ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.08                                                                                 Справа № 7/119.

За позовом Відкритого акціонерного товариства "ТОК", м.  Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю  "Луганське енергетичне об’єднання"  в особі Луганської філії, м. Луганськ

про стягнення  411 грн. 19 коп.

                                                                                                                   Суддя Т. Л. Калашник

в присутності представників:

від позивача –Мичка А. О., довіреність № 147 від 11.06.08;  

від відповідача –Яковлев Д.О., довіреність № 28 від 01.01.08.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення  суми 411 грн. 19 коп., як  набутих відповідачем без достатньої правової підстави.

Відповідач  проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву №б/н від 07.07.08 (а.с.21-22), посилаючись зокрема на те, що позивач не оспорює факт перевищення договірної величини у січні 2008р. та застосування до нього санкції. Відповідно до п.13 Порядку, у випадку перевищення встановлених як договірні, граничних величин споживання електричної енергії та потужності, споживачі несуть відповідальність у відповідності з частинами 5 та 6 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику". У відповідності зі ст. 26 Закону  України "Про електроенергетику" оплачується у подвійному розмірі різниця між фактично спожитою та договірною величиною, без врахування вартості спожитої у розрахунковому періоді електроенергії.

           

           Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд, -

     

                                                            в с т а н о в и в:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання” в особі Луганської  філії /відповідачем/ та Відкритим акціонерним товариством "ТОК" /позивачем/ було укладено договір на постачання електричної енергії  № 192 від 11.10.07 (далі –Договір), за умовами якого відповідач прийняв на себе зобов’язання постачати  електроенергію, а позивач –вносити відповідну плату, у тому числі за перевищення договірних величин споживання електричної енергії.

Згідно Додатку „Обсяги постачання електричної енергії Споживача” до договору, відповідачу було встановлено наступний обсяг постачання у січні 2008 року –10,5 тис. кВт/год.

У січні 2008 року позивачем було спожито електроенергії  у кількості 11,499 тис. кВт/год, про що позивачем було надано відповідачу звіт про використану електроенергію № 17 від 01.02.08.

Відповідно до рахунка № 192/1/1, за спожиту у січні 2008 року активну електричну енергію, відповідачем було нараховано позивачу 5679 грн. 59 коп., які було сплачено останнім, про що вказано у наведеному рахунку (а.с.9).

Згідно рахунка № 192/2/4 відповідачем було пред’явлено до оплати позивачу 822 грн. 38 коп. за перевищення договірної величини споживання електричної енергії (а.с.10).

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається зокрема на те, що перевищення договірної величини у січні 2008 року склало 999 кВт/г.  Вся спожита у січні 2008 року електрична енергія була оплачена згідно рахунку № 192/1/1 в однократному розмірі із нарахуванням ПДВ. Відповідач, незважаючи на це, надав рахунок № 192/2/4, в якому зазначив подвійну вартість спожитої електричної енергії понад договірну величину без нарахування ПДВ. Санкція, передбачена за це правопорушення ч. 4 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", полягає у сплаті додаткової вартості спожитої електроенергії. На підставі наведеного, позивач вважає, що  пред’явлена відповідачем у рахунках № 192/1/1 та № 192/2/4 вимога про сплату спожитої у січні 2008 року електричної енергії понад договірну величину у потрійному розмірі є неправомірною.

Відповідач  проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву №б/н від 07.07.08 (а.с.21-22).

Оцінивши доводи сторін та обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення, з огляду на наступне.

Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

У відповідності зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Факт укладення між сторонами у справі Договору на постачання електричної енергії  № 192 від 11.10.07 підтверджений матеріалами справи.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач виконав свій обов’язок за договором щодо постачання споживачу електричної енергії, що не оспорюється позивачем.

Згідно останнього абзацу п.1 додатку до Договору "Порядок розрахунків", обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається за даними Додатка "Акт про зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії".

Згідно Додатку „Обсяги постачання електричної енергії Споживача” до договору, відповідачу було встановлено наступний обсяг постачання у січні 2008 року –10,5 тис. кВт/год.

У січні 2008 року позивачем було спожито електроенергії  у кількості 11,499 тис. кВт/год, що підтверджено матеріалами справи, у тому числі звітом про використану електроенергію № 17 від 01.02.08, та не заперечується позивачем. Форма наведеного звіту відповідає за своїм змістом формі "Акт про зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії", що є додатком до Договору.

Таким чином, перевищення договірних величин споживання електроенергії у січні 2008 року склало 999 кВт/год на суму 822 грн. 38 коп.

Правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність ч.1 ст. 27 Закону України "Про електроенергетику".

Споживачі у разі перевищення встановлених як договірні граничних величин споживання електричної енергії та потужності несуть відповідальність згідно з частинами п'ятою і шостою статті 26 Закону України "Про електроенергетику" (п.13 Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 475 від 9 квітня 2002 р.).

Згідно статті 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.4.4.2. Договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, споживач сплачує постачальнику електричної енергії двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величиною.

Санкції, передбачені частиною восьмою статті 24, частинами третьою, четвертою і п'ятою статті 26 та частиною третьою цієї статті, застосовуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.7 ст. 27 Закону України "Про електроенергетику").

Таким чином, передбачена ч.5 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" санкція, про що зазначається і у ст. 27 цього Закону, є господарсько-правовою відповідальністю за правопорушення у сфері господарювання і за своєю природою є штрафною.

Виходячи з приписів ч.3 ст. 216 ГК України та ст. 234 ГК України, сплата штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання не звільняє боржника від виконання зобов’язання в натурі, крім випадків, передбачених у ч.3 ст. 193 цього Кодексу.

Відповідно до п.9 додатку до Договору "Порядок розрахунків", розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, за перетікання реактивної електричної енергії, оплату сум на відшкодування збитків та пені за порушення строків розрахунків споживач здійснює на підставі наданих постачальником рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання.

Оплата за активну електроенергію, не обліковану електроенергію, плата за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності здійснюється споживачем на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання (п.5 додатку до Договору "Порядок розрахунків").

Тобто, відповідно до вимог чинного законодавства України та умов Договору,  позивач мав сплатити повну вартість всієї спожитої електричної енергії на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, а також двократну вартість різниці між фактично спожитою і договірною величиною електричної енергії.

Як свідчать матеріали справи, позивачем були отримані рахунки на оплату фактично спожитої у січні 2008 року електричної енергії №192/1/1 та за перевищення договірної величини споживання електричної енергії №192/2/4, які мали бути сплачені згідно умов договору та законодавства України.

За вказаних обставин у задоволені позову слід відмовити повністю з віднесенням судових витрат на позивача згідно ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись  ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України,  суд

в и р і ш и в :

1.          У задоволенні позову відмовити.

2.  Судові витрати покласти на позивача.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Дата підписання: 18.07.08.

Суддя                                                                            Т. Л. Калашник