки, поставив вхідні двері в квартирі ОСОБА_1 Ці обставини підтверджуються матеріалами справи (а.с.170-175), з яких вбачається, що за послуги теплопостачання було сплачено 2 714 грн. 77 коп., за водопостачання 935 грн. 39 коп., за газопостачання 926 грн. 36 коп. та квартплата. Ці обставини підтверджуються поясненнями позивача, яка пояснила, що грошей у неї не було, всі ці питання вирішував ОСОБА_2., двері та решітки на вікна вона не ставила.

01.11.2007 року ОСОБА_1 надала довіреність ОСОБА_2, якою уповноважила останнього продати за ціну та на умовах за його розсудом належну їй на праві власності квартиру. Вказана довіреність посвідчена приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу ОСОБА_6 01.11.2007 року за реєстр. № 3008 (а.с.12,18-19).

За цим дорученням ОСОБА_2. 16.11.2007 року уклав договір купівлі-продажу вказаної квартири з ОСОБА_5, що підтверджується договором купівлі-продажу квартири (а.с.14). В подальшому ОСОБА_5 28.05.2008 року уклала договір купівлі-продажу цієї квартири з ОСОБА_3, що підтверджується договором купівлі-продажу квартири (а.с.15).

Позивач одночасно посилається на ст. 229 ЦК України, тобто просила визнати правочин, вчинений в результаті помилки, недійсним та ст.230 ЦК України -вчинення правочину під впливом обману.

Відповідно до п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", норми ст.230 ЦК України не застосовуються щодо односторонніх правочинів. Відповідно до ч.3 ст. 202 ЦК України довіреність є саме одностороннім правочином.

Крім того, судом не можуть бути прийняті до уваги твердження позивача, що її обманули, вона не мала наміру продавати квартиру і думала, що довіреність від 01.11.2007 року не на продаж квартири, а на отримання втрачених документів. Ці твердження спростовуються матеріалами справи, поясненнями свідків. Так, позивач, не заперечуючи факт оформлення довіреності від 25.10.2007 року на і"мя ОСОБА_2., якою уповноважила його бути її представником з питань, пов"язаних з оформленням дублікату втрачених документів про право власності на належну їй квартиру, не змогла пояснити суду навіщо було давати 01.11.2007 року ще одну довіреність на виконання цих же дій.

Пояснення позивача спростовуються поясненнями нотаріуса ОСОБА_7, який пояснив, що ще при оформленні ним доручення 25.10.2007 року позивач хотіла оформити доручення на продаж квартири.

Нотаріус ОСОБА_6 суду пояснив, що він спілкувався з позивачем, ретельно перевіряв наміри позивача, роз"яснював наслідки.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що добре пам"ятає позивача. Вона, як помічник нотаріуса, зачитувала зміст доручення, неодноразово роз"яснювала текст доручення та наслідки. Її наполегливість навіть роздратувала позивача. Позивач бажала продати належну їй квартиру, стверджувала, що доручення на родича.

З огляду на вище викладене позовні вимоги в частині визнання довіреності від 01.11.2007 року недійсною з тих підстав, що вона укладена під впливом обману, чи помилки, не можуть бути задоволені.

Крім того, в судовому засіданні позивач заявила, що відповідач ОСОБА_2 не віддав їй гроші за квартиру і тому вона звернулася до суду. Тобто позивач підтвердила, що мала намір продати квартиру. Пояснення позивача в тій частині, що вона не отримала від ОСОБА_2. гроші, спростовуються поясненням свідка ОСОБА_9., матеріалами кримінальної справи, оглянутої в судовому засіданні.

Так, свідок ОСОБА_9. суду пояснив, що він давно знає позивача, як подругу його сестри. ОСОБА_1 неодноразово говорила, що хоче продати квартиру. Вона йому подзвонила і сказала, що за ним заїде Платонов бо вона хоче, щоб він був присутній при отриманні нею грошей. З ОСОБА_2 вони заїхали в тубдиспансер, забрали ОСОБА_1 і поїхали до нотаріальної контори. Коли ОСОБА_1 і ОСОБА_2 повернулися, ОСОБА_1 була радісною, сказала, що вона продала квартиру, він бачив у неї в руках долари, яку суму, сказати не може. Через деякий час ОСОБА_1 сказала, що дешево продала квартиру. Крім того, він знає, що ОСОБА_1 не один раз продавала квартиру, вона брала задаток і не повертала.

Ті обставини, що позивач отримала від ОСОБА_2. гроші за продану квартиру, підтверджуються матеріалами кримінальної справи. Проведеною перевіркою було встановлено, що ОСОБА_1 отримала гроші. Цей факт підтвердили допитані в рамках кримінальної справи свідки ОСОБА_9. та ОСОБА_10 Нотаріус ОСОБА_6 пояснював, що ОСОБА_1 в його присутності підтвердила свій намір доручити продаж квартири ОСОБА_2

08.03.2009 року була винесена постанова про відмову в порушені кримінальної справи. В цій постанові зазначено, що в діях ОСОБА_2. відсутній склад злочину, передбачений ст.190 КК України (а.с.167).

З матеріалів кримінальної справи вбачається, що на сьогодні справа призупинена.

Таким чином суд вважає, що пояснення відповідача ОСОБА_2. підтверджуються як поясненнями свідків, так і матеріалами кримінальної справи. У суду не має підстав сумніватися в правдивості пояснень допитаних в судовому засіданні свідків, а свідок ОСОБА_9. являється знайомим позивача і у них добрі стосунки.

З огляду на вище вказане суд вважає, що позовні вимоги не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні і в позові необхідно відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 203,215,229,230,388, ЦК України, ст.ст.10,11,14,15, 212,213-215,218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Нікопольського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3, приватного нотаріуса Нікопольського міського нотаріального округу ОСОБА_6, приватного нотаріуса Нікопольського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання недійсною довіреності, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, витребування квартири, відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту проголошення рішення через Нікопольський міськрайонний суд.

Суддя: Н. А. Троян