Справа № Провадження №22-ц-3817/12 22-ц/1090/4894/12 Головуючий у І інстанціїМора О.М.
Категорія40Доповідач у 2 інстанції Олійник
27.09.2012
УХВАЛА
Іменем України
5 вересня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого - судді Олійника В.І.,
суддів: Семенцова Ю.В., Мельника Я.С.,
при секретарі Соловйову А.В.,
розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 1 червня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про усунення перешкод у здійсненні прав власника та виселення з будинку, -
в с т а н о в и л а :
У березні 2012 року позивачка ОСОБА_4 звернулась до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про усунення перешкод у здійсненні прав власника та виселення з будинку, посилаючись на те, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 26 червня 1999 року вона є власником житлового будинку АДРЕСА_2
На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 2 лютого 2002 року вона є власником земельної ділянки площею 0,660 га, яка прилегла до будинку. Проте, на даний час вона позбавлена права володіння та користування будинком та земельною ділянкою через перешкоди, які чинять відповідачі.
ОСОБА_2 в категоричній формі відмовиламсь залишити будинок, посилаючись на те, що вона є власником Ѕ частини будинку так як є спадкоємицею після смерті батька і тому має право на Ѕ частину будинку та проживання у ньому зі своєю сім'єю. Незважаючи на неодноразові прохання позивачки звільнити будинок та надати їй право зайти до будинку відповідачі не допускають її (позивачку) до будинку та самочинно без її згоди зайняли в особисте користування всі без виключення приміщення в будинку, господарські споруди та земельну ділянку.
Враховуючи вищевикладене позивачка просила виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 з будинку, що розташований по АДРЕСА_2 та зобов'язати їх усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_4 житловим будинком, господарськими спорудами та земельною ділянкою що розташовані по АДРЕСА_2, забезпечивши ОСОБА_4 вільний доступ до жилого будинку, господарських споруд та земельної ділянки.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 1 червня 2012 року позов ОСОБА_4 задоволено.
Вирішено виселити з будинку, що розташований по АДРЕСА_2 ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5.
Зобов'язано ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_4 житловим будинком, господарськими спорудами та земельною ділянкою, що розташовані по АДРЕСА_2, забезпечивши ОСОБА_4 вільний доступ до житлового будинку, господарських споруд та земельної ділянки.
В апеляційній скарзі з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування рішення і закриття провадження у справі.
Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка є власником житлового будинку АДРЕСА_2, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 26 червня 1999 року, виданого державним нотаріусом Обухівської державної нотаріальної контори Клименко О.П., зареєстрованого у реєстрі за №3112. Позивачка також є власником земельної ділянки площею 0,660 га, що знаходиться на території Перегонівської сільської ради, у селі Перегонівка, Обухівського району, Київської області, наданої для будівництва, обслуговування житлових будівель та господарських споруд, ведення особистого підсобного господарства, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 2 квітня 2002 року, виданого державним нотаріусом Обухівської держаної нотаріальної контори Клименко О.П. та зареєстрованим в реєстрі за №1561.
Проте, на даний час позивачка позбавлена права володіння та користування будинком та земельною ділянкою, оскільки в будинку АДРЕСА_2 проживають відповідачі що підтверджується довідкою Перегонівської сільської ради №41 від 17 квітня 2012 року.
У період від 15 березня 2003 року до 17 грудня 2003 року за згодою позивачки на житлову площу були зареєстровані відповідачі. Відповідно до довідки Перегонівської сільської ради від 29 липня 2011 року станом на 26 липня 2011 року відповідачі були зареєстровані 21 лютого 2008 року за адресою: АДРЕСА_1
Після закінчення терміну реєстрації позивачка попросила відповідачів добровільно залишити будинок, але відповідачі відмовились залишити будинок, посилаючись на те, що ОСОБА_2 є власником Ѕ частини будинку як є спадкоємицею після смерті батька і тому має право на Ѕ частину будинку та проживання у ньому зі своєю сім'єю. Незважаючи на неодноразові прохання позивачки звільнити будинок та надати їй право зайти до будинку, відповідачі не допускають позивачку до будинку та самочинно без її згоди зайняли в особисте користування всі приміщення в будинку, господарські споруди та земельну ділянку.
Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно зі ст.400 ЦК України недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна.
Судом встановлено, що 13 жовтня 2009 року рішенням Обухівського районного суду за позовом ОСОБА_2 було визнано за нею право власності на Ѕ частину спірного житлового будинку, що підтверджується копією рішення Обухівського районного суду від 13 жовтня 2009 року по справі №2-1082/09.
Колегією суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області рішення Обухівського районного суду від 13 жовтня 2009 року по справі №2-1082/09 залишено без змін.
29 червня 2011 року Колегією суддів Верховного суду України рішення Обухівського районного суду та Ухвалу апеляційного суду Київської області скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.22-24).
19 жовтня 2011 року рішенням Обухівського районного суду відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання права власності на Ѕ частину спірного житлового будинку.
Відповідно ст.150 ЖК України встановлено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Відповідно до ст.116 ЖК України коли наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших проживання із ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих проводиться без надання іншого жилого приміщення.
Згідно зі ст.157 ЖК України членів сім'ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених ч.1 ст.116 цього Кодексу. Виселення проводиться у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.
На даний час позивачка, як власник будинку АДРЕСА_2 не може користуватись та розпоряджатись майном, що належить їй на праві власності, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, на даний час там проживають відповідачі. Даний факт також, підтверджується наявною в матеріалах справи Довідкою Перегонівської сільської ради №41 від 17 квітня 2012 року (а.с.39).
Згідно з поданою довідкою виконкому Перегонівської сільської Ради Обухівського району Київської області від 31 серпня 2012 року за вихідним номером 110 відповідачі зареєстровані в АДРЕСА_1
Відповідно до 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог, виселення відповідачів із належного позивачці будинку і зобов'язання відповідачів усунути перешкоди у користуванні позивачкою ОСОБА_4 власним будинком.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального і процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в рішенні.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 1 червня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду Київської області набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: Олійник В.І.
Судді: Семенцов Ю.В.
Мельник Я.С.